Однією з найнагальніших проблем сучасної української держави постає питання стосовно формування й популяризації здорового способу життя молоді, розв’язання якого загалом окреслює вектори поступу нашої країни й моделює умови розвитку майбутнього суспільства, а генерування в учнів зацікавленості до спорту значно залежить від панівної психологічної атмосфери в освітньому середовищі та пріоритетності в ньому фізкультурно-оздоровчих заходів.
Входження України до західноєвропейського освітнього і наукового простору на засадах, визначених Болонським процесом, супроводжується зростанням вимог до рівня професійної компетентності майбутніх фахівців. Найважливішим вектором розвитку сучасної освіти є компетентнісний підхід, який є спрямованістю освітньої діяльності не лише на процес, а й на її якісний результат.
У системі спортивної підготовки особливе місце посідає розвиток спортивної майстерності, яка сприяє якісному здійсненню професійної діяльності. Спортивна майстерність – це системна властивість, що визначає успішність і ефективність спортивної діяльності та високий рівень досягнень у конкретному виді спорту та результат підготовки спортсмена [1].
Серед компонентів спортивної майстерності найважливіше місце займає психологічна компетентність, на основі якої здійснюється орієнтування на супротивника (його задуми, наміри, особистісні особливості тощо) і на собі як суб’єкті боротьби. Якщо фізичні та техніко-тактичні можливості рівні, то перемагає той, хто інтелектуальніший і спритніший, той хто може розглядати задум супротивника, зрозуміти його стан, відчути його сильні і слабкі сторони та скористатися цими знаннями собі на користь.
Розвиток психологічної компетентності являє собою одне із важливих завдань психологічної підготовки спортсменів і одночасно одне із завдань формування спортивної майстерності. У спорті вищих досягнень нині результати досягаються завдяки комбінації всіх елементів підготовки, включаючи психологічну.
У теоретичному й прикладному аспектах питанню проблемі психологічної підготовки у спорті в різні часи ґрунтовно вивчали у своїх працях Р.Л. Кричевський, А.Н. Леонтьєв, Г.М. Андрєєва, І.М. Матійків, А.І. Якимів, Т.Г. Черняк та інші. У психолого-педагогічній літературі проблема психологічної культури особистості розкрита у працях Г. Балла, М. Бастуна, І. Зязюна, О. Ігнатович, В. Панченко, П. Перепелиці, Е. Помиткіна та ін.;
Під психологічною підготовкою розуміємо процес формування та вдосконалення властивих спорту психічних якостей. У щоденних заходах завдання психологічної підготовки ставиться більш вузько і конкретно – сформувати у спортсмена сприятливий психічний стан, що забезпечує успішність тренувань та змагань [1].
Психологічна підготовка сприяє максимальному використанню потенційних можливостей спортсменів для підвищення ефективності та надійності його змагальної діяльності, які визначаються не лише його різнобічною підготовленістю, а й готовністю до конкретного змагання [1].
Особливу увагу варто приділити проблемі психологічної компетентності спортсмена як важливого компонента спортивної майстерності. Під категорією «компетентність» розуміємо як особистісно-інтегрована якість людини, яка володіє ознаками інноваційного навчання, орієнтована на формування готовності особистості до швидких змін у суспільстві, до складної життєвої реальності через розвиток навиків оперативно вникати в проблему, здібностей до творчості, до різноманітних форм мислення, а також здібності до співпраці з іншими людьми. Спортсмену важливо розуміти індивідуальність людини як цінність, враховувати психологічні особливості людей на різних вікових етапах, здійснювати психологічно обґрунтовану конструктивну взаємодію, бути суб’єктом реалізації та поповнення власних психічних ресурсів [1].
Під психологічною компетентністю спортсмена ми розуміємо професійно значущу особистісну освіту, становлення та розвиток, якої відбувається в процесі цілеспрямованої психологічної підготовки, яка забезпечує спортсмену готовність і можливість психологічно мислити і діяти в навчально-тренувальній діяльності.
Отже, звернення до проблеми розвитку психологічної компетентності у системі підготовки спортсменів різної кваліфікації є своєчасним та актуальним. Досягнення високих спортивних результатів пов’язано з психологічною підготовкою, в процесі якої розвивається психологічна компетентність. Вона дозволить спортсмену здійснити самопізнання, при якому відбувається вивчення різних аспектів власної поведінки та власної особи, а також особи суперника.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
1. Матійків І. М. Основи тренерської майстерності : [навч.-метод. посіб.] І. М. Матійків, А. І. Якимів, Т. Г. Черняк / За заг. ред. А. І. Якиміва. Львів : Компанія «Манускрипт», 2012. 392 с.
|