Перехід підприємств України до сучасних ринкових методів господарювання, майбутній вступ країни до Європейського Союзу, потребує від економістів усвідомлення зв’язків між конкурентоспроможністю товарів та конкурентоспроможністю підприємств, а від науковців – розробки сучасних методів управління рівнем їх конкурентоспроможні, найважливішою функцією якого є оцінка такого рівня.
Незважаючи на велику кількість методів оцінювання конкурентоспроможності товарів, усі вони базуються на єдиному методичному підході: співставленні ціни і якості продукції (або ціни і технічного рівня продукції). Тобто оцінка рівня конкурентоспроможності товарів, як правило, зводиться до врахування їх специфіки у визначенні технічного рівня і якості продукції. Рівень конкурентоспроможності товарів значною мірою впливає на рівень конкурентоспроможності підприємства. У той же час цей вплив не є однозначним, оскільки високий рівень конкурентоспроможності продукції, як правило, тісно корелює з високою конкурентоспроможністю підприємства, але зниження ціни може призвести до підвищення конкурентоспроможності товару, а показники ефективності діяльності підприємства значно погіршаться. Тому необхідно формувати цінову політику підприємства таким чином, щоб не тільки мати конкурентну продукцію, але достатній рівень прибутку для забезпечення безперебійного функціонування та розвитку підприємств.
Щодо підходів оцінки конкурентоспроможності підприємства, то слід зазначити наявність великої їх кількості, які відрізняються ідеєю, показниками, що використовуються для оцінки, методом ідентифікації рівня конкурентоспроможності і т. ін. Серед основних методів оцінки конкурентоспроможності підприємства, які базуються на різних концептуальних засадах виділяють наступні [1, с.183]: 1) діагностики конкурентного середовища; 2) аналізу конкуренції в галузі; 3) параметричних оцінок; 4) стратегічного аналізу; 5) індексний; 6) ієрархій; 7) інтегральної оцінки; 8) контрольного листа; 9) матиці «Мак-Кінзі» - Дженерал Електрик»; 10) оцінки конкурентоспроможності товару; 11) матриці Бостонської консалтингової групи; 12) рейтингових оцінок; 13) оцінки за теорією ефективної конкуренції; 14) загального показника конкурентоспроможності, що базується на задоволенні споживача та ефективності виробництва; 15) оцінки по нормі прибутку; 16) оцінки по вартості бізнесу.
З метою типізації та узагальнення представлених методів оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства поділяють на основні групи [3, с.51]:
Група Ⅰ. Опис конкурентної боротьби. Оцінка проводиться на основі виключно якісної (описової) інформації. Коефіцієнти, якщо вони використовуються, грають допоміжну роль, а висновки будуються у вигляді аналітичної записки. Така оцінка дозволяє охопити багато факторів конкурентоспроможності та дає змогу змалювати картину конкурентної боротьби у галузі.
Особливості групи Ⅰ: методи цієї групи можуть використовуватися для попереднього аналізу галузі, виявлення основних конкурентів, вивчення особливостей конкурентної боротьби.
Група Ⅱ. Узагальнення думок експертів. Методи цієї групи
відрізняються тим, що оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства будується на балових оцінках певних параметрів підприємства експертами, споживачами або співробітниками. Єдиним кількісним показником, що може використовуватися в оцінки конкурентоспроможності, є ціна продукції.
Група Ⅲ. Оцінка конкурентоспроможності підприємства розраховується по конкурентоспроможності товару. Основною характеристикою цієї групи методів є те, що вони розглядають конкурентоспроможність товару як єдиний або найбільш істотний чинник конкурентоспроможності підприємства.
Особливості групи Ⅲ: ці методи є достатньо простими у використанні, можуть бути застосовані при наявності мінімуму інформації, але достовірність результатів викликає сумніви в силу відзначеної вище різниці між конкурентоспроможністю товарі та підприємства.
Група Ⅳ. Розрахунок інтегрального коефіцієнта по фінансових і техніко-економічних показниках. Формується система локальних коефіцієнтів, що характеризують різні аспекти конкурентоспроможності підприємства, які в подальшому використовуються для визначення інтегральної оцінки.
Особливості групи Ⅳ: методи цієї групи вказують на чинники рівня конкурентоспроможності підприємства, при чому більшість з них може бути розрахована за даними фінансової звітності, яка формально є загальнодоступним джерелом інформації. Головне - однозначна ідентифікація конкурентоспроможності підприємства за рівнем інтегрального показника.
Група Ⅴ. Аналіз прибутку, грошових потоків і вартості бізнесу. Ця група складається з двох методів оцінки, які відрізняє від інших те, що обидва використовують тільки кількісні об’єктивні дані (так само, як методики групи Ⅳ), але результатом оцінки є не коефіцієнти, а конкретні економічні показники: норма прибутку й вартість бізнесу.
Особливості групи Ⅴ: методи цієї групи також базуються на використанні одного інтегрального показника та однозначну характеристику рівня конкурентоспроможності підприємства.
На сьогоднішній день найбільш детально розроблені методики розрахунку інтегрального коефіцієнту по фінансових і техніко-економічних показниках, які охоплюють Ⅳ групу основних підходів до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства.
Таким чином, при проведенні аналізу рівня конкурентоспроможності доречно використовувати наступні методи оцінювання конкуренто-спроможності підприємства: метод інтегрального показника; метод рейтингових оцінок; метод оцінки за теорією ефективної конкуренції; метод загального показника конкурентоспроможності, що базується на задоволенні споживача та ефективності виробництва.
Наявність різних підходів та методів оцінки конкурентоспроможності підприємства обумовлює необхідність вибору найбільш доцільного з урахуванням специфіки підприємства та інформації щодо стану його конкурентного середовища.
Список літератури:
1. Должанський І.З., Загорна Т.О. Конкурентоспроможність підприємства: навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2006. 384 с.
2. Загорна Т.О. Конкурентоздатність фірми в системі стратегічного маркетингу. Торгівля і ринок України. Донецьк: Доп ДУЕТ, 2000. – Вип.11. Т.1. – С.87-91.
3. Сумець О.М., Сомова О.Є., Пєліхов Є.Ф. Оцінка конкурентоспроможності сучасного промислового підприємства: навчально-практичний посібник. 2 - е вид. Київ.: «Видавничий дім «Професіонал», 2009. 280 с.
4. Фатхутдінов Р.А. Управління конкурентоздатністю організації: підручник. Київ: Кондор, 2009. 470 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter