Держана політика в сфері охорони здоров’я в розвинених країнах представлена системою державних органів з відповідною компетенцією та функціями. Інституційна розвиненість системи охорони здоров’я європейських країн забезпечує ефективне впровадження змін та відповідає високим стандартам якості обслуговування.
Досвід розвитку країн Європейського Союзу свідчить, що окрім національних інститутів охорони здоров’я кожної країни, існує загальний регуляторний орган – Європейське агентство з лікарських засобів (European Medicines Agency – EMA). EMA є агентством Європейського Союзу, відповідальним за моніторинг наукової оцінки, контролю та безпеки лікарських засобів, розроблених фармацевтичними компаніями для застосування в ЄС [1].
Медичне забезпечення у Великобританії здійснюється Державною службою охорони здоров’я (National Health Service – NHS). Служба є безкоштовною для усіх громадян Великобританії та забезпечує надання певних видів медичних послуг, безрецептурних препаратів та ін. Забезпеченням високої якості медичних послуг, що надаються населенню, займаються декілька організацій. Основним регуляторним органом у Великобританії є Департамент охорони здоров’я Великобританії (Department of Health). Департамент складається з 29 агенцій та державних органів. Основними з них є Агенція з регулювання лікарських засобів та медичних виробів (Medicines & Healthcare products Regulatory Agency – MHRA), NHS, Національний інститут досліджень у сфері охорони здоров’я (National Institute for Health Research) та Національний інститут охорони здоров’я і досконалості медичної допомоги (National Institute for Health and Clinical Excellence – NICE).
Агенція з регулювання лікарських засобів та медичних виробів відіграє провідну роль у захисті та поліпшенні стану здоров’я населення й підтримці інновацій за допомогою наукових досліджень і розробок. MHRA є державною агенцією, що забезпечує оцінку безпеки, якості та ефективності лікарських засобів та медичних виробів та їх допуск на ринок країни.
NICE – виконавчий державний орган Департаменту охорони здоров’я Великобританії. NICE займається виданням настанов на основі фактичних даних і рекомендацій щодо охорони здоров’я загалом та тим, хто надає соціальну допомогу; розробкою стандартів якості та показників ефективності для тих, хто надає й організовує заходи із збереження здоров’я і соціального обслуговування; наданням інформаційних послуг для членів комісій, практиків і менеджерів щодо всього спектру системи охорони здоров’я і соціального забезпечення.
Основними структурами охорони здоров’я, що підпорядковуються Федеральному міністерству охорони здоров’я Німеччини та відповідають за забезпечення населення якісними, безпечними та доступними медичними послугами, є Федеральний інститут лікарських засобів та виробів медичного призначення, Інститут Роберта Коха (The Robert Koch Institute – RKI), Німецький інститут медичної документації та інформації та Інститут якості й ефективності в хороні здоров’я [2]. RKI – Національний інститут суспільної охорони здоров’я Німеччини. Це центральна установа федерального уряду в галузі спостереження, контролю та профілактики захворювань. Основними завданнями інституту є моніторинг стану здоров’я населення, розповсюдженості інфекційних захворювань, аналіз стану галузі охорони здоров’я Німеччини та функція «раннього попередження» захворюваності. Наукові висновки, розроблені RKI, стають основою для прийняття рішень у сфері охорони здоров’я. Інститут консультує законодавчі та виконавчі органи влади в галузі охорони здоров’я та експертну громадськість. Інститут займається: ідентифікацією, спостереженням і профілактикою захворювань, особливо інфекційних, моніторингом та аналізом довгострокових тенденцій у сфері охорони здоров’я в Німеччині, епідеміологічним та медичним аналізом та оцінкою високопатогенних та контагіозних захворювань, що має важливе значення для здоров’я населення, забезпеченням наукової обґрунтованості для прийняття рішень на законодавчому рівні, інформуванням та консультуванням політичних діячів, які приймають рішення у сфері охорони здоров’я, науковців і широкої громадськості, федеральною звітністю щодо стану галузі охорони здоров’я.
Незважаючи на відмінності між структурою та кількістю різних національних інститутів чи агенцій охорони здоров’я у досліджуваних країнах, усіх їх об’єднує наступні правила: незалежність організацій; прозорість процесу прийняття рішень; забезпечення наукової обґрунтованості, що базується на принципах доказової медицини; забезпечення використання підготовлених рекомендацій.
Ґрунтуючись на європейському досвіді, можна зробити висновок, що маркетингові технології все частіше застосовуються в діяльності органів публічного управління. На практиці їх використання довело свою ефективність у різноманітних сферах – від розвитку та брендінгу регіонів, просування ідей, політичної діяльності до оцінки ефективності діяльності органів державного управління та налагодження зворотного зв’язку між органами місцевого самоврядування та громадянами.
Список літератури:
1.Янчук Т.В. Використання сучасних інформаційних технологій в маркетинговому механізмі державного управління у регіональному розвитку. Економiка i органiзацiя управлiння. 2017. №2 (26). С. 101-107.
2.Національні інститути охорони здоров’я у розвинених країнах світу. Аптека. URL: https://www.apteka.ua/article/382530 (дата звернення: 07.12.2023).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter