Глобалізація апелює не лише до взаємодії в культурній сфері, але також стосується взаємодії в освітній галузі. Окреслений процес є тяглим з огляду на певні проблеми, які вимагають спільного розв’язку в зазначених галузях. З позиції міжкультурної комунікації говоримо про те, що культурний взаємообмін передбачає трансляцію художніх образів, які становлять мистецьку цінність. Визначають виховний вплив, апелюють до формування цілісної особистості, а також уможливлюють подальше транслювання традицій і їх розвиток.
Глобалізація на рівні стандартизації й уніфікації правової й економічної галузей орієнтує на ознайомлення з історико-правовим досвідом окремих держав, політичним поступом, подальшим аналізом правових документів, визначення головних аспектів сучасного міжнародного права, з одного боку, вивчення сучасних логістичних систем з огляду на міжнародний поділ праці, напрями міграції в межах світового економічного простору. На рівні проєктів методичним рішенням може бути в межах міжкультурної комунікації розроблення логістичних шляхів, які охоплюють сучасний економічний світовий простір. Було запропоновано під час вивчення іноземних мов розробити проєкт, а також відповідний текстовий полінгвальний супровід до логістичних шляхів, наприклад, поширення певного продукту (на прикладі фудіндустрії; індустрії моди), реклами продуктів харчування, національних страв, розроблення кількома мовами меню, що передбачає докладний опис складу, обґрунтування здоров’язбережувальної складової пропонованого продукту. При формуванні меню здобувачі звертають увагу на коректність подання назв національних страв, можливе надання етимологічного, історико-культурного коментаря; малюнковий або відео-, фото супровід виноситься на розсуд, якість роботи визначається тим, наскільки текстовий супровід відповідає візуальній інтерпретації продукту.
З огляду на сучасні технічні можливості медіасупровід проєктів, розроблюваний здобувачами, є додатковим складником їх функціональної компетентності.
Освітні медіатексти не лише містять галузеву інформацію, яка уможливлює здійснення професійного вирішення проблеми, але також сприяють подальше самовдосконалення у фаховій діяльності, суттєво розширюють уявлення про сучасний стан економічної і правової реальності в аспекті глобалізації. Слід також зважити на те, що оперативний доступ до полігалузевої інформації дозволяє узагальнювати навчальний матеріал, оприлюднений на різних освітніх платформах, а також різними мовами.
У межах навчальної дискусії можливі такі теми для обговорення:
– побудова діалогу-пропозиції транспортування обговорюваного продукту в межах логістики країни; країни – країни; окрему увагу варто звернути на використання термінів економічної та юридичної субмов, осільки успішність діалогу безпосередньо залежить від уміння вибору стратегії й тактики діалогу, а також добирати відповідний мовний ресурс задля досягнення комунікативного ефекту зокрема, погодження спільних позицій загалом на основі злагодженості в розумінні проблеми через дискурси різними мовами;
– дослідження правового аспекту можливостей транспортування пропонованого продукту, особливу увагу звернено на перекладні тексти юридичного змісту.
Правовий аспект стосується пояснення юридичних аспектів транспортування шляхів, побудови логістичних ланцюгів, простеження економічних переваг і ризиків у прокладенні таких шляхів. Окремо викладач закцентовує на тому, що глобалізація орієнтована на максимальне погодження юридичних процедур задля успішного взаємообміну між державами, з одного боку, знаходження спільного юридичного погодження (рішення) на прикладі конкретного питання розроблення логістичного шляху, – з іншого. На додаткове дискусійне обговорення виноситься те, які зміни в подальшому на рівні законодавства пропонують здобувачі з урахуванням труднощів, з якими вони зіткнулись у процесі розроблення логістичних рухів у вітчизняному і міжнародному сполученні.
Культурна глобалізація на рівні трансляції конкретно-чуттєвих образів полягає в порівнянні національного і світового мистецтва. Прикладом може слугувати підготовка мовного супроводу у віртуальній екскурсії «Мистецтво України та світу», «Мода і культура», «Персоналії в мистецтві». Віртуалізація дозволяє здійснити уявну подорож до артефактів, а також ознайомитися з фактами біографії персоналій, їхнього внеску в розвиток вітчизняної і світової культури.
Віртуальна подорож може проводитися за формою лонгриду (передбачає додавання власних текстів на основі подорожі або через ознайомлення з матеріалами в мережі Інтернет); передбачати розроблення власного освітнього медіатексту на задану тематику.
Результатом практики розроблення полілінгвального дискурсу у вивченні іноземних мов стали такі проєкти: «Промисловість України і світу в аспекті глобалізаційних змін», «Глобалізація і право», «Екологія: глобалізаційні виклики і співробітництво», «Логістика і глобалізація», «Персоналії в історико-культурному й суспільно-політичному дискурсах», «Індустрія ресторанного бізнесу», «Дизайн у фудіндустрії: сучасні тенденції», «Етностиль у сучасній індустрії одягу».
Список літератури:
1. Медіанаративи : колект. монографія . Дніпро : Ліра, 2022. 116 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter