Рак молочної залози (РМЗ) – найчастіше онкологічне захворювання серед жіночого населення більшості розвинених країн світу, в тому числі й України. Захворюваність і смертність від пухлин молочної залози мають щорічну тенденцію до збільшення. Так за статистичними даними, в Україні захворюваність на рак молочної залози займає перше місце серед усіх злоякісних пухлин, що виявляють у жінок. За даними Національного канцер-реєстру, у 2020 році в Україні зареєстровано 12 824 випадків раку молочної залози (12 736 жінки та 88 чоловіків), а 4 998 людей померли внаслідок цієї недуги (4 960 жінок і 38 чоловіків) — без урахування даних Донецької, Луганської областей та автономної республіки Крим [1].
Загальновідомим є факт, про те, що пухлини є гетерогенним процесом з різними факторами ризику та етіологією. Саме тому вкрай важливим є розуміння лікарями механізмів розвитку пухлинного процесу, що необхідно для ранішньої діагностики та відповідно на лікування та прогноз. Це й обумовлює актуальність досліджень направлених на встановлення етіологічних чинників та патогенетичних механізмів і факторів ризику розвитку пухлинного росту.
Метою даного дослідження було встановлення сучасних поглядів на вплив різноманітних ендогенних та екзогенних чинників в розвитку раку молочної залози.
Матеріали і методи дослідження. Для досягнення встановленої мети дослідження було проведено збір та аналіз статей опублікованих в фахових вітчизняних та закордонних виданнях розміщених в базах SCOPUS та Web of Science, Pubmed. В цілому було проаналізовано 10 статей, за допомогою яких було проведене визначення основних факторів ризику виникнення пухлинного росту та глибшого визначення впливу зокрема, ожиріння, як етіологічного чинника.
Результати. За даними опублікованими в літературних джерелах всі фактори ризику поділяють на основні групи: спадкові, стать та вік, гормональні фактори, фактори способу життя, наявність супутніх захворювань. Потенційно на розвиток РМЗ, впливають: гіпотиреоз, дотримання висококалорійної дієти, наявність захворювань печінки, ожиріння, цукровий діабет. Проте деякі автори, пов’язують зростання ризику розвитку РМЗ з віковим фактором, а саме вищій 55-65 років. Крім того, ризик розвитку канцеру зростає у два з половиною рази при початку менструації раніше 13 років. Сприяють розвитку РМЗ пізня менопауза (після 55 років) та тривалий клімактерій. Також ризик утворення РМЗ підвищується втричі при мастопатії з атиповою проліферацією епітелію. Водночас застосування оральних контрацептивів призводить до розвитку - тільки при безперервному використанні протягом десяти років, а також за наявності раку яєчника - зростає в два рази. Щоденне вживання алкоголю підвищує ризик РМЗ в 1,7 раз. Доведено, що ризик виникнення РМЗ у родичів по материнській лінії - вищий в 2 рази, а генетична схильність забезпечується генами BRCA1 і BRCA2 [2].
Науковими дослідженнями встановлена важлива роль в етіології раку молочної залози - ожиріння. Так, визначено, що жирова тканина людей із ожирінням виробляє цитокіни та медіатори запалення, створюючи середовище, яке сприяє інвазії та метастазування раку. Хронічна активація NF-κB (транскрипційний фактор) в жировій тканині з ожирінням не тільки викликає запалення, опосередковане ожирінням, але також стимулює антиапоптичні гени та проліферацію, інвазію, ангіогенез і метастази раку молочної залози. В останніх опублікованих дослідженнях показано, що NF-κB опосередковує прогресування пухлини через прозапальні цитокіни. Доведено, що кілька прозапальних/проангіогенних цитокінів, у тому числі IL-6, IL- 8 , CCL2 , CCL5 і VEGF, які підвищуються при ожирінні та свідчать про поганий прогноз при їх надмірній експресії при первинному раку молочної залози [2].
Локальна гіпоксія в жировій тканині при ожирінні посилює секрецію лептину та VEGF (ендотеліальний фактор росту) і знижує адипонектин. Високі рівні певних цитокінів і лептинів, що виділяються жировою тканиною при ожирінні, опосередковують інфільтрацію прозапальних імунних клітин, які збільшують кількість преадипоцитів та збільшують вивільнення вищих жирних кислот і активують шлях NF-κB як в адипоцитах, так і в імунних клітинах, щоб підтримувати хронічний запальний процес. Розширення популяції преадипоцитів створює високі рівні IL-6, IL-8, CCL2, CCL5 і VEGF для подальшого посилення NF-κB і виробництва цитокінів. Крім того, контакт між адипоцитами та інвазією ракових клітин синергічно посилить секрецію цитокінів. TNF-α та IL-6 послаблюють активацію рецептора інсуліну опосередковуючи резистентність до інсуліну та високі рівні інсуліну та IFG-1, які стимулюють ріст раку молочної залози. Шлях NF-κB, TNF-α та IL-6 також стимулюють експресію ароматази в стромальних фібробластах молочної залози та адипоцитах для активації виробництва естрогену. Ці зміни у співвідношенні лептин: адипонектин і секреція прозапальних цитокінів, IGF-1 і естрогену створюють локальне мікрооточення, сприятливе для розвитку раку молочної залози. Крім того, прозапальні та проангіогенні адипокіни, що виділяються жировою тканиною при ожирінні, разом з порушенням протипухлинного імунітету при ожирінні сприяють прогресуванню пухлини та появі метастазів, що призводить до погіршення результатів лікування у пацієнтів з комбінацією ожиріння і раку молочної залози [3].
Висновки. Врахувавши всі отримані під час дослідження дані, можна зробити висновки, що рак молочної залози це мультифакторіальна патологія, в виникненні якої певну роль відіграє ожиріння. Розуміння механізмів розвитку асоціації між ожирінням та раком молочної залози допоможе значно знизити смертність, розробити ефективне лікування і профілактичні заходи. Хоча ожиріння пов’язане з розвитком рецептор-позитивного раку молочної залози до менопаузи, воно також є фактором ризику постменопаузального раку молочної залози з позитивним рецептором гормонів. Отримані дані, дозволяють розглядати ожиріння як фактор ризику рецидиву захворювання та збільшення смертності як у пременопаузі, так і в постменопаузі.
Використані джерела:
1. Центр громадського здоров’я, МОЗ України, 20 жовтня – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози, 20.10.2022.
2. Manuel Picon‐Ruiz, PhD, Cynthia Morata‐Tarifa, PhD, Janeiro J. Valle‐Goffin, Obesity and adverse breast cancer risk and outcome: Mechanistic insights and strategies for intervention, 2017 Aug 1.
3. Anna Morra, Audrey Y. Jung, Sabine Behrens, Breast cancer risk factors and survival by tumor subtype: pooled analyses from the Breast Cancer Association Consortium, 2021 Jan 26.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter