Територія Одеської області розташовується в межах Східно-Європейської докембрійської й епіпалеозойської Скіфської платформ. Кордон між ними прослідковується від села Хаджі-Абдул через с. Каланчак до м. Ізмаїлу і далі - вздовж Сулінського гирла Дунаю в межі акваторії Чорного моря [1].
Рельєф в межах Одеської області переважно рівнинний. Він пов'язаний з її розташуванням в межах прадавньої докембрійської Східно-Європейської і епіпалеозойської Скіфської платформ. Поверхня області – хвиляста рівнина, розчленована глибокими, на півдні – дуже широкими річковими долинами, балками і ярами. Рівнина має загальний ухил до Чорного моря. Територія пересічена глибокими долинами річок, ярами та балками, особливо в межах відрогів Подільської височини, де амплітуда висот становить у середньому 100 метрів. У рельєфі Одеської області виділяються головні елементи морфоструктури: Подільська, Придніпровська (Побужжя), Південно-Молдавська височини і Причорноморська низовина.
Світові ресурси кормових і овочевих культур представлені 120 видами рослин, які належать до 78 ботанічних сімейств. Але широкого застосування набули не більше 25 видів. Амарант - унікальна по врожайності і поживності рослина, широке використання якої може значно полегшити вирішення найбільш питань постачання населення повноцінним продовольством [2].
В XXI столітті амарант здатний зайняти провідне положення не лише як продовольчої і кормової, але також і лікарської культури. Він одночасно належить як до зернових, так і до олійних культур. Крім того, у зв'язку з глобальними змінами клімату Землі використання амаранту стає ще актуальнішим завдяки його унікальній особливості пристосовуватися до різних умов зовнішнього середовища [3]. Амарант відноситься до рослин з С4 типом фотосинтезу, які інтенсивно і в великих кількостях пов'язують вуглекислий газ з атмосфери. Він засвоює в 2-2,5 разу більше вуглекислого газу, чим інші рослини цього ж типу (кукурудза, цукровий очерет та інші). Амарант також вимагає в порівнянні з іншими культурами меншої кількості води для створення одиниці органічної речовини. Він потребує приблизно вдвічі менше води, ніж пшениця і ячмінь, і в 2,5-3 рази менше, ніж квасоля, люцерна, соняшник [4]. Що важливо в умовах глобального потепління. Крім того, вирощування амаранту може запобігти вітровій ерозії ґрунту.
У зв'язку з цим важливого значення набуває створення високопродуктивних агроценозів шляхом підбору культур і інтродукції нових видів, які якнайповніше використовують біокліматичні ресурси регіонів України. До найбільш перспективних рослин універсального використання в цьому сенсі і належить амарант.
Аналіз літературних джерел показав, що не дивлячись на доволі повну висвітленість загальних прийомів агротехніки та вирощування амаранту, майже не аналізуються вимоги до рельєфу [4]. Культура не вимагає складної агротехніки і не потребує хімічного захисту від шкідників і хвороб, що дозволяє розглядати його як екологічно чистий продукт рослинництва. Проведені дослідження показали, що оптимальний інтервал pH для амаранту дорівнює 5,8 - 6,3. На основі сукупності експериментальних даних встановлено, що амарант є відносно середньо стійкою до засолення рослиною глікофітного типу.
Тому під амарант слід відводити ділянки з високою родючістю, що мають слабкий ухил на південь, південний схід і що швидко прогріваються навесні. Схили повинні бути пологими. Ділянки не повинні розташовуватися в пониззях рельєфу і на північних схилах, оскільки сходи амаранту особливо чутливі до нестачі тепла і світла в перші 2-3 тижні розвитку [4].
На даний часу відкритому доступі перебуває глобальна цифрова модель висот Shuttle Radar Topography Mission (ЦМВ SRTM) [5]. За допомогою якої були визначені характеристики рельєфу території контрольних районів та обчислені значення їх морфометричних характеристик. Вибрані показники можуть мати різну інформативність, а іноді можуть дублювати один одного. В зв’язку з цим здійснено перевірку вихідних показників на інформативність. Для перевірки на інформативність морфо метричних характеристик рельєфу застосовано критерій Д. Родіонова, який обчислюється за формулою:
де n1, n2 - кількість значень кожної ознаки в першій і в другій підматрицях, на які розбивається сукупність вихідних даних;¯Xg, ¯Xg // - середні значення g ознаки, відповідно в першій і в другій під матрицях.
Було обчислено інформативності морфометричних характеристик рельєфу Балтського, Білгород-Дністровського, Болградського районів Одеської області. Порівняно розрахункові значення критерію Родіонова з табличними значеннями . Критичне значення обрано за таблицями з урахуванням числа ступенів свободи υ = n-1 і обраного рівня значущості q = 5%. Прийшли до висновку, що інформативність морфометричних характеристик рельєфу, яка визначена за допомогою глобальної цифрова моделі висот Shuttle Radar Topography Mission (ЦМВ SRTM) задовільна. За побудованими ЦМВ для Одеської області проведено класифікацію висот з виділенням інтервалів [5]. Класи висот виділені для всієї області з метою сумісності отриманих результатів по трьох контрольних районах. На підставі цього побудовано гістограму розподілу площ території досліджуваних районів за інтервалами висот.
Як показав визначений загальний відсоток площ, придатних до вирощування амаранту за кутами нахилу території по досліджуваним районам майже не відрізняється. Площа придатних ділянок складає 34% - 47% від загальної. В розподілі площ за граціями кутів нахилу переважають дуже пологі схили з нахилом 10 – 30, площа яких змінюється від 8% до 23%. Максимальна площа цих ділянок в межах Болградського і Балтського районів. Територія Білгород-Дністровського району характеризується переважанням площ вододільних поверхонь і приводоробних схилів.
Отже в природі відмічається складна комбінація розвитку певної території в залежності від комбінації експозицій і ухилів схилів з врахуванням місцевих мікрокліматичних, геологічних, ґрунтових, рослинних та інших умов і факторів. Зважаючи на це виділені сприятливі для вирощування амаранту ділянки.
Як показала проведена з використанням інструменту комбінації класів та класифікованих растрів SAGA, для досліджуваних районів просторовий розподіл і площа виділених сприятливих для вирощування амаранту за ухилом та експозицією ділянок території дуже відрізняються. По-перше це пов’язано з різницями в морфометричних показниках рельєфу. По-друге – з особливостями розподілу форм рельєфу по території районів, наприклад – розвиток і чергування флювіальних форм рельєфу та вододільних просторів.
Література
1. Одеська область: Географічній атлас: Моя мала Батьківщина. [відповідальний редактор Т.В. Погурельська]. [Карти] - К.:ТОВ «Видавництво «Мапа», 2002. – 20 с.
2. Гопцій Т. І. Амарант: селекція, генетика та перспективи вирощування: монографія. [Текст] / Т. І. Гопцій, М. Ф. Воронков, М. А. Бобро та ін. – Харків: ХНАУ, 2018. – 362 с.
3. Федорчук М. І. Методичні рекомендації з оптимізації технології вирощування амаранту в умовах південного степу України. [Текст] / М. І. Федорчук, Д.Б. Рахметов, С. В. Коковіхін та ін. - Херсон: ХДАУ, 2017. – 25 с.
4. Коледа, К. В. Современные технологии возделывания сельскохозяйственных культур : рекомендации. [Текст] / [под общ. ред. К. В. Коледы, А. А. Дудука]. – Гродно: ГГАУ, 2010. – 340 с.
5. CGIAR - дані SRTM. - Режим доступу до сайту: http://srtm.csi.cgiar.org/.
________________________________________________
Науковий керівник: Осадчук Петро Ігорович, доктор технічних наук, доцент
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter