Митна адміністрація традиційно відіграє ключову роль у міжнародній торгівлі як орган збору податків та забезпечення дотримання законодавства. Дедалі частіше сфера її діяльності поширюється на обмеження нелегальної торгівлі, сприяння легальній торгівлі шляхом прискорення процесів митного оформлення, збору інформації про товаропотоки, забезпечення дотримання національного законодавства, а також безпеки та захисту кордонів. Ефективні та дієві митні адміністрації та митні процедури сприяють підвищенню конкурентоспроможності торгівлі та зростанню міжнародної торгівлі [3].
Впровадження інформаційних технологій є не менш важливим для вдосконалення митного контролю. Система електронного декларування, як і будь-яка нова технологія, все ще недосконала. Розробка та впровадження нових програмних продуктів дозволить вдосконалити систему електронного декларування, максимально використовуючи її можливості. Боротьба з митними правопорушеннями економічного характеру, основною метою яких є ввезення товарів в країну з ухиленням від сплати митних платежів, може бути ефективною та результативною лише за умови, що вона ведеться заходами економічного характеру [2].
Модернізація митних процедур має вирішальне значення для досягнення цієї мети. До 1960-х років митні процедури здійснювалися повністю вручну та на паперових носіях. У 1960-х роках, коли комп'ютер став технологією, придатною для загального використання, почалися зусилля з переходу від паперових до безпаперових систем митного адміністрування. Такі зусилля розпочалися ще в 1961 році, коли Європейська економічна комісія (ЄЕК ООН) заснувала Робочу групу зі спрощення процедур міжнародної торгівлі (WP.4) з метою "спрощення міжнародної торгівлі і транспорту шляхом сприяння раціоналізації торговельних процедур та ефективному використанню з цією метою електронної або іншої автоматичної обробки та передачі даних" [4].
Процес оцифрування означає лише те, що інформацію, зафіксовану на папері, тепер можна було зберігати та отримувати до неї доступ в електронному вигляді. Однак системи, що зберігали цю інформацію, були ізольованими, з мінімальним інтерфейсом між ними. Однак цей розвиток мав вирішальне значення для початку цифровізації, яка розпочалася у 1980-х роках, коли країни звернулися до автоматизації інформаційно-комунікаційних технологій для обробки та управління зростаючими обсягами торгівлі.
Розвинені країни створили власні автоматизовані системи ІКТ, тоді як багато країн, що розвиваються, перейняли систему, відому як Автоматизована система митних даних (ASYCUDA) [3]. У 2022 році понад 101 країна використовує АСМД.
Діджиталізація через використання автоматизованих ІКТ-систем дозволяє об'єднати окремі системи митного оформлення, що означає, що обмін даними може здійснюватися в електронному вигляді. Цей обмін може відбуватися в межах митної адміністрації, між митними адміністраціями різних територій або між митною системою та іншою ІКТ-системою. Такий обмін даними є миттєвим і дуже цінним, оскільки дозволяє прискорити оформлення вантажів, забезпечити точну статистичну звітність, забезпечити більшу цілісність і прозорість, а також підвищити ефективність механізмів моніторингу та контролю.
Країни перебувають на дуже різних стадіях зрілості цифрової митниці. З огляду на це, Всесвітня митна організація розробила модель цифрової зрілості митниці, щоб забезпечити поетапний підхід до впровадження ІКТ. Модель має на меті допомогти країнам, які перебувають на початкових етапах модернізації митниці, надаючи орієнтир для покращення використання ІКТ.
Цифровізація митної адміністрації вважається унікальною формою впровадження технологій в уряді [2]. Таким чином, необхідно зрозуміти та визначити місце цифровізації ролі та функцій митної адміністрації в уряді в ширшому контексті еволюції цифрового уряду загалом та цифровізації державних послуг зокрема.
Технологічні інновації, зокрема широке впровадження цифрових технологій у суспільстві в XXI столітті, глибоко впливають, формують і структурують способи життя, роботи і взаємовідносин громадян. Це має значні наслідки для урядів з двох точок зору:
по-перше, уряди повинні адаптувати свої методи управління в умовах зростання темпів і масштабів суспільних змін, складності та невизначеності;
по-друге, уряди повинні очолити власну трансформацію, щоб ефективно управляти і йти в ногу з суспільними змінами. Це створює все більший тиск на уряди щодо надання кращих послуг, взаємодії з громадянами та використання даних для сприяння інноваціям як у державному, так і в приватному секторах.
Взаємодія між урядами та їхніми громадянами, як приватними особами, так і бізнесом, ґрунтується на обміні інформацією. Цифрові технології, як інструменти збору, зберігання, обробки, комунікації та здійснення транзакцій даних та інформації, є основними технологіями і безпосередньо впливають на функціонування уряду [1].
Таким чином, цифрові технології підтримують внутрішнє управління, державне управління та регулювання, а також надання державних послуг, оцифровуючи та уможливлюючи інформаційні послуги, контактні послуги, транзакційні послуги та послуги з передачі даних. Впровадження цифрових технологій та пов'язаних з ними інновацій може спричинити значні зміни в державному управлінні, які називають цифровою трансформацією. Така трансформація не лише передбачає впровадження та використання цифрових технологій, але й вимагає нових інституційних рамок та структур, які змінюють спосіб роботи урядів.
Література:
1.Богданович В., Марко І., Яковлєва Т., Саєнко С. Рекомендації щодо забезпечення митної безпеки на основі адаптації до інтегрального рівня митної небезпеки. Social development & Security. 2021. Vol. 11, Iss. 6. С. 108-117.
2.Сидор Г. В., Андрусів У. Я. Економічна безпека держави: погляд крізь призму митного регулювання інвестиційних процесів. Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Серія : Економіка та управління в нафтовій і газовій промисловості. 2019. № 2. С. 133-141.
3.EU guidance on air cargo security referral protocols. URL: https://ec.europa.eu/taxation_customs/sites/taxation/files/ics2-eu-guidance-air-cargo-security-referral-protocols_ en.pdf
4.World Customs Organization. (2010). Customs risk management compendium (vol. 1). URL: https://www.wcoomd.org/-/media/wco/public/global/pdf/topics/enforcement-and-compliance/activities-and-programmes/risk-management-and-intelligence/risk-management-compendium-common-part.pdf?la=en
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter