Вступ. Занадто великий або занадто малий вміст хлористоводневої кислоти, вважається, патологічним станом та може призвести до багатьох розладів, включаючи виразкову хворобу, кислотний рефлюкс, аспірацію, пневмонію та навіть рак [1]. Секреція шлункової кислоти є складним процесом, і фармакологічні засоби, які допомагають зменшити рН і об’єм шлункової кислоти, це антациди, антагоністи H2-рецепторів та інгібітори протонної помпи [2]. Печія – це неприємне відчуття печіння в грудях, за грудиною або у верхній частині живота, яке іноді поширюється на горло [3]. Це конкретно пов’язано з рефлюксом шлункової кислоти через нижній сфінктер стравоходу, що є типовим симптомом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) [3]. Для лікування ГЕРХ використовуються антациди, засоби захисту поверхні та антисекреторні засоби [2, 4]. Антациди забезпечують симптоматичне полегшення печії, гіперацидності, кислотного нетравлення, ГЕРХ і розладу шлунка, пов’язаного з цими станами, але не рекомендуються для тривалого використання [4, 5].
Антациди – це безрецептурні препарати; комбінація різних сполук з різними солями кальцію, магнію та алюмінію в якості активних інгредієнтів. Антациди діють шляхом нейтралізації кислоти в шлунку та інгібування пепсину, який є протеолітичним ферментом [4, 5]. Кожна з цих катіонних солей має характерну фармакологічну властивість, яка визначає її клінічне застосування [1, 2]. Антациди мають терапевтичне застосування для наступного: симптоми печії при ГЕРХ, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки та шлунка, стресовий гастрит, остеопороз тощо [2, 4].
Механізм нейтралізації кислоти різними солями різний, і кожна сіль має інший механізм, кінцевою метою якого є нейтралізація кислоти [1, 4]. Суміш з гідрохлориду алюмінію та води призводить до нейтралізації кислоти в шлунку. Також відомо, що він пригнічує активність пепсину [2]. Гідроксид алюмінію утворює комплекс із сульфатованим полісахаридом октасульфатом сахарози з утворенням сукральфату. Цей комплекс не має значної буферної дії проти кислоти або не впливає на секрецію пепсину та жодним чином не змінює вироблення шлункової кислоти [2, 6]. Тим не менш, відомо, що він лікує хронічні виразки та запобігає гострому пошкодженню слизової оболонки, спричиненому хімічним шляхом, зменшуючи доступ пепсину та кислоти. Відомо, що сукральфат, як і його компонент гідроксид алюмінію, стимулює ангіогенез і утворення грануляційної тканини [1, 2]. Гідроксид алюмінію також корисний при гіперфосфатемії завдяки його здатності зв’язувати фосфат у шлунково-кишковому тракті (ШКТ) і згодом перешкоджати всмоктуванню фосфату [2, 4]. Солі кальцію нейтралізують кислотність шлункового соку, в результаті чого підвищується рН цибулини шлунка і дванадцятипалої кишки; вони також пригнічують протеолітичну активність пепсину, якщо рН перевищує 4, і підвищують тонус нижнього сфінктера стравоходу [2, 5]. Відомо, що кальцій посилює перистальтику стравоходу, виштовхуючи кислоту в шлунок і полегшуючи симптоми печії [1]. Солі кальцію також утворюють з'єднані нерозчинні сполуки з харчовими фосфатами і перешкоджають засвоєнню останніх. Проте самостійний вибір антацидного препарату залишається доволі складним для пацієнта. Важливу роль в наданні допомоги пацієнтам відіграють фармацевти, тому розуміння клінічних проявів печії, знання про підходи фармакотерапії печії дають фармацевтам змогу рекомендувати оптимальний препарат, з огляду на його ефективність та безпечність.
Мета дослідження. Проаналізувати результати анкетування фахівців фармації з клініко-фармакологічних аспектів раціонального та безпечного застосування антацидів для лікування болю в педіатричній практиці.
Матеріали та методи. У роботі використовувалися соціологічні методи дослідження, зокрема, анкетування, для проведення опитування була створена google-форма, результати статистично опрацьовувались автоматизовано через google-форму.
Результати та їх обговорення. Нами були проаналізовані результати анкетування 56 спеціалістів фармації різних аптечних мереж з приводу сучасних підходів до фармакотерапії печії, а також раціонального та безпечного застосування антацидів для лікування печії. Аналіз відповідей респондентів показав, що фармацевти досить добре обізнані в питаннях причин, що її викликають, а також вибору препаратів для симптоматичного лікування печії. Так, наприклад, 72% респондентів вказали, як лікарські засоби що можуть застосовуватись лише з 2 перервою між прийомом інших лікарських засобів. 70% фармацевтів відзначили препарати, які дозволені для застосування у вагітних жінок. Більшість фармацевтів знають характерні особливості антацидів, форми випуску та кратність прийому різних препаратів. Проте, проведений аналіз дозволив виявити низку питань, що потребують поглиблення знань фахівців фармації, зокрема, з питань побічних ефектів, які можуть виникати при застосуванні різних антацидів, які стани є протипоказаннями для застосування антацидів, особливості їх взаємодії з іншими препаратами, особливостей застосування з продуктами харчування та напоями. А також питання щодо особливостей використання даних препаратів у дітей різного віку.
Висновки. На підставі аналізу результатів анкетування фармацевтів нами було зроблено висновки та виявлено низку питань щодо раціонального та безпечного застосування антацидів для лікування печії, які потребують поглиблення знань фармацевтів, що взято за основу при розробці рекомендацій для фахівців фармації щодо раціонального та безпечного застосування антацидних засобів для лікування печії. Впровадження даних рекомендацій у практичну діяльність аптечних мереж та установ вищої освіти з підготовки фахівців фармацевтичної галузі сприятиме підвищенню якості фармацевтичної допомоги хворим.
Список літератури:
1. Kandadai, S.K., Boswell, M.V. Antacids, Gastrointestinal Prokinetics, and Proton Pump Inhibitors. In: Kaye, A., Kaye, A., Urman, R. (eds) Essentials of Pharmacology for Anesthesia, Pain Medicine, and Critical Care. Springer, New York, NY. 2015. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-8948-1_21.
2. Garza, J.M., Di Lorenzo, C. GER and Antacid Medications. In: Vandenplas, Y. (eds) Gastroesophageal Reflux in Children. Springer, Cham. 2017. https://doi.org/10.1007/978-3-319-60678-1_24.
3. Garg V, Narang P, Taneja R. Antacids revisited: review on contemporary facts and relevance for self-management. J Int Med Res. 2022. Iss.50(3). doi: 10.1177/03000605221086457.
4. Maton, P.N., Burton, M.E. Antacids Revisited. Drugs 57, 855–870 (1999).
5. Salisbury BH, Terrell JM. Antacids. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK526049/.
6. Bardhan KD, Strugala V, Dettmar PW. Reflux revisited: advancing the role of pepsin. Int J Otolaryngol, 2012: 646901.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter