Актуальність. В останні десятиліття серед молодих людей спостерігається значна тенденція до поширеності ідіопатичної артеріальної гіпотензії (ІАГ), зокрема в дівчат юнацького віку – від 20 до 60 % випадків [1]. Хронічно знижений артеріальний тиск часто супроводжується певними розладами з боку різних органів та систем. При цьому, не створюючи безпосередньої загрози для життя, але погіршує його якість і процес навчання в студенток.
Комбінований вплив факторів зовнішнього середовища, тривале психоемоційне напруження, хронічна гіподинамія, генетичні особливості організму часто сприяють розладам адаптаційних і регуляторних механізмів організму людини, що супроводжується порушеннями нейрогормональної регуляції, метаболічного забезпечення окремих ділянок головного мозку, лімбікоретикулярної системи, гіпоталамуса. Подібні зміни поглиблюються в умовах хронічного стресорного напруження та гіпоксії [2].
Порушення нейровегетативної регуляції вісцеральних систем, виснаження компенсаторних механізмів на тлі психоемоційного напруження, обумовлюють розвиток вегетовісцеральних порушень з боку різних органів та систем, які виявляються лікарями під час амбулаторно прийому і належним чином не оцінюються. Подібні скарги є мультисимптомними і можуть проявлятись з різною інтенсивністю [3].
Мета дослідження. Вивчити наявність психосоматичної патології, її частоту та специфічність скарг в студенток з ідіопатичною артеріальною гіпотензією.
Матеріал і методи дослідження. В дослідженні шляхом рандомізації було виявлено 156 студенток Івано-Франківського національного медичного університету, віком 18-22 роки, які періодично лікувались відносно первинної артеріальної гіпотензії без тривалого ефекту – вони склали основну групу обстежуваних. Критеріями включення хворих були анамнез захворювання, дані амбулаторних карток, результати попереднього об’єктивного та інструментального обстеження.
Діагноз «Ідіопатична артеріальна гіпотензія» верифікували відповідно до критеріїв рубрики МКХ-10, розділ I 95.0 «Інші та неуточнені хвороби системи кровообігу». Контрольну групу склали 30 студенток-одноліток з «фізіологічною» артеріальною гіпотензією – без наявної суб’єктивної симптоматики.
Для виявлення ступеня вегетативних порушень та оцінки суб’єктивної симптоматики в балах використали стандартизований опитувальник А.М. Вейна. Опитування проводилось в режимі онлайн за допомогою програми Microsoft Teams. Оцінювання проводили за стандартними вимогами. Сума балів більше 15 свідчить про наявність дисфункції вегетативної нервової системи.
Результати та їх обговорення.
За даними стандартизованого опитування встановлено, що на фоні ідіопатичної артеріальної гіпотензії, серед студенток основної групи була виявлена симптоматика з боку різних органів та систем, при відсутності коморбідної органічної патології.
За даними опитувальника було встановлено, що серед 76,81 % обстежених студенток з ІАГ суб’єктивна симптоматика охоплює не менше 3-х систем організму і характеризується поліморфізмом клінічних проявів. Представлені симптоми формують синдроми характерні для соматоформної вегетативної дисфункції, які включають: астеновегетативний, кардіоваскулярний, респіраторний, нейрогастральний, цереброваскулярний, синдром психічних порушень і ангіодистонічний синдром та їх комбінації.
Найбільш частими (79,41%) симптомами в студенток з ідіопатичною артеріальною гіпотензією були прояви астенічного синдрому. В більшості випадків картина астеновегетативного синдрому поє’днувалась з іншими симптомами соматоформної вегетативної дисфункції (табл. 1)
Таблиця 1
ПОЄДНАННЯ КЛІНІЧНИХ СИНДРОМІВ У СТУДЕНТОК НА ФОНІ ІДІОПАТИЧНОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПОТЕНЗІЇ
Висновки. Встановлено, що в частини дівчат юнацького віку з ІАГ відмічаються прояви вегетативної регуляції вісцеральних систем, що свідчить про розлади процесів адаптації, пов’язаних з дисфункцією надсегментарних структур. Своєчасна діагностика психосоматичних розладів може дозволити попередити перехід функціональних порушень в органічну патологію.
Список літератури:
1. Сороківський М.С., Черняга-Ройко У.П. Добовий моніторинг артеріального тиску: практичні аспекти та клінічне значення. Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія. 2021. №74 т.1
2. Ісаєва І.М., Маракугин Д.І., Кармазіна І.С., Глоба Н.С. Стан та перспективи вивчення артеріальної гіпотензії як фактора, який обумовлює адаптаційні можливості сучасної молоді // Український журнал медицини, біології та спорту. 2018. Т. 3, № 6 (15). С. 245–253.
3. Чередніченко Т., Середа В., Свиридова Н., Парнікоза Т., Чуприна Г., Ханенко Н. та ін. Вегетосудинна дистонія: етіопатогенез, клініка, діагностика, лікування (клінічна лекція). Східноєвропейський журнал неврології. 2017. № 1, 34-39.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter