Наукова робота присвячена огляді актуальної у сучасному світі теми – Функціональні зміни печінки в умовах хронічної алкогольної інтоксикації. Хронічна алкогольна інтоксикація становить величезну проблему для світової охорони здоров'я. Наслідком постійного вживання алкоголю, є прогресування алкогольної хвороби печінки. Розвиток важких форм хвороб печінки, зокрема алкогольного цирозу печінки зумовлене рясним та тривалим вживання алкоголю. На прогресування захворювання впливають дози спожитого алкоголю та тривалість зловживання алкоголем [1].
Поширеність захворювань печінки у всьому світі, що пов’язані із вживанням алкоголю, підкреслюють важливість дослідження механізмів, що лежать в основі спричинених алкоголем пошкоджень тканин і органів [2].
Виявлення розладів, що пов’язані із вживанням алкоголю, відбувалося з використанням стандартного тесту AUDIT. Для дослідження, враховувалися позитивні результати, що у сумі становили більше 8, адже вони вказували на наявність хвороб печінки. Оцінка ступеня тяжкості цирозу печінки базувалася на клінічній класифікації за Чайлд-П'ю, яка бере за основу дані біохімічних досліджень і клінічних ознаках. Загалом, бралися до уваги 3 основні класи алкогольного цирозу печінки: клас А (компенсований цироз печінки), клас В (субкомпенсований цироз печінки), та клас С (декомпенсований цироз печінки).
Виявленими змінами за загальним аналізом крові є зниження кількості еритроцитів, зниження вмісту гемоглобіну, зниження вмісту тромбоцитів та підвищений показник ШОЕ, що є достовірно відмінним у порівнянні з контрольною групою (Р < 0,05).
Таблиця 1.
Вплив хронічної алкогольної інтоксикації печінки на зміни показників загального аналізу крові.
Міжнародні наукові публікації, підтверджують отримані нами результати. Згідно проаналізованої літератури, при алкогольній хворобі печінки, вміст гемоглобіну та загальна кількість еритроцитів значно знижуються [3].
Відомо, що активність біохімічних ферментів: АЛТ та АСТ є ключовою для оцінки ураження печінки. Саме ці маркери, є простими та надійним для оцінки функції печінки, а також вони можуть вказувати на наявність цитолітичного синдрому. Співвідношення АСТ до АЛТ у людей хронічною алкогольної інтоксикацією, становить 2:1, що характеризує про високий рівень активності АСТ, який може вказувати на пошкодження гепатоцитів [4].
Згідно отриманих результатів, активність ферментів АЛТ та АСТ є вища та достовірно відрізняється від контрольної групи у 2,07 та 2,31 рази (р˂0,05).
Таблиця 2.
Вплив хронічної алкогольної інтоксикації печінки на зміни показників біохімічного аналізу крові.
Часта поява розладів, пов’язаних із зловживанням алкоголю серед дорослого населення, є важливими для дослідження причинно-наслідкових зв’язків між хронічним вживанням алкоголю та функціональними змінами в печінці.
Список використаної літератури:
1. Bataller R., Brenner D.A. Liver fibrosis // The Journal of Clinical Investigation. 2005. Vol. 115, N 2. P.209-218.
2. Molina P.E., Gardner J.D., Souza-Smith F.M., Whitaker A.M. Alcohol Abuse: Critical Pathophysiological Processes and Contribution to Disease Burden // Physiology (Bethesda). 2014. Vol 29, N 3. P.203-215.
3. Das S.K., Vasudevan D.M. Biochemical diagnosis of alcoholism // Indian Journal of Clinical Biochemistry. 2005. Vol. 20, N 1. P.35-42.
4. Sharma P. Value of Liver Function Tests in Cirrhosis // Journal of clinical and experimental hepatology. 2022. Vol. 12, N 3. P.948-964.
________________________
Науковий керівник: Случик Ірина Йосипівна, кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології та екології, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter