Муніципально-правова політика являє собою систему науково обґрунтованих цілей, принципів, стратегій, що спрямовані на розробку ефективного механізму муніципально-правового регулювання, а також його раціоналізацію та оптимізацію. Йдеться про те, що кожен напрям правового регулювання, кожен конкретний захід, кожне окреме рішення повинні бути науково обґрунтованими, відповідати засадам конституційного ладу, а також міжнародним зобов’язанням держави.
Специфічною рисою муніципально-правової політики є її максимальна наближеність до місця проживання громадян, а значить до їх повсякденних потреб та інтересів. У той же час, муніципально-правова політика має комплексний характер зважаючи на те, що урегулюванню підлягають різні «питання місцевого значення», а органи місцевого самоврядування здійснюють широкі повноваження в різних сферах суспільних відносин [1].
Не менш важливим аспектом муніципально-правової політики є спільна мета, яка є визначальною для усіх її учасників, а сама муніципально-правова політика є інструментом для досягнення конкретних цілей і завдань у муніципальному будівництві. Процес формування муніципально-правової політики не може відбуватися стихійно, а вимагає відповідної стратегії і тактики, логічної послідовності і системності дій щодо її реалізації.
Зважаючи на свою діалектичну природу, муніципально-правова політика функціонує як ключовий механізм забезпечення взаємодії між різними рівнями влади та суб’єктами громадянського суспільства. Зважаючи на її спрямованість, муніципально-правова політика створює так званий фреймворк, де всі суб’єкти можуть визначати пріоритети, вирішувати питання і співпрацювати для досягнення спільних цілей. Такий підхід повинен сприяти ефективному використанню ресурсів, уникненню конфліктів, а також сталому розвитку громад і територій, упровадженню інноваційних складових у процес здійснення муніципально-правових повноважень різними суб’єктами.
У державах зі сталими демократичними традиціями інноваційна складова муніципально-правової політики визначається оновленням підходів до створення і впровадження означених правових механізмів на місцевому рівні. Інноваційна складова муніципально-правової політики в Україні була закладена на рівні конституційно-правового регулювання. Крім того, йдеться про політико-правові інструменти (концепції, стратегії, плани, програми тощо) [2; 3; 4; 5; 6].
Загалом, сучасна інноваційно-орієнтована муніципально-правова політика в Україні, враховуючи особливості правового режиму воєнного стану, а також об’єктивно обумовлені специфічні виклики та потреби суспільства і держави в цей період, включає такі аспекти:
1) необхідність адаптації політико-правового середовища до умов воєнного стану. Йдеться про розробку гнучких та ефективних механізмів реагування в умовах воєнного стану як органами державної влади, так і органами місцевого самоврядування, а також військовими державними адміністраціями. Адже в цілях безпеки та здійснення ефективного управління і контролю можуть оперативно вводитися у дію необхідні рішення, якими передбачаються відповідні механізми, конкретні заходи тощо [7];
2) необхідність забезпечення правових можливостей реалізації прав та безпеки громадян. Йдеться про розробку нових, а також перегляд чинних нормативно-правових актів, які гарантують захист прав та безпеку громадян в умовах воєнного стану, а також впровадження та адаптація таких положень на місцевому рівні. Інноваційно-орієнтований підхід може передбачати зміну пріоритетів на користь забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців, а також інших осіб, що постраждали від воєнних дій [8];
3) необхідність розробки та заохочення гуманітарних та соціальних ініціатив. Йдеться про сприяння впровадженню інноваційно-орієнтованих програм та проєктів, спрямованих на відновлення та підтримку територій і громадян, що постраждали від воєнних дій;
4) необхідність впровадження та повсюдного використання цифрових технологій для управління та контролю над кризовими ситуаціями. Йдеться про використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою координації під час таких кризових ситуацій, що може включати створення електронних систем сповіщення, обміну інформацією, контролю тощо;
5) необхідність створення правових механізмів зміцнення взаємодії між владою та громадянським суспільством. Йдеться про сприяння відкритому діалогу та співпраці між органами влади, громадянами та неприбутковими організаціями з метою спільного вирішення проблем в умовах воєнного стану.
Таким чином, незважаючи на те, що повною мірою не може бути дотримано всіх умов для упровадження інноваційної складової муніципально-правової політики за цих умов, місцеве самоврядування сьогодні набуває статусу одного з ключових агентів формування та реалізації інноваційно-орієнтованої муніципально-правової політики під час дії воєнного стану, а також у період повоєнного відновлення, а його роль полягає, зокрема, у стратегічному плануванні, координації гуманітарної допомоги, гарантуванні прав громадян та безпеки, активній участі у відновленні житлового фонду, критично важливих об’єктів інфраструктури та соціальної інфраструктури.
Література
1. Petryshyna, M. O. (2021). Municipal policy as a priority area of legal policy in the context of reforming the territorial organization of power and European Integration of Ukraine / Svitlana H. Serohina, Maryna O. Petryshyna // Journal NALSU. 2021, # 3. p. 129 – 143. doi: 10.37635/jnalsu.28(3).2021.129-143. Вилучено з: http://visnyk.kh.ua/uk/article/munitsipalno-pravova-politika-yak-prioritetny-napryamok-pravovovoyi-politiki-v-umovakh-reformuvannya-teritorialnoyi-organizatsiyi-vladi-ta-yevropeyskoyi-integratsiyi-ukrayini [англійською].
2. Про засади державної регіональної політики: Закону України № 156-VIII від 05.02.2015 р. Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156-19 [українською].
3. Про Національну програму інформатизації: Закону України № 2807-IX від 01.12.2022 р. Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-20#Text
4. Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 333-р від 01.04.2014 р. Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80#Text
5. Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 649-р. від 20.09.2017 р. Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-%D1%80#Text [українською].
6. Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 167-р. від 03.03.2021 р. Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#Text [українською].
7. Петришина М. О. Особливості взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної влади в умовах воєнного стану й відбудови України / Серьогіна С. Г., Петришина М. О. Правнича наука та законодавство України: європейський вектор розвитку в умовах воєнного стану: монографія. Нац. акад. прав. наук України. Харків, Право. 2023. 902 с. (підр. 1.8. С. 129 – 145). [українською].
8. Petryshyn O. O. (2023). Population Loss Through Migration and Internal Displacement as a Risk Factor for Stronghold Territorial Communities in Post-Invasion Ukraine. Studia Regionalne i Lokalne. Nr. 1(91)2023. p. 92 – 104. Scopus. doi: 10.7366/1509499519106. [in english].
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter