Моделювання економічних явищ і процесів — це формалізоване відображення складних економічних зв'язків, що дає змогу визначити особливості функціонування економічного об'єкта. Такий підхід дозволяє виявити найважливіші характеристики об'єкта і на цій основі спрогнозувати його поведінку при зміні будь-яких параметрів внутрішнього і зовнішнього середовища. Важливою складовою є встановлення зв’язків між ресурсами та зовнішніми умовами та станом керованої соціально-економічної системи, а також прогнозування результатів реалізації управлінських рішень.
Математичне моделювання економічних процесів - це вираження основних властивостей економічних явищ і процесів за допомогою математичних виразів для аналізу їх взаємозв'язку і функціональної залежності. У цьому контексті математика стає засобом вираження якісних і кількісних аспектів економічної реальності [1].
Математичне моделювання використовується як специфічний метод аналізу та синтезу систем управління, а також як когнітивний інструмент. У цьому процесі досліджуваний використовує модель, схожу або подібну до досліджуваного об’єкта. Він вивчає цю модель, отримуючи нові знання, які потім застосовуються до вихідного об'єкта. Цей підхід характеризується творчо-активним характером самого процесу моделювання [2].
Математичне моделювання дозволяє не лише виявляти закономірності в економічних процесах, але й забезпечує раціональне прийняття управлінських рішень. Воно дозволяє прогнозувати розвиток економіки, а також аналізувати вплив різних факторів на економічний розвиток.
Практичні завдання математичного моделювання включають аналіз економічних об’єктів і процесів, економічне прогнозування для прогнозування розвитку економічних подій, а також розробку управлінських рішень на всіх рівнях ієрархії управління економікою [2].
Процес моделювання включає три системотвірні елементи:
— суб'єкт дослідження (системний аналітик);
— об'єкт дослідження;
— модель, яка опосередковує відносини між об'єктом, який вивчається, та суб'єктом, який пізнає (системним аналітиком).
Розробка математичних моделей може стосуватися як конкретного об'єкта в цілому, так і окремих його компонентів. За допомогою таких моделей можна виділити як наявні властивості та функції певних явищ і процесів, так і їх розвиток у майбутньому. Моделі можуть бути статичними, коли вони прив'язані до певного періоду часу, або динамічними, коли враховують зв'язок між показниками різних періодів.
Модель служить умовним зображенням об'єкта, що відображає його основні характеристики, необхідні для проведення дослідження. У випадку економічної моделі цей образ висвітлює взаємозв’язок окремих параметрів явищ і процесів економічного життя. Проте будь-яка модель виконує перш за все прогностичну функцію, що робить її корисною як для теоретичного аналізу, так і для практичного застосування [3].
Важливо враховувати, що економіко-математична модель не є абсолютним відображенням реальності. Вона повинна відображати найбільш суттєві та характерні ознаки, основні властивості та зв'язки реального економічного життя. Основною вимогою до такої моделі є здатність адекватно відображати економічні процеси, зберігаючи при цьому баланс між складністю моделі та її практичною реалізацією.
Рис. 1.1. Економіко-математична модель повинна відповідати ряду конкретних вимог, що гарантують її ефективність і застосовність
Для більш ефективного моделювання економічних процесів важливо використовувати надійні та надійні джерела інформації. При цьому необхідно здійснити змістовний опис об'єкта моделювання, що включає ретельне відтворення сутності об'єкта, його кількісних характеристик і взаємодії між складовими елементами.
Важливим елементом є також визначення місця і значення досліджуваного явища в загальному процесі функціонування системи. Паралельно зі змістовним описом слід розробляти схеми у вигляді символів, графіків, таблиць тощо, щоб якомога точніше відтворити властивості об’єкта дослідження [2].
Отже, дослідження з питань управління інноваційним розвитком економічних систем за допомогою математичного моделювання дозволяють отримати інформацію про стан об’єкта управління під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Запропонована сукупність економіко-математичних моделей сприятиме вирішенню основних завдань управління, таких як аналіз інноваційного потенціалу, оцінка ефективності та вибір перспективних інноваційних проектів, визначення інноваційно-інвестиційної привабливості підприємства, прогнозування результати інноваційної діяльності, а також розробка та прийняття необхідних управлінських рішень.
Подальші дослідження спрямовані на вдосконалення існуючих та створення нових економіко-математичних моделей оцінки ризиків інвестиційно-інноваційних проектів.
Список використаної літератури:
1.Бондаренко М.І. Проблеми активізації інноваційної активності українських підприємств як фактор підвищення конкурентоспроможності в умовах фінансово-економічної кризи [Текст] / М.І. Бондаренко, Л.С. Любохинець, В.В. Мельник // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. — 2011. — № 6. — Т. 1. — С. 84—89.
2.Вітлінський В. В. Кількісне оцінювання ризику у фінансово-економічній сфері / В. В. Вітлінський, Г. І. Великоівненко // Фінанси України. — 2003. — № 11. — С. 16—25.
3.Вітлінський В. В. Моделювання економіки [Текст]: навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2003. — 407 с
___________________________________________________________________
Науковий керівник: Фасолько Тетяна Миколаївна, кандидат економічних наук, доцентка, доцентка кафедри фінансів, банківської справи страхування та фондового ринку, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter