Вступ. Сказ - небезпечне вірусне інфекційне захворювання, що передається людині під час укусу або контакту із слиною хворої тварини. Серед інфекційних хвороб сказ займає особливе місце в силу абсолютної летальності (якщо в перші ж години не надати зараженому людині необхідну допомогу, він неминуче загине).
Мета роботи. Провести аналіз статистичних даних щодо розповсюдження сказу в Україні та Харківській області за період 2000 - 2023 роки .
Результати та обговорення. Згідно з даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, найбільші показники захворюваності на сказ за період 2000-2023 роки серед людей зареєстровано у 2007 році - 7 випадків, а у 2011 і 2015 роках - по 6. Найменша кількість захворювань спостерігається у 2000, 2004, 2006, 2009, 2012 та 2018-2021: середня кількість дорівнює 3,3. Дослідження показало, що кількість випадків сказу залежить від екологічних катастроф, невчасного проведення профілактики серед диких та свійських тварин (Рисунок 1).
Рисунок 1. Динаміка реєстрації випадків сказу серед людей в Україні (абсолютна кількість), 2000-2023 роки.
У 2020 році кількість звернень за медичною допомогою осіб, внаслідок нападу тварин хворих на сказ складає 942 особи. Найбільші показники звернень зареєстровані у Вінницькій області - 151, Київській - 102, Кіровоградській - 52, Черкаській - 64, Рівненській - 55, Полтавській - 65 випадків. У Чернігівській області хворих сказом тварин не зареєстровано. Найменші у Львівській - 0,36 % (9 випадків), Одеській - 0,51 % (12) областях та у м. Києві - 0,68 % (20). З числа хворих та з підозрою на сказ тварин, які спричинили напади на людей найбільша питома вага належить котам і собакам - 68,15 % (642), в тому числі котам 31,21 % (294), собакам 36,96 % (348), питома вага сільськогосподарських тварин - 13,27 % (125), лисиць - 16,45 % (155).
Протягом 2022-2023 років епідемічна та епізоотична ситуація зі сказом в Україні залишається складною. Щорічно реєструються поодинокі випадки сказу серед людей. За 8 місяців 2022 року зареєстровано 2 летальні випадки (1 у Харківській області, 1 в Житомирській). Найвищий показник захворюваності на сказ зафіксовано у 2007р. - 7 випадків. У 2011 і 2015 роках – по 6 випадків. Останній випадок в області був у 1994 році (Городенківський район).
У 2023 році в Харківській області не фіксували зараження людей, у 2022 році від сказу померла одна людина. 1800 осіб звернулися за антирабічною допомогою, а лікарями призначено і провакциновано третина від них орієнтовно. За дев'ять місяців 2023 року на Харківщині за антирабічною допомогою звернулися близько 1800 людей, це на 800 більше за кількість у 2022 році. Орієнтовно третину з них вакцинували. Найбільше сказом заражаються коти та собаки, проте можуть хворіти й інші свійські тварини.
Висновки. Найбільше випадків захворювання на сказ виявлено в 2007 році, найменша - 2019 році. Кількість епізодів хвороби залежить від санітарно - епідемологічної ситуації, як в країні так і місцевості, а також від роботи ветеринарних працівників. Частіше причиною сказу є безпритульні собаки та коти, які мають слабкий імунітет і часто контактують з дикими тваринами. Рекомендовано вакцинацію домашніх м`ясоїдних тварин. Ліквідація безпритульних собак та кішок. Захист пасовищ тварин в зонах ризику через вакцинацію. Максимальний рівень інформованості та свідомості, відповідальності до утримання домашніх тварин та проблем сказу серед населення .
__________________________________________________________________________
Науковий керівник: Вовк Олександра Олегівна, кандидат медичних наук, доцент, Харківський національний, медичний університет, м. Харків
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter