Застосування дистанційної форми навчання з використанням різноманітних дистанційних платформ і технологій стає актуальним і необхідним компонентом як для української, так і для світової системи вищої освіти.
Для провадження мережевих технологій у професійну підготовку майбутніх фахівців, на думку багатьох дослідників, найбільш перспективним є використання систем управління навчанням LMS (Learnіng Management Systems), загальновизнаним лідером серед яких є інформаційне середовище Moodle.
Moodle (Modular Object Oriented Dynamic Learning Environment – модульне об’єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище) – це навчальна платформа, яка призначена для об’єднання викладачів, адміністраторів і здобувачів освіти в одну надійну, безпечну та інтегровану систему для створення персоналізованого навчального середовища [4]. За допомогою даної системи можна створювати електронні навчальні курси і проводити як аудиторне (очне) навчання, так і навчання на відстані (заочне/дистанційне) [1].
Moodle має широкий набір функціональності, до якої входять: здача завдань; дискусійні форуми; завантаження файлів; оцінювання; обмін повідомленнями; календар подій; новини та анонси подій; онлайн тестування; вікі.
У середовищі Moodle здобувачі освіти отримують: доступ до логічно структурованих та укомплектованих навчально-методичних матеріалів (тексти лекцій, завдання для практичних/лабораторних і самостійних робіт; додаткові матеріали – підручники, посібники, презентації) та засобів для спілкування і тестування в будь-який час; засоби для групової роботи (Вікі, чат, форум, вебінар тощо); засоби для самотестування і виконання завдань та їх оцінювання незалежно від людського фактору (викладача); можливість перегляду результатів проходження тесту; розширений доступ до Internet-ресурсів; можливість дистанційно опановувати навчальний матеріал; можливість спілкування з викладачем через особисті повідомлення форум, чат; можливість завантаження файлів з виконаними завданнями; можливість використання нагадувань про події в курсі.
Викладачі мають можливості: використовувати інструменти для розробки авторських дистанційних курсів; мати у структурованій формі навчально-методичне забезпечення освітнього компоненту; мати зручний інструмент для обліку та контролю навчальної діяльності студентів; встановлювати потрібні терміни виконання студентами завдань; використовувати текстові, графічні, аудіо- та відеоматеріали при організації навчального процесу; швидко і зручно змінювати, розширювати, доповнювати та корегувати навчально-методичні матеріали освітнього компоненту; організовувати комп’ютерне тестування контролю знань студентів, застосовуючи різні за типом запитання; мати автоматизовану систему рейтингового оцінювання самостійної роботи студентів; мати програмне забезпечення, що захищене від несанкціонованого доступу, змін та пошкодження (знищення); мати програмне забезпечення для виконання науково-методичних розробок за власним вибором, послідовністю та темпом [1; 3; 4].
З метою підвищення якості освітнього процесу та адаптації до карантинних обмежень і умов воєнного стану у Волинському національному університеті імені Лесі Українки у веб-середовищі системи управління навчанням Moodle (LMS Moodle) створюються і використовуються електронні курси освітніх компонентів.
Згідно з «Положенням про електронний курс освітнього компонента у Волинському національному університеті імені Лесі Українки» електронний курс (ЕК) – це розроблена викладачем цілісна дидактична система, яка ґрунтується на авторській концепції вивчення освітнього компоненту (ОК), містить навчальні, контролюючі, довідково-інформаційні та інші електронні освітні ресурси, які реалізовані на базі мультимедійних та інтерактивних технологій та розміщені в LMS Moodle для забезпечення управління і супроводу вивчення окремих ОК [2].
Структура ЕК формується на основі силабуса освітнього компонента і повинна відображати нормативний та навчально-методичний складники. Електронні курси ОК розроблені для реалізації такої моделі «змішаного навчання», яка передбачає перенесення частини навчальної роботи з вивчення ОК в електронне середовище (самостійна робота, індивідуальні завдання, поточний контроль тощо) зі збереженням обсягу аудиторних занять.
Отже, система Moodle надає викладачу інструментарій для подання навчально-методичних матеріалів курсу, проведення теоретичних і практичних занять, організації як індивідуальної, так і групової навчальної діяльності здобувачів освіти, а здобувачам освіти – доступ до всіх поданих матеріалів.
Список літератури:
1. Кухаренко В. М., Бондаренко В. В. Екстрене дистанційне навчання в Україні: монографія. Харків: Вид-во КП «Міська друкарня», 2020. 409 с.
2. Положення про електронний курс навчальної дисципліни у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. URL:https://ed.vnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/11/94-2020_%D1%80%D0%B5%D0%B4.pdf (дата звернення 18.01.2024).
3. Триус Ю. В., Герасименко І. В., Франчук В. М. Система електронного навчання ВНЗ на базі Moodle: методичний посібник / за ред. Ю. В. Триуса. Черкаси, 2012. 220 с.
4. Moodle: веб-сайт. URL: https://moodle.org/ (дата звернення: 17.01.2024).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter