В умовах модернізації загальної середньої освіти в Україні передбачено впровадження компетентнісно орієнтованого навчання української мови учнів початкових класів. У Державному стандарті початкової освіти (2018) і Типових освітніх програмах для 1-4 класів, розроблених під керівництвом О. Савченко і Р. Шияна (2022), підкреслюється, що знання з української мови і мовлення не є самоціллю, а важливим підґрунтям для формування ключової комунікативної компетентності дітей молодшого шкільного віку.
Проблему реалізації компетентнісного підходу в освітньому процесі висвітлено в дослідженнях Т. Байбари, І. Беха, Н. Бібік, М. Вашуленка, Н. Голуб, І. Ґудзик, О. Локшиної, О. Овчарук, М. Пентилюк, Г. Підлужної, О. Пометун, К. Пономарьової, О. Савченко та ін. Питання методики мовленнєвого розвитку здобувачів початкової освіти, формування в них комунікативної компетентності в процесі вивчення граматичного матеріалу розглянуто в наукових розвідках В. Бадер, М. Вашуленка, Н. Гац, Г. Демидчик, С. Дубовик, Т. Зенченко, О. Петрук, К. Пономарьової, О. Собко, Н. Янко та ін.
Мета нашого дослідження – проаналізувати сутність понять «підхід до організації освітнього процесу», «підхід до навчання мови», «компетентнісний підхід»; з’ясувати концептуальні засади реалізації компетентнісного підходу до вивчення повнозначних частин мови в початковій школі.
У тлумачному словнику української мови (укладач – В. Бусел) пропонуються такі тлумачення лексеми «підхід»: 1) дія за знач. підійти, підходити; 2) місце, по якому підходять, наближаються до чого-небудь; 3) сукупність способів, прийомів розгляду чого-небудь, впливу на кого-, що-небудь, ставлення до кого-, чого-небудь [2, с. 969]. Безумовно, останнє з поданих значень лексеми є найбільш близьким до визначення одного із основних понять дидактики – «підхід до організації освітнього процесу».
Аналіз педагогічних енциклопедій і словників засвідчив, що дефініція зазначеного терміна в них відсутня, хоча і описується значна кількість таких підходів. У сучасних дослідженнях із дидактики поняття «підхід» розглядається по-різному: як аспект дослідження певного педагогічного явища; як базова дидактична категорія, у якій обґрунтовано соціальні настанови суб’єктів освітнього процесу як носіїв суспільної свідомості; як пріоритетний аспект організації й самоорганізації освітнього процесу; як вихідне наукове положення організації освітнього процесу; як визначальний погляд на сутність навчального предмета, який вивчається; як стратегія, що реалізується через систему організаційних форм, методів і прийомів та ін.
У наукових джерелах із методики навчання української мови поняття «підходи» і «аспекти» організації освітнього процесу вважаються синонімічними. За «Словником-довідником з української лінгводидактики» (за редакцією М. Пентилюк) аспекти навчання мови – це «підходи, спрямування, що визначають закономірності, методи, прийоми, засоби навчання» [16, с. 24].
С. Омельчук стверджує, що підхід до навчання мови – це «методологічна категорія лінгводидактики, що позначає складне багатовимірне явище, системну сукупність якого становлять принципи, технології, методи, прийоми, засоби й форми навчання і яке характеризується концептуальністю, процесуальністю, системністю, керованістю» [10, с. 4]. Встановлюючи взаємозв’язок між ключовими термінами лінгводидактики, дослідник зображує їх у вигляді піраміди. На найвищому рівні її С. Омельчук розміщує підхід, а на нижчих – принципи, технології, методи, прийоми і засоби навчання мови, які, на думку науковця, досліджуване поняття об’єднує в собі [10, с. 3–4].
Н. Голуб тлумачить термін «підхід» як загальну концептуальну позицію, що зумовлює системну організацію й самоорганізацію освітнього процесу на уроках мови й розвитку мовлення, визначає найважливішу ознаку, статус, значення, особливості взаємозв’язку і взаємодії всіх його компонентів з урахуванням конкретної навчальної та виховної мети [3, с. 4].
За визначенням І. Кучеренко, підхід до навчання рідної мови – це «категорійне поняття лінгводидактики, що становить ієрархічне системне утворення, основними складниками якого є закономірності, принципи, правила, технології, форми, методи, прийоми і засоби навчання» [7, с. 58].
Під поняттям «компетентнісний підхід» більшість українських дослідників (Байбара Т., Бібік Н., Онопрієнко О., Пометун О., Савченко О. та ін.) розуміє спрямованість освітнього процесу на досягнення компетентнісних результатів навчання; формування у здобувачів певної ланки освіти ключових (базових, життєвих) та предметних компетентностей; розвиток готовності й здатності учнів діяти в різних навчальних і побутових ситуаціях на основі здобутих знань, особистого досвіду, практичних умінь і навичок [1; 5; 9; 13; 15]. Зауважимо, що у світовій практиці забезпечення ефективності освітнього процесу, у тому числі й в початковій школі, пов’язують із інтеграцією компетентнісного підходу з особистісно орієнтованим і діяльнісним підходами. О. Савченко підкреслює, що компетентнісно орієнтована освіта є особистісно діяльнісною, результативною. У такій освіті зміщується акцент із процесу накопичення (пріоритетності) знань, умінь і навичок на важливість формування в учнів здатності «до практичних дій в певному контексті», а її кінцевий результат «знаю що…» змінюється на «знаю як…» [15, с. 12].
Компетентнісний підхід у початковому курсі мовної освіти є своєрідним орієнтиром для вчителя, що спрямовує його професійну діяльність на досягнення кінцевої мети навчання рідної мови – «виховання мовної особистості, яка володіє системою знань, умінь і навичок, що забезпечать її високий рівень спілкування в різних життєвих ситуаціях» [16, с. 76].
К. Пономарьова зазначає, що реалізація компетентнісного підходу на уроках української мови передбачає передусім спрямованість змісту, організаційних форм, методів, прийомів і засобів навчання на формування в здобувачів початкової освіти комунікативної компетентності [14, с. 105].
На думку Г. Підлужної, компетентнісний підхід до навчання мови й мовленнєвого розвитку учнів початкових класів полягає у «формуванні таких комунікативних умінь, які б дозволили їм вільно спілкуватися у будь-яких життєвих мовленнєвих ситуаціях як у дитячому віці, так і в майбутньому дорослому житті» [12, с. 225].
І. Коновець, Н. Янко зауважують, що реалізація компетентнісного підходу на уроках української мови спрямована на формування в учнів початкових класів «готовності та здатності застосовувати здобуті знання, набуті вміння й навички, способи мовленнєво-творчої діяльності в різних комунікативних і життєвих ситуаціях» [6, с. 177].
В. Собко наголошує на тому, що застосування компетентнісного підходу в початковій мовній освіті зумовлює посилення її практичної спрямованості, підпорядкування процесу засвоєння мовних знань мовленнєвому розвитку здобувачів, а головне – формуванню в них життєво важливих компетентностей (уміння вчитися, комунікативної, соціокультурної) як «інтегрованих здатностей особистості, що складаються із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці» [17, с. 205].
Спостереження за освітнім процесом на уроках української мови свідчать, що в процесі опанування граматичного матеріалу здобувачі початкової освіти відчувають значні труднощі. Вони нерідко «формально заучують граматичні поняття і категорії, запам’ятовують правила, часто не розуміючи їх сутності» [18, с. 150]. А це призводить до того, як зазначають методисти (Петрук О., Хорошковська О., Янко Н. та ін.), що граматичні засоби мови засвоюються учнями поза потребою поділитися своїми враженнями, емоціями і думками, втрачається пізнавальний інтерес та позитивна мотивація до оволодіння навчальним матеріалом, а сама граматика стає для них абстрактною, незрозумілою і важкою [18, с. 150]. Вивчення морфології як розділу граматики на засадах компетентнісного підходу сприятиме свідомому засвоєнню учнями граматичних категорій і форм повнозначних частин мови, розкриттю їх лексичного й граматичного значення, функціонального призначення, комунікативних можливостей та закономірностей уживання у висловлюваннях різних типів, стилів і жанрів.
На основі аналізу лінгводидактичних досліджень (Зенченко Т. [4], Мамчур Л. [8], Петрук О. [11], Підлужної Г. [12], Пономарьової К. [14], Собко В. [17], Янко Н., Якунько О. [18] та ін.) констатуємо, що вивчення повнозначних частин мови на компетентнісних засадах в початковій школі потребує реалізації таких принципів: а) загальнодидактичних: мотиваційного забезпечення освітнього процесу; свідомості, науковості й доступності, послідовності й систематичності, життєвої доцільності й дієвості знань, наочності; активізації пізнавально-дослідницької діяльності здобувачів; співробітництва і взаємопідтримки; б) власне методичних: комунікативності, функціональності, текстоцентризму, оцінки виразності мовлення, розвитку дару слова і чуття мови учнів, координації усного та писемного мовлення та ін.
В умовах компетентнісно орієнтованого навчання української мови прийнятними є методи і прийоми, що забезпечують засвоєння здобувачами початкової освіти повнозначних частин мови у процесі активної мовленнєвої діяльності. З цією метою, як свідчать дослідження методистів Г. Підлужної [12], К. Пономарьової [14], В. Собко [17], на уроках української мови доцільно застосовувати такі групи методів: 1) частково пошукові й проблемні (теоретичні відомості про повнозначні частини мови учні одержують у процесі роботи над лінгвістичною казкою, під час евристичної бесіди та виконання пізнавальних завдань проблемного характеру); 2) інтерактивні (передбачають активну комунікативну взаємодію, співпрацю, співтворчість учнів з метою пошуку шляхів розв’язання певної проблеми, виконання вправ і завдань, спрямованих на застосування виучуваного граматичного матеріалу під час моделювання різних мовленнєвих ситуацій, рольових ігор, міжособистісного спілкування тощо); 3) продуктивні (спрямовані на доцільний добір та вживання повнозначних частин мови з дотриманням лексичної і граматичної сполучуваності слів, з урахуванням їх функцій та комунікативного призначення у власних висловлюваннях різних типів, стилів і жанрів).
Отже, реалізація компетентнісного підходу до вивчення повнозначних частин мови забезпечує якісно новий напрям початкового курсу мовної освіти, посилення його прикладного характеру, що уможливлює використання пропедевтичних відомостей із морфології як засобу свідомого засвоєння повнозначних частин мови, виробленню в учнів умінь нормативного, комунікативно виправданого вживання їх у різноманітних мовленнєвих ситуаціях, формуванню комунікативної компетентності здобувачів початкової освіти загалом.
Список літератури:
1. Байбара Т. М. Компетентнісний підхід в початковій ланці освіти: теоретичні засади. Початкова школа. 2010. № 8. С. 46–50.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь : Перун, 2005. С. 969.
3. Голуб Н. Підходи до навчання мови в основній школі. URL : https://core.ac.uk/download/pdf/32308755.pdf (дата звернення: 28.11.2023).
4. Зенченко Т. Ф. Підготовка майбутніх учителів до вивчення прикметника у початкових класах на компетентнісних засадах : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02. Глухів, 2015. 227 с.
5. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О. В. Овчарук. Київ : К.І.С., 2004. 112 с.
6. Коновець І. О., Янко Н. О. Компетентнісно орієнтовані завдання з формування текстотворчих умінь учнів початкової школи. Розвиток особистості молодшого школяра: сучасні реалії та перспективи : матер. наук.-практ. інтернет-конф. молодих наук. та студ. Вип. 7. Бердянськ, Вінниця, Житомир, Івано-Франківськ, Ізмаїл, Кам’янець-Подільський, Київ, Кропив-ницький, Мукачево, Полтава, Ужгород, Умань, Херсон, 2020. С. 177–179.
7. Кучеренко І. А. Теоретичні і методичні засади сучасного уроку української мови в основній школі : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.02. Херсон, 2015. 560 с.
8. Мамчур Л. І. Реалізація компетентнісного підходу у процесі навчання української мови. Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції «Філологія та лінгводидактика в умовах євроінтеграції: реалії і перспективи» / за заг. ред. І. В. Гайдаєнко ; упор. Т. Г. Окуневич. Херсон, 2018. С. 112–115.
9. Нова українська школа: Порадник для вчителя : навч.-метод. посіб. / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ : Літера ЛТД, 2019. 208 с.
10. Омельчук С. «Підхід до навчання» як базова категорія сучасної лінгво-дидактичної науки. Українська мова і література в школі. 2013. № 2. С. 2–7.
11. Петрук О. М. Розвиток мовленнєвих умінь молодших школярів під час вивчення граматичного матеріалу на засадах функціонально-комунікативного підходу : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02. Київ, 2006. 197 с.
12. Підлужна Г. Розвиток комунікативних умінь здобувачів початкової освіти на засадах компетентнісного підходу. Нові технології навчання. 2019. № 92. С. 221–226. URL : http://surl.li/oecfm (дата звернення: 28.11.2023).
13. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти. Рідна школа. 2005. № 1. С. 65–70.
14. Пономарьова К. І. Реалізація компетентнісного підходу в системі початкової мовної освіти. VІІ Волошинські читання «Шкільна мовно-літературна освіта: традиції і новаторство» : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 17 травня 2019 р. / за заг. ред. Т. О. Яценко. Київ : Оріон, 2019. С. 105–111.
15. Савченко О. Упровадження компетентнісного підходу в початкову освіту: здобутки і нерозв’язані проблеми. Рідна школа. 2014. № 4–5. С. 12–16. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsh_2014_4-5_8 (дата звернення: 28.11.2023).
16. Словник-довідник з української лінгводидактики. 2-ге вид., доп. і переробл. / М. І. Пентилюк, О. М. Горошкіна, Л. О. Попова, А. В. Нікітіна, Н. В. Мордовцева ; за заг. ред. М. Пентилюк. Харків : Основа, 2016. 172 с.
17. Собко В. О. Компетентнісний підхід у системі вивчення частин мови в початковій школі. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. 2018. Вип. 2(37). Ч. 2. С. 203–211.
18. Янко Н. О., Якунько О. В. Принципи реалізації функціонально-стилістичного підходу в процесі вивчення граматичного матеріалу в початковій школі. Молодий вчений. 2018. № 2.1 (54.1). С. 149–153.
_____________________________________________________________
Науковий керівник: Янко Наталія Олексіївна, кандидат педагогічних наук, доцент, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter