Сьогодні утвердження незалежності України супроводжується своєрідним історичним відновленням. Вторгнення країни агресора «росії» в Україну сприяло переосмисленню процесу формування виховання української молоді: почуття патріотизму, національної самосвідомості, відданості справі зміцнення оборони держави, громадянського самовизначення. Це викликано спалахом інтересу до осмисленого оновлення вивчення у вітчизняній історії національних витоків культури, фундаментальних досягнень минулого. Важливість історичних та культурних надбань українського народу потрібне задля використання кращих традицій з метою піднесення національної гідності. Саме цей сегмент вивчення історії у закладах загальної середньої освіти (далі – ЗЗСО) найбільш повно реалізується через екскурсію.
Екскурсія – це метод навчання і одночасно організована форма навчання. Екскурсії впливають на ефективне засвоюється краєзнавчого матеріалу представленого у музеях, історичних пам’яток, париків, та різних дозвіллєвих закладах. Саме Закон України «Про музеї та музейну справу» відображає призначення музеїв, як культурно-освітніх та науково-дослідних закладів, завданням яких є «вивчення, збереження та використання пам’яток матеріальної і духовної культури», з залученням громадян до збереження надбань «національної та світової культурної спадщини» [1, c. 8]. Дане відображення висвітлено у Державному стандарті базової й повної загальної середньої освіти на історію як освітню галузь. Адже одним із завдань історії є «формування в учнів національних та загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення та поваги до інших народів...» [2].
Екскурсії надають можливість учням бачить об’єкти, спостерігати взаємозв’язок експонатів та епох, що сприяє формуванню уявлення про історію як єдине ціле, в якому всі елементи перебувають у тісному взаємозв’язку, утворюючи чіткий хронологічний ланцюг. Разом з цим учні можуть розглядати експонати чи пам’ятки архітектури більш конкретно. Екскурсії розширюють кругозір учнів, розвивають спостережливість, уміння бачити те, що раніше відбувалося поза їх увагою [5].
Екскурсійні ресурси різних регіонів України наповненні глибинним національним духовним корінням та традиціями українського народу, які є засобом духовного зростання та гармонізації особистості у демократичній державі [4, с.60]..
На уроках-екскурсіях учні безпосередньо вивчають побут, культуру, видатних особистостей та історичні події. Отже урок-екскурсія надає можливість кожному з учнів ознайомитися з історичними пам’ятками. Екскурсії до музеїв надають можливість учням відчути колорит епохи, дух старовини, відчути себе у ролі дослідників.
Екскурсія конкретизує програмний матеріал, активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів та інтерес до вивчення історії свого краю, розвиває спостережливість, увагу та уяву.
Однак враховуючи необхідність запровадження у освітньому процесі цифрових форм навчання, важливою у роботі учителя історії у ЗЗСО є впровадження віртуальних екскурсій. Вчений А. Дробін характеризує віртуальну екскурсію, як сучасну форму організації освітнього процесу та високим ефективним інструментарієм розвитку кругозору, творчості, проведення досліджень, задоволення потреб у інформації. Ефективність даної форми навчання залежить від дотримання методики організації, підготовки та проведення екскурсії [5, с. 240].
Музеї адаптувалися та запровадили електронні масові засоби інформації та медіа-технології, вдало інтегрували візуальні засоби у традиційну музейну практику, розмістивши віртуальні екскурсії на своїх сайтах.
Використання віртуальних екскурсій музеїв дає доступ учням до якісних мультимедійних продуктів, за допомогою яких вчитель зможе сформувати в них образне уявлення про історичну добу тої чи іншої події. Мультимедійні засоби дають змогу не лише компенсувати брак сучасних наочних посібників, а й оперативно вносити до них певні зміни, продиктовані часом.
Віртуальна екскурсія, як форма організації освітнього процесу у ЗЗСО, дозволяє реалізувати всі принципи дидактики: науковості, доступності, цілеспрямованості, систематичності та послідовності, наочності, зв’язку навчання із життям, міцності, свідомості та активності, виховання та розвитку.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про музеї та музейну справу» № 250/95-ВР від 29.06.95, ВВР, 1995, № 25, с. 192. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-вр#Text
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. 2020. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrayinska-shkola/derzhavnij-standart-bazovoyi-serednoyi-osviti
3. Дробін А.А. Віртуальна екскурсія як форма організації освітнього процесу природничої дисципліни: методичні особливості. // Інноваційна педагогіка. Видавничий дім «Гельветика». 2022. № 46. С. 239-243
4. Любарець В.В. Соціокультурна компетентність як необхідна складова в екскурсійній діяльності майбутнього фахівця сфери туризму. // Педагогічні науки. Полтава : Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка, 2017. Вип. 70. С. 60–63.
5. Чуча О.А. Віртуальні екскурсії на уроках української літератури як засіб розвитку загальнокультурної компетентності учнів. // Таврійський вісник освіти. 2016. № 2. С. 220-227. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tvo_2016_2_37
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter