У сучасному світі розвиток технологій висуває нові виклики та загрози, зокрема в галузі кібербезпеки. Для України глобальне управління у цій сфері виявляється ключовим елементом забезпечення національної безпеки та стійкості.
Критичну роль у розв’язанні кіберзагроз та підвищенні загальної кібербезпеки відіграє Міжнародне співробітництво. Україна повинна активно взаємодіяти з іншими країнами для обміну інформацією та кординацією заходів.
Міністерство цифрової трансформації України та Європейська організація кібербезпеки (ECSO) уклали меморандум про співробітництво. Це дасть змогу зміцнити кібербезпеку України, пришвидшити інтеграцію нашої держави в європейський цифровий простір, а також поглибити співробітництво у сферах суспільної обізнаності та цифрової трансформації [4].
Меморандум допоможе посилити систему кіберзахисту України відповідно до міжнародних стандартів. А також забезпечити доступ українських підприємств та фахівців до ринку кібербезпеки ЄС. Крім цього, співпраця з ECSO дасть змогу:
● забезпечити українським фахівцям доступ до навчальних ресурсів з підвищення кваліфікації й професійного розвитку;
● організувати промоцію українських стартапів у сфері кіберзахисту та залучити інвесторів;
● забезпечити підтримку науково-технічних проектів.
У зв’язку зі сучасними викликами та загрозами, пов’язаним із воєнним станом в Україні, питання кібербезпеки стає критично важливим для забезпечення національної безпеки та стійкості держави. Кібезпростір відіграє ключову роль у веденні воєнних операцій та може бути об’єктом нападу як з боку супротивників на передовій лінії, так і з боку кіберзлочинців.
Верховна Рада України прийняла такі заходи для зміцнення кібербезпеки нашої держави в умовах війни:
● прийняття відповідних законів щодо підвищення захисту критичних інфраструктур, боротьби з кіберзлочинцями, та регулювання кібероперацій у військовій сфері.
● Створення спеціалізованих організацій: влада може взяти на себе завдання створення спеціалізованих органів чи центрів, які відповідатимуть за кібербезпеку. Ці структури можуть забезпечити аналіз кіберзагроз, розробку стратегій та проведення заходів з підвищення стійкості до кібератак.
● Міжнародне співробітництво: важливим елементом може бути співпраця з міжнародними партнерами та організаціями у галузі кібербезпеки. Обмін інформацією та досвідом допоже українській владі ефективніше протистояти кіберзагрозам.
● Забезпечити кібербезпеку в армії: умови війни вимагають підвищеної кібербезпеки в армії. Верховна Рада може приймати закони та регуляції, спрямовані на захист військових інформаційних систем та забезпечення кіберстійкості військових операцій.
● Освіта та навчання: звернення уваги на освіту та навчання в галузі кібербезпеки для відповідних військових та цивільних кадрів може допомогти підготувати експертів, які будуть здатні впоратися з сучасними кіберзагрозами
Фахівці проаналізували актуальні тактики, техніки та процедури, що використовують хакери одного з найбільш активних та небезпечних російських хакерських угруповань – UAC-0010 (Armageddon / Gamaredon).[5].
Основним завданням угруповання є кібершпигунство щодо сил безпеки та оборони України. Кількість одночасно інфікованих комп’ютерів, які переважно функціонують в межах інформаційно-комунікаційних систем державних органів може сягати кількох тисяч.
Комп’ютер, що функціонує в ураженому стані близько тижня, може налічувати від 80 до 120 і більше шкідливих (інфікованих) файлів, без урахування тих файлів, що будуть створені на знімних носіях інформації, які будуть підключатися до системи протягом цього періоду». [Анастасія Жарикова. Держспецзв’язку попереджає про можливу хвилю кібератак держорганів [2]
Російські хакери спрямували чимало зусиль на те, щоб порушити нормальну діяльність об’єктів критичної інфраструктури України, зокрема в енергетичному та фінансовому секторах, а також у сфері надання державних послуг.
За підрахунками Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, які ППЛ щомісяця отримує у відповідь на запити, за перші чотири місяці повномасштабної війни окупанти майже 800 раз спробували втрутитися в українські мережі. Найбільше атакували уряд і місцеві органи влади, сектор безпеки та оборони, фінансовий сектор, комерційні організації та енергетичну сферу. Також кіберзлочинці завдавали шкоди транспортній інфраструктурі та телекомунікаціям. Темпи кібератак, спрямованих проти України, неухильно зростають. Їх уже фіксують мільйонами – за п’ять місяців 2023-го у Держспецзв’язку повідомили про більше ніж 85 мільйонів нападів на державний сектор і сайти суспільного користування. І якщо на початку повномасштабного вторгнення напади були спрямовані на військові цілі задля порушення українського військового зв'язку, то з часом хакери все більше почали націлюватися на портали послуг, якими користуються люди в повсякденному житті, та інформаційні ресурси [3].
Щоб успішно протистояти кіберворогу, Україна постійно впроваджує найкращі світові практики. Зокрема, наша країна активно співпрацює із союзниками: США, Велика Британія та інші країни НАТО допомагають з інформацією, технологіями та обладнанням. Також Київ ділиться інформацією та даними з партнерами. Але варто зазначити, що всю роботу із забезпечення оборони та підвищення безпеки України виконують вітчизняні фахівці. Зокрема, тому під час повномасштабної війни до Держспецзв’язку приєдналися найкращі спеціалісти з кібербезпеки [1].
У заключенні, можемо підвести підсумок, що кібербезпека в умовах воєного стану в Україні визначається необхідністю реагування на сучасні кіберзагрози. Інтеграція інновацій та гнучких стратегій готовності дозволить державі ефективно протистояти кібернападам у складних умовах війни.
Список використаних джерел :
1. Валерій Кулик-Куличенко. Як Україна захищає свої секрети від кіберворога URL : https://delo.ua/telecom/licari-svitla-yak-ukrayina-zaxishhaje-svoyi-sekreti-vid-kibervoroga-418487/ (дата звернення 06.07.2023).
2. Економічна правда. URL : https://www.epravda.com.ua/news/2023/07/14/702239/ (дата звернення 14.07.2023).
3. Ірина Шаталова. Кібератаки як воєнні злочини: огляд моніторингу дотримання цифрових прав українців URL : https://lb.ua/blog/koalitsiia_ua5am/565304_kiberataki_yak_voienni_zlochini_oglyad.html (дата звернення 14.07.2023).
4. Міністерство цифрової трансформації України Урядовий портал «Посилюємо кібербезпеку України». URL: https://www.kmu.gov.ua./ (дата звернення 06.12.2023).
5. Нові освітні програми з кібербезпеки. URL : https://mon.gov.ua/ua/news/novi-osvitni-programi-z-kiberbezpeki-v-ukrayinskih-vishah-mayut-bazuvatisya-na-mizhnarodnih-standartah-ta-buti-oriyentovanimi-na-zdobuttya-praktichnih-navichok-mon. (дата звернення 18.09.2023).
________________________________________________________
Науковий керівник: Новак-Каляєва Лариса Миколаївна, доктор наук з державного управління, професор, Національний лісотехнічний університет України
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter