З появою Web 1 та його подальшим вдосконаленням у Web 2, економіка глобальних мереж радикально змінилася, здійснюючи перехід від статичних сайтів до інтерактивних платформ. Проте успішний розвиток Web 2 почав супроводжуватися кризою, особливо на початку 2000-х років. Збільшення обсягів веб-контенту та активізація користувачів призвели до перевантаження та порушень в обробці даних. Це викликало проблеми з безпекою, конфіденційністю та якістю веб-сервісів. Помітний ріст соціальних мереж та онлайн-платформ спричинив недооцінення проблем пов'язаних із захистом даних користувачів та етикою використання особистої інформації. Крім того, стали актуальними питання щодо централізації та монополізації великих корпорацій у світі інтернет-технологій. Це призвело до появи величезних централізованих гравців, які контролювали значну частину інтернет-екосистеми, обмежуючи конкуренцію та породжуючи проблеми з антимонопольним законодавством.
У контексті цих викликів та проблем розпочався розвиток Web 3, який взяв на себе завдання вирішення цих недоліків через використання технологій, таких як блокчейн, для забезпечення децентралізації, безпеки та поваги до приватності в інтернеті.
Тема Web 3 набуває великої популярності, що спричинено невпинним та стрімким розвитком сучасних технологій на базі блокчейн. Глобальні мережі та криптовалюти тісно пов’язані один з одним і відповідно чинять взаємний вплив на розвиток та зміну парадигм економіки та бізнес-процесів в середині їх функціонування. Web 3 також відомий як наступне покоління Інтернету, що включає в себе децентралізацію, технологію блокчейн та економіку на основі токенів, що досліджувалося в роботах Бамбача та Пауелса, Белка та Хам’єна, Ченга та ін. Аналіз останніх досліджень вказує на те, що тема мало вивчена, та потребує подальших досліджень.
Метою даного дослідження є визначення основних концепцій Web3 та його можливий вплив на економічні процеси та розвиток в глобальних мережах.
У квітні 2014 року Ґевін Вуд вперше систематично описав Web 3 як "децентралізовану онлайн-екосистему на основі блокчейну", яка дає розробникам можливість створювати додатки з використанням нових підходів (Wood, 2022). Вуд аргументує, що користувачі Інтернету втратили довіру до підприємств і перестали їм вірити, та почали вважати, що бізнес використовує їхні дані тільки з метою отримання прибутку. Таким чином, виникає потреба створення інтернет-інфраструктури та додатків, що базуються на принципі "безпечності", коли користувачі можуть обходити довіру до сторонніх осіб. Web 3 розглядається як основа інтернету, спрямованого на забезпечення індивідуальної свободи від авторитетів (Belk et al., 2022). Ця ідея спричинила зацікавленість венчурних фондів, інвесторів та великих технологічних компаній, особливо після стрімкого зростання інтересу до Web 3 пізніше у 2021 році.
Web 3 не новий феномен, але, скоріше, продовження ідей, що виникли ще в 1980-1990-х роках. Криптовалюти, невзаємозамінні токени (NFT), децентралізовані автономні організації (DAO), децентралізована фінансова сфера (DeFi) – це всі частини візії блокчейн-заснованого майбутнього (Sheridan et al., 2022). Web 3 має на меті замінити несправедливий Інтернет, що належить і приносить прибуток централізованим гравцям, на децентралізований Інтернет, де люди володіють своїми даними та отримують прибуток (Potts & Rennie, 2019).
Наслідки Web 3 для економічного ландшафту включають руйнування традиційних бізнес-моделей та створення нових можливостей, таких як розвиток децентралізованих додатків (DApps) на базі технології блокчейну, створення та використання цифрових активів і валют, та підтримка нових форм співпраці та створення цінності P2P, як, наприклад, DAO. Крім того, Web3 сприяє розвитку нових бізнес-моделей на основі децентралізованих мереж та технології блокчейну. Важливо зауважити, що Web3, заснований на децентралізованій блокчейн-мережі, відрізняється від того, що описав Тім Бернерс-Лі своєю концепцією Семантичного Вебу (Berners-Lee, Hendler, & Lassila, 2001). Семантичний Веб має на меті зробити дані придатними для машинного читання за допомогою інноваційних технологій, таких як RDF та OWL. Однак після кількох років розробки Семантичний Веб так і не реалізувався через технічні труднощі та інші обмеження.
Від 1990 до 2004 року відбувалася початкова розробка Web1.0, яка передбачала переважно статичні веб-сайти, що контролюються підприємствами, а взаємодія користувачів була мінімальною. На цьому етапі більшість користувачів просто споживають контент, а Інтернет мав обмежені можливості взаємодії чи проведення платежів, через неможливість гарантувати безпеку (Bevacqua, Carnuccio, Ortale, & Ritacco, 2011).
Введення платформ соціальних мереж у 2004 році визначило початок ери Web2.0. Інтернет еволюціонував з одновимірного засобу читання в двовимірну платформу читання-запису. Підприємства почали створювати платформи, через які користувачі могли обмінюватися створеним ними контентом та спілкуватися один з одним. З появою більшої кількості людей в Інтернеті невелика кількість провідних компаній стала утримувати непропорційну частку трафіку. Web2.0 також створив модель бізнесу на основі реклами (Monteiro, 2013). Однак, хоча користувачі могли створювати контент, вони не володіли ним або не отримували оплату за його створення. У епоху Web2.0 звичайні користувачі Інтернету могли обмінюватися інформацією та співпрацювати на різних платформах за дуже низьку ціну (Bevacqua et al., 2011). Стан послуг погіршується, оскільки користувачі довіряють платформам і віддають свою приватність в обмін на кращий сервіс. Однак, оскільки бізнес-модель стає зрілою, і ріст платформ доходить до тупика, їм потрібно видобути більше даних від користувачів для підтримання росту, що призводить до втрати довіри користувачів і перетворення колишніх партнерів на конкурентів. З роками накопичувалися бар'єри для нових підприємств, ускладнюючи появу конкуренції та інновацій. Це почало підривати інтереси різних зацікавлених сторін та користувачів, і Інтернет почав потребувати кардинальної зміни парадигми (Belk et al., 2022).
Децентралізація та технологія блокчейну в Web 3 надають вдосконалену модель власності та оплати у порівнянні з Web 1 і 2 (Wang et al., 2019). Централізацію, контроль та експлуатаційну рекламу замінено прозорою та безпечною децентралізованою інфраструктурою та платформами застосунків. Таким чином, люди матимуть законну можливість контролювати свої дані (Potts & Rennie, 2019). Можна виділити основні характеристики: децентралізація – в Web3: власність розділяється між її творцями та користувачами, а не контролюється і привласнюється великим корпораціям; загальна доступність – кожен має рівний доступ до участі в Web3, і нікому не можна заблокувати можливості прийняти в ній участь; внутрішні платежі системи – Web 3 замінює застарілу інфраструктуру банків і платіжних процесів криптовалютою; безпека – Web 3 працює без використання сторонніх посередників, покладаючись виключно на стимули та економічні принципи; кросплатформенність – Web 3 має на меті дозволити різним додаткам та платформам працювати взаємно між собою, незалежно від технології блокчейну, яка їх підтримує; токенізація – дозволяє створення та управління цифровими активами, які можна використовувати для різних цілей. Користувачі стають власниками у децентралізованій мережі Web 3, беручи участь у розробці та управлінні протоколами самостійно. Загалом, Web 3 пропонує вдосконалену форму власності даних, прозорість та контроль користувача порівняно з попередніми фазами вебу.
Можна виділити наступні основні елементи Web 3: блокчейн, криптовалютні активи, смарт-контракти.
Блокчейн – це мережі із надзвичайно високим рівнем безпеки та децентралізації, що дозволяють людям зберігати дані, обмінюватися активами та фіксувати транзакційну активність в спільному реєстрі, яким не керує жодна централізована сутність. Блокчейн-мережа є основою Web 3, забезпечуючи безпечний рівень виконання, де можна створювати, поширувати та торгувати криптовалютними активами, а також розробляти програмовані смарт-контракти.
Криптовалютні активи, токени є внутрішньою валютою DApps (додатків Web 3), якою також можна розраховуватися за послуги та брати участь в управлінні. Окрім цього, блокчейн також відкрив можливості для нових форм економічної діяльності, наприклад, надання компаніям можливості залучати капітал через початкові монетні пропозиції (ICO).
Смарт-контракти – це комп'ютерні програми, побудовані на блокчейн-платформах, які є непіддатними втручанню та можуть автоматично виконуватися за логікою коду "якщо х - істинно, то виконати у." Програмовані смарт-контракти можуть створювати децентралізовані додатки або "DApps", які є протоколами на основі криптовалютної економіки, що закладають основи для розвитку Web 3 та віддають його в руки користувачів (Dannen, 2017).
Вплив Web3.0 на глобальну економіку може бути значущим і революційним у багатьох аспектах: руйнування традиційних бізнес-моделей; створення нових шляхів для отримання прибутку та інвестицій; пропонує нові форми організацій, такі як децентралізовані автономні організації, де рішення приймаються шляхом голосування учасників; збільшує довіру через відкриту на незмінювану історію транзакцій; створення нових ринків та послуг, полегшення глобального доступу до фінансів.
Загалом, Web 3 визначається як наступна ступінь економічного розвитку глобальних мереж. Це не тільки технологічна перевага, але і новий етап у становленні світової економіки, де децентралізація та розумні контракти формують основу нового економічного порядку. Зростаюча свідомість та прийняття цих змін визначатиме успіх Web 3 в майбутньому. Однак важливо враховувати, що існують виклики та питання, такі як регулювання, безпека та енергоефективність, які також потрібно вирішувати для того, щоб Web 3 став підставою для сталого розвитку глобальної економіки.
Список літератури:
1. Wood, G. (2022), "What is web 3? Here’s how future polkadot founder Gavin Wood explained it in 2014", CoinDesk Opinion. Available from: https://www.coindesk.com/layer2/2022/01/04/what-is-web-3-heres-how-future-polkadot-founder-gavin-wood-explained-it-in-2014/.
2. Belk, R., Humayun, M., & Brouard, M. (2022). "Money, possessions, and ownership in the metaverse: NFTs, cryptocurrencies, Web3 and wild markets." Journal of Business Research, 153, 198–205. doi: 10.1016/j.jbusres.2022.08.031.
3. Sheridan, D. A. H., James, Wear, F., Cowell, J., Wong, E., & Yazdinejad, A. (2022). "Web3 challenges and opportunities for the market." doi: 10.48550/arXiv.2209.02446.
4. Potts, J., & Rennie, E. (2019). "Web3 and the creative industries: How blockchains are reshaping business models." A Research Agenda for Creative Industries (pp. 93–111). Edward Elgar Publishing.
5. Berners-Lee, T., Hendler, J., & Lassila, O. (2001), "The semantic web: a new form of web content that is meaningful to computers will unleash a revolution of new possibilities." Scientific American, Vol. 284 No. 5, pp. 34-43.
6. Bevacqua, A., Carnuccio, M., Ortale, R., & Ritacco, E. (2011). "A new architectural paradigm for content-based web applications: Borè." Proceedings of the 15th Symposium on International Database Engineering & Applications, Lisboa, Portugal. doi: 10.1145/2076623.2076648.
7. Monteiro, F. A. A. J. D. S. A. J. A. (2013). "E-commerce business models in the context of web 3.0 paradigm." International Journal of Advanced Information Technology, 3(6), 1–12. doi: 10.48550/arXiv.1401.6102.
8. Wang, S., Ding, W., Li, J., Yuan, Y., Ouyang, L., & Wang, F. Y. (2019). "Decentralized autonomous organizations: Concept, model, and applications." IEEE Transactions on Computational Social Systems, 6(5), 870–878. doi: 10.1109/TCSS.2019.2938190.
______________________________________________________
Науковий керівник: Румик І.І., доктор економічних наук, професор, Університет економіки та права «КРОК», м. Київ
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter