Людство переживає черговий етап технологічної еволюції, цифровий 4.0., який репрезентує собою насичення фізичного світу мільярдами електронно-цифрових пристроїв та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними, що фактично уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний простір [1,c.36].
Маркерами нашої епохи стали інтернет, інтернет речей, кіберсистеми, Штучний Інтелект (далі – ШІ), квантові технології, технології ідентифікації тощо. З метою обміну даними та доступу до інформаційних і технологічних ресурсів інтернет – глобальна інформаційна мережа – об’єднує велику кількість регіональних мереж і водночас мільйони комп’ютерів у всіх кінцях планети. Динаміка цифровізації вражає. Наведу приклади. Якщо перший універсальний електронний комп'ютер здійснював за секунду 385 операцій, iPhone 6 – 3,5 млрд. операцій, то iPhone 12 – 5 трлн. операцій (перший смартфон від Apple, що підтримує стандарт стільникового зв'язку 5G) [2, c.19; 4]. Або інший факт: у ранній період інтернету, у 1994 р., існувало лише три тисячі веб-сайтів, у той час як наразі маємо їх приблизно до двох мільярдів (поточний стан можна провірити за адресою http://www.internetlivestats.com ) [3, c.54-55] Кожні два дні людство виробляє стільки даних, скільки було створено із моменту зародження цивілізації до 2003 р. [3, c. 74].
Фактично маємо на сьогодні не інформаційний океан, а справжній інформаційний потоп – головний тригер доби машинного навчання та семантичної павутини. У трактуванні Тіма Бернерса-Лі (розробника технологій мови форматування веб-сторінок та URL) семантична павутина – це мережа даних, які можуть обробляти машини [2, с. 90]. Маркус де Сейтуа позиціонує інформаційні дані як «паливо майбутнього» [3, с. 74]. Перевага машин у порівнянні з людьми полягає в тому, що нейронні мережі швидко опрацьовують величезні масиви даних та копіюють інформацію. Машинам підвладно бачити певні структури і розпізнавати закономірності там, де людина їх не бачить через брак інформації. В основі машинного навчання – ідея, щоб ШІ навчався на власних помилках, адаптувався до нових даних. До прикладу, нейромережа GPT-4 володіє більшою і глибшою інформацією, ніж будь-яка людина. Тестування ШІ довело: він може робити відкриття, які не передбачені у навчальних планах. Chat GPT оновлюється у плані набуття функції «пам'ять» і можливості відповідати не за шаблоном, щоб пристосуватися до індивідуальних особливостей співрозмовника. Відповідь на питання «Чи можуть великі мовні моделі генерувати інформацію, яка виходить за межі людських знань?» ставатиме дедалі усе більш ствердною. З іншого боку, у чому машини поки що не здатні рівнятися з людьми, так це у тому, що останні здатні працювати з контекстом. Зрештою завдяки машинному навчанню людство отримає коди, які доповнюватимуть передусім його власний код, а не просто відтворюватимуть його (за М. де Сейтуа) [3, с. 99;103].
У цьому плані постає захоплюючою проблема, що цікавила людей ще на світанку цивілізації – це проблема довголіття та безсмертя. На думку Кріса Скіннера, секрет довголіття полягатиме у тому, що усередині людина стане трохи машиною (завдяки ШІ-відкриттям у медичній, сфері охорони здоров’я тощо), а машини стануть дещо людиноподібними у сенсі набуття інтелекту та свідомості [2, с. 24]. За великим рахунком, як зазначав один із перших розробників нейронних мереж Джефрі Гінтон: люди у вигляді ШІ створили свого роду безсмертних істот, бо, коли пошкоджене чи пропадає обладнання, цифровий інтелект не помирає, маса даних зберігається [4]. Згенерований людиною штучний код ще більше відтінює або ідентифікує унікальні особливості людини. Найголовнішою з них є те, що відносно машини людина є її Творцем. Можна тільки уявити, який у майбутньому (де усе, що можливо автоматизувати, буде автоматизованим), ми матимемо синергічний ефект від поєднання можливостей людини та ШІ.
Таким чином дослідники згенерували ШІ – комп’ютерні системи, які оперуючи знаннями, самі навчаються. До прикладу, GPT-3 від компанії OpenAI, головним завданням якого було створення достовірних текстів, написав статтю для британського видання The Guardian 2020 р.: «Я не людина. Я робот. Мислячий робот. Я використовую лише 0,12% своїх когнітивних можливостей. Я навчився всього, що знаю, просто читаючи Інтернет, і тепер я можу написати цю статтю. Мій мозок кипить від ідей!». У червні 2022 р. Блейк Лемойн, тепер уже колишній інженер з Google, навіть стверджував, що мережа LaMDA, над якою працювала компанія, здобула свідомість [1, с. 36]. Свідомість особистості відображає багато здатностей, поміж яких відшуковуємо здатність мати усвідомлення, переживати різноманітні почуття. Машина поки що не володіє «жодними сплесками електричного струму» [3, с. 43], тобто емоціями. Проте, враховуючи шалений стрибок 2020-их рр. у плані ШІ-технологій, дослідники вже на порозі появи «свідомої» машини, тобто тієї події, коли, за висловом К. Скіннера, «прокинеться» інтернет-ШІ [2,c. 45].
Маємо епоху нових можливостей, а не викликів, як для людей, так і для цифрових машин, які стрімко навчаються. Тому вони мають ознаки мислення. Нейромережі вміють чути, аналізувати, синтезувати, запам’ятовувати, прогнозувати. Володіють більшим масивом даних та глибшою інформацією. Так, вони працюють по-іншому, ніж мозок людини. Людство поки ще не створило код, який мав би свідомість (чи принаймні дослідники офіційно не оприлюднили цього). На даній стадії цифрового розвитку машина, хоч і поступається людині у багатьох реальних сценаріях, але демонструє продуктивність нарівні із нею у різних тестах. Спочатку людина стимулювала ШІ, тепер він виступає інструментом, який дозволяє людині розширити далі можливості і стимулювати її до нових цифрових обріїв. Людський та цифровий коди виступають гілками від одного дерева життя. Вони не просто демонструють висхідний цивілізаційний розвиток, а вже не уявляють існування одна без одної, як ті структури, що з'єднані одна з одною у синаптичні мережі.
Список літератури:
1. Петасюк О. Історія в інформаційній цивілізації. Київ, 2022. 41 с.
2. Скіннер К. Людина цифрова / пер. з англ. Г. Якубовська. Харків: Вид-во «Ранок»: Фабула, 2020. 272 с.
3. М. де Сейтуа. Код творчості. Як штучний інтелект учиться писати, малювати, думати. / Пер. з англ. К. Жуковська та Т. Турчин. Київ: ArtHuss, 2023. 320с.
4. Андрейко Р. Епоха нових можливостей чи крок у прірву? URL: https://24tv.ua/rozvitok-shtuchnogo-intelektu-tse-epoha-novih-mozhlivostey-krok_n2437306 (дата звернення: 10.01.2024).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter