Сьогодні українська держава перебуває в стані інтенсивних трансформацій, пов’язаних з науковим прогресом, розвитком економічної галузі та активною інтеграцією сучасних надбань у всі сфери суспільного життя. У перманентно змінюваному суспільстві характерною рисою будь-якої фахової мови є здатність її терміносистеми до постійного оновлення, поповнення, так званого лінгвістичного реагування на трансформації в певній галузі. Саме тому вивчення фахових терміносистем залишається наразі затребуваним, а питання їхнього становлення та функціонування є актуальним не лише для лінгвістів-термінологів, але й для фахівців відповідних галузей.
Метою пропонованої розвідки є аналіз лексико-семантичних особливостей україномовної терміносистеми економічної галузі. Матеріалом дослідження є термінологічні одиниці, відібрані з Тлумачного словника економіста [1].
Увага до термінології та її розбудови на власній мовній основі, ступінь опрацювання та впорядкування, стан і глибина наукового вивчення – це показники рівня розвитку держави, національної свідомості загалом і економічної свідомості зокрема, національної культури в конкретних її проявах (інтелектуальна, мовна, правова, політична) [3].
Українська економічна термінологія як сукупність термінів на позначення явищ та понять економічної галузі, пов’язаних із законодавством, документацією, економічними об’єктами та суб’єктами, економічними науками та сферами соціально-економічного життя (менеджментом, маркетингом, фінансами, правом, виробництвом, оподаткуванням, статистикою, страхуванням тощо), становить вагомий перманентно змінюваний лексичний пласт.
С. Панчишин, І. Грабинська вважають, що одним з потужних чинників визначення напряму та стрімкого розвитку економічної терміносистеми впродовж останніх десятиліть стали невпинні процеси економічної інтеграції, фінансової глобалізації та фінансіалізації. Запроваджено нові терміни і поняття, які віддзеркалюють розвиток економічної дійсності. Наприклад, у науковому обігу з’явились такі поняття, як тіньове банківництво, кредитно-дефолтні свопи, деінвестиції, криптовалюта, фінансіалізація тощо [2]. За допомогою цих термінів позначають важливі феномени в сучасній світовій економіці.
Основним джерелом формування сучасної української економічної лексики є чужомовні запозичення. Науковці виділяють такі причини запозичення іншомовних економічних термінів:
1) утворення незалежної держави, розвиток в Україні ринкової економіки, розвиток міжнародних економічних зв’язків (брокер, спонсор, менеджер, ваучер, рієлтор, дилер, тендер, саміт, консалтинг);
2) використання англіцизмів мовцями переважно в розмовному мовленні, у художній літературі, а також сприйняття слухачами іншомовних слів як таких, що краще сприймаються (логіст, пролонгація, топменеджер, артбізнес, паблік рилейшнз (PR), VIP-персона, інновація, інжиніринг);
3) існування закордонних організацій, фірм на території України, користування американською продукцією (Проктер енд Гембл, Шелл, Microsoft, Word, Apple, Canon, Pepsi, Reebok, Rolls-Royse);
4) розвиток туризму в Україні, поглиблення міжнародних культурних зв’язків (чартер, круїз, фреш, віза, гід, лобі-бар) [3, с. 176].
У складі терміносистеми економічної галузі виділяємо лексико-семантичні групи (ЛСГ), під якими розуміємо семантичні групи термінолексем, об’єднаних хоча б однією спільною лексичною парадигматичною семою в межах тематичної групи.
Економічні терміни розподіляємо за трьома лексико-семантичними групами відповідно до їхньої базової семантики.
До першої ЛСГ відносимо терміни на позначення суб’єктів економічної діяльності. Наприклад:
- арбітр – службова особа, яка розв’язує майнові спори між суб’єктами підприємницької діяльності;
- аудитор – особа, яка перевіряє стан фінансово-господарської діяльності установ та підприємств;
- бенефіціар – одержувач платежу за страховим полісом, або особа, на користь якої створюється довірча власність, або той, хто одержує вигоду чи привілеї;
- ньюс-мейкери – діячі в галузі науки, економіки та підприємництва, які мають вплив на суспільно-політичні події;
- трасат – особа, яка передає зобов’язання сплатити за переказним векселем.
Другу ЛСГ становлять терміни на позначення об’єктів економічної діяльності та їхніх характеристик. Наприклад:
- акциз ‒ вид непрямого податку на товари масового споживання, що може входити в ціну відповідного товару або послуги;
- відомість балансова – зведений фінансовий звіт;
- внутрішній ринок – ринок, що діє всередині країни, у її межах;
- кліринг – система безготівкових розрахунків, що заснована на врахуванні банками взаємних платіжних вимог та зобов’язань;
- свіфт – система електронної передачі інформації з міжнародних розрахунків;
- товарний знак – фірмове ім’я, зареєстроване в установленому законом порядку;
Третя ЛСГ включає назви процесів, операцій та інших дій. Наприклад:
- валютні операції – вид банківської діяльності з купівлі (продажу) іноземної валюти;
- виробництво – процес, у ході якого використовують речовини та сили природи та створюють продукти;
- іммобілізація – перетворення рухомого майна в нерухоме;
- імпорт – ввезення в країну куплених за кордоном товарів та послуг;
- фінансова блокада – припинення фінансових відносин з блокованою країною для здійснення економічного тиску на неї.
Отже, знання базових принципів становлення, розвитку та функціонування економічної терміносистеми дозволяє фахівцям правильніше інтерпретувати системні зв’язки економічних понять, глибше розуміти економічну систему через мовну складову та більш свідомо оперувати термінологічним контентом.
Перспектива подальших розвідок із зазначеної тематики полягає в проведенні структурного аналізу терміносистеми та більш детальному семантичному аналізі економічної термінології.
Список використаних джерел:
1.Гончаров С. М., Кушнір Н. Б. Тлумачний словник економіста. Київ : Центр учбової літератури. 2009. 264 с.
2.Панчишин C. М., Грабинська І. В. Про розвиток вітчизняної термінології фундаментальної економічної науки. Економічна теорія та право. №3 (38). 2019. С. 8-26.
3.Пілецька Н. Економічна термінологія як об’єкт дослідження. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». № 620. 2008. С. 175-181.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter