Інформаційно-телекомунікаційні технології відкрили широкі перспективи учасникам освітнього процесу. Важливим елементом сучасної освіти є глобальна співпраця, доступність до світових інформаційних ресурсів та можливість онлайн-навчання. Сьогодні досить легко візуалізувати необхідну інформацію що значно полегшує процес оволодіння необхідними знаннями [1]. Можливість використання каталогів електронних бібліотек, різноманітних навчально-методичних розробок, презентацій, смарт додатків, онлайн-курсів та інших освітніх матеріалів значно заощаджує час учня та розширює можливості отримання достовірної та актуальної інформації.
При цьому, спільне онлайн-міжнародне дистанційне навчання створило інтерактивний освітній простір, що динамічно розвивається сприяє обміну досягненнями та інноваціями в різних напрямках у найбільш короткі терміни, а також розвитку колаборації однодумців. Академічна мобільність будь-якого учасника освітнього процесу стала більш доступною, суттєво нівелювавши соціально-економічні, академічні та мовні бар'єри [1].
Разом з тим, стрімка цифровізація та організація освітнього процесу з використанням сучасних технологій навчання, безумовно, впливає на самосвідомість, фізичне здоров'я, поведінкові реакції, спосіб життя, формування різних пристрастей у кожного нинішнього учня.
Є велика кількість публікацій, що приділяють увагу питанням здоров'я, впливу процесу та методів навчання на ключові компоненти здорового способу життя та психологічного функціонування у сучасних молодих людей. Більшість студентів вищих навчальних закладів перебувають у молодому віці та вразливі до нездорового способу життя, згубних звичок та уподобань, зумовлених особливостями академічного життя, стресом та змінами у способі життя, властивими університетському середовищу [3, 4].
На думку Al-Qahtani MF., університетське життя це динамічний процес, у якому інтенсивно відбуваються біологічні, психологічні та соціальні зміни, що спрямовують життя молодих людей. Період молодості є критичним часом для формування звичок та способу життя, який може суттєво вплинути на здоров'я у майбутньому [5].
Менталітет, релігійні переконання, психосоціальні та емоційні чинники так само впливають на поведінку та формування особистості та світогляду у кожного учня, що відбувається в університетському середовищі. При цьому предиктором соціального благополуччя та працездатності майбутніх фахівців є їхнє ментальне та фізичне здоров'я [6].
За оцінками експертів ВООЗ, здоров'я на 50-55% залежить від способу життя людини, на 20-23% від спадковості, на 20-25% від стану довкілля (екологія) та 12% від роботи національної системи охорони здоров'я [7].
Метою роботи було проведення анонімного анкетування та аналіз отриманих результатів за ключовими компонентами здорового способу життя студентів, які перебувають на дистанційній формі навчання, а також виявлення пристрастей та шкідливих звичок у претендентів вищої медичної освіти. Анкетування проводилося за допомогою спеціально розробленої анкети. В анкетуванні брало участь 60 осіб.
Аналіз результатів анкетування показав, що під час дистанційного навчання всі опитані використовують різні цифрові технології в процесі свого навчання та бачать низку переваг у дистанційному навчанні. Усі учасники опитування позитивно оцінили наявне методичне забезпечення навчального закладу.
Були отримані наступні результати опитування респондентів. Регулярні фізичні вправи, що сприяють зміцненню організму, підтримці нормальної ваги та покращенню загального фізичного стану виконують 23% опитаних. При цьому більше 87% опитаних незадоволені своєю вагою або станом м'язової маси свого організму. Дотримуються здорового збалансованого харчування з регулярним прийомом мікронутрієнтів лише 10 % респонтентів. 75% опитаних вважають себе емоційно стабільними, життєрадісними людьми, які вміють керувати стресом. При цьому більше половини з них відзначають, що при постійному використанні гаджетів стають більш емоційно лабільними, відзначають зниження апетиту та гостроти зору, а також мають проблеми зі сном. При цьому 90% респондентів вважають, що залежні від планшетів, телефонів та комп'ютерів та проводять за екранами монітора більше 8-10 годин на день. Тривале використання монітора пояснюється проведенням онлайн лекцій та практичних занять, підготовкою та проходженням тестування в онлайн режимі, використання підручників та інших методичних посібників в електронному вигляді, а також записування та зберігання корисної поточної інформації тільки в електронному вигляді, а не у звичному зошиті, блокноті або щоденнику.
Необхідно додати, що всі учасники опитування знають та використовують у своєму навчанні можливості чат-бота з генеративним штучним інтелектом. Наприклад, наявна сьогодні у вільному доступі мовна модель ChatGPT (Generative Pre-trained Transformer), допомагає у пошуку необхідної інформації та надає чіткі та лаконічні відповіді на всі запитання. Нейромережа Midjourney знайома 90% опитаних. Це пояснюється тим, що по-перше, це відносно новий проект, який був заснований і став доступним лише у 2022 році. По-друге, нейромережа здатна розпізнавати мову чи текстовий опис і з урахуванням отриманої інформації створити образ, зображення чи картину, що не є важливим для претендентів медичної освіти. Окрім того, для використання необхідно оформити платну передплату.
У той же час, майже всі респонденти відзначають, що не весь час, проведений за екранами монітора, вони використовують для навчання. Частина опитаних вказують на те, що враховуючи глобальні зміни, що відбуваються, стали більше цікавитися і відслідковувати політичні події, що відбуваються у світі, заяви громадських діячів і ситуацією в місцях військових конфліктів.
Щодо блоку питань з приводу відносин з оточуючими людьми та участь у соціальних мережах всі респонденти дали однозначні позитивні відповіді щодо використання різних соціальних мереж, месенджерів та інших технологій, що забезпечують можливість підтримки зв'язку на відстані та віртуальному спілкуванні. Всі опитувані кажуть, що третина часу, проведена за монітором, йде на перегляд фільмів, що не мають навчального характеру, а також на перегляд веб-додатків, віддаючи перевагу Telegram, Facebook і сервісу TikTok.
Крім того, всі опитані респонденти чоловіки, на відміну від дівчат, вказали на досвід і велике коло спілкування через онлайн-ігри з іншими гравцями з усього світу. Цифрова платформа Steam яка дозволяє користувачам купувати та завантажувати ігри безпосередньо через інтернет, відома всім опитаним респондентам-чоловікам. Одночасно з цим, всі анкетовані говорять про використання серверів платформ із різною тематикою для спілкування (DiscordServer). І хоча сьогодні використання онлайн платформ допомагають знайти друзів за інтересами, на жаль, сучасні молоді люди втрачають можливість розвивати найважливіші навички спілкування, які необхідні в реальному житті. Тому що не маючи живого спілкування, людина втрачає можливість невербального спілкування з співрозмовником. Загальновідомо, що з психології спілкування та взаєморозуміння людей велике значення має мова жестів, міміки, погляд людини.
Рівень поширеності серед опитаних шкідливих звичок, таких як вживання алкоголю та куріння становив лише 21 % та 34 % опитаних відповідно. Можливо, цей показник пояснюється тим, що опитування проводилося лише в іноземних студентів, які мають свою культуру та національні звичаї.
Сучасний освітній процес має бути спрямований як на освоєння необхідних професійних навичок, так й у вихованні особистості майбутнього доктора. Формування та раціональна організація здорового способу життя, звички вироблені за роки навчання, супроводжуватимуть особистість протягом усього її життя. Для лікаря у своїй професійній діяльності важливим є вміння надавати кваліфіковану допомогу та комунікувати з пацієнтом та його родичами. Разом з тим, своєю фізичною формою, способом життя та організацією робочого часу лікарю необхідно вселяти впевненість та спокій кожному пацієнтові.
Тому, у період навчання у вищих навчальних закладах молодим людям важливо прищеплювати дисциплінованість і поширювати різні освітні програми, спрямовані на покращення сприйняття здоров'я та здорового способу життя, що позитивно позначиться на позитивному сприйнятті життя.
Активний спосіб життя, вміння аналізувати будь-яку ситуацію та здатність контролювати свої емоції дозволять впоратися зі стресом та підвищити успішність будь-якого студента.
Сприйняття невербальних засобів у спілкуванні дозволяє людині краще розуміти та взаємодіяти зі співрозмовником та здійснювати зворотний зв'язок. Такі навички комунікації мають розвиватися особливо у людей, чий рід діяльності безпосередньо пов'язаний із взаємодією з людьми. Тому створення різноманітних гуртків, секцій, клубів за інтересами є сьогодні необхідним для правильного розвитку та виховання студентів в першу чергу медичних закладів. Створення таких студентських об'єднань сприятиме налагодженню щирих, дружніх стосунків у групі молодих людей, об'єднаних певними інтересами.
Список літератури
1. Положення про дистанційне навчання, затв. наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 р. № 466. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#Text (дата звернення: 15.01.2024).
2. Анчева І.А. Інноваційні освітні технології у галузі вищої медичної освіти. Науково-методична міжуніверситетська конференція з міжнародною участю «Забезпечення якості освіти у вищій медичній школі». Одеса, 2023. С. 287–290.
3. Gulseren Citak Tunc, Nevin Citak Bilgin, Birgül Cerit. The Relationship Between International Students’ Health Perceptions and Their Healthy Lifestyle Behaviors. J Relig Health. 2021. Vol. 60, № 6. P. 4331–4344.
4. Jerre Mae Tamanal, Cheong Hoon Kim. Promoting Healthy Lifestyle in High School Students: Determination of the Lifestyle Status through the Healthy Lifestyle Screen (HLS) Assessment. J Lifestyle Med. 2020. Vol. 10, №1. P. 30–43.
5. Al-Qahtani MF. Comparison of health-promoting lifestyle behaviours between female students majoring in healthcare and non-healthcare fields in KSA. Journal of Taibah University Medical Sciences. 2019. Vol. 14, № 6. P. 508–514.
6. Kelemu Zelalem Berhanu1, Abraham Abeje Shiferaw. The mediating role of healthy lifestyle behavior in the relationship between religious practice and academic achievement in university students. BMC Psychol. 2023. Vol. 11. P. 416.
7. Takhistov, I.V., Bevza T.V., Huseynov T.M., Epifanov I.O. Formation of a healthy lifestyle in a younger schooler with the means of physical education. Scientific Journal of Sport and Performance. 2022. Vol. 1, № 4. P. 321–336.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter