На одній із споруд в Елладі було висічено: «Якщо хочеш бути сильним – бігай, якщо хочеш бути красивим – бігай, якщо хочеш бути красивим – бігай, якщо хочеш бути розумним – бігай». Доцільність цих слів у наш час підтверджена багатьма науковими дослідженнями. Завдяки регулярному виконанню фізичних вправ кількість звернень за медичною допомогою з приводу захворювань знижується у 2–3 рази, а частота загострень хронічних захворювань зменшується на 15–25%. Пам'ятаючи про високу ефективність фізичних вправ у зміцненні здоров'я, медичні працівники мають бути не лише пропагандистами активного способу життя, але й кваліфікованими консультантами щодо вибору фізичних вправ і організації занять.
Під дією фізичних вправ помітно зміцнюється серцево-судинна система – серце працює більш економно, скорочення його стають потужнішими та рідшими внаслідок збільшення ваги та товщини міокарда. Поліпшення кровообігу в судинах під час фізичних вправ запобігає відкладанню на їх стінках холестерину.
Наукові дослідження показують [1 - 17], що люди, які регулярно займаються фізичними вправами, рідше хворіють, продуктивніше працюють і довше живуть. Фізична культура — органічна частина загальної культури суспільства, вид соціальної активності людей, спрямований на зміцнення здоров'я й усебічний фізичний розвиток. Засобами фізичної культури є фізичні вправи, спорт, туризм, різні методи загартовування організму. В арсеналі фізичної культури багато різноманітних видів фізичних вправ і прийомів. Гімнастику вважають основою фізкультурної діяльності, її переваги — різноманітність і багатство вправ, широкі можливості індивідуального вибору типу та кількості вправ. Вона має загально фізіологічну дію на організм і спеціалізовану на серцево-судинну систему.
Все вище наведено спонукало нас дослідити фізичні можливості людини при серцево-судинної патології.
Мета роботи – визначення фізичних можливостей стану здоров’я при серцево-судинної патології.
Матеріали та методи дослідження.
Ретельно вивчено та проаналізовано [1 - 15] літературних джерел з теми роботи. Визначено та апробоване на 100 пацієнтах з застосуванням відповідних проб і індексів: пульсу, кровяного тиску, спроб фізичного навантаження та комбінованих обстежень.
Результати дослідження та їх обговорення.
В результату комплексного функціонального обстеження 100 пацієнтів, нами встановлено, що найбільш популярні з достатньої вірогідністю (Р = 95) є:
1. Проба Руфʼє - (Пульс-1 + Пульс-2 + Пульс-3) – 200 : 10 = Оцінювання проби Руфʼє: 0 – 5; до 5 – 4; 6 – 10 – 3; 11 – 15 – 2; більш 15 – хворий.
2. Ортостатична проба: після 5 хв. відпочинку – Пульс -1 за 1 хв. затим встати - Пульс-2 за 1 хв. Із Пульс-2 – Пульс -1 = Оцінювання: 0 – 5; до 12 – 4; 13 – 18 – 3; 19 – 25 – 2; більш 25 – хворий.
3. Дослідження функціонального резерву ССС. ЧСС × АТ (систол.) : 100 = Оцінювання: норма = 100% та більше.
4. Коефіцієнт економізації кровообігу: Пульс. тиск (АТ сист. – АТ діаст.) × Пульс = Оцінювання: в нормі = до 2600. Збільшення – патологія серця, судин.
В загалі, більшість індексів складена механічно, а тому потрібують комплексного використання. Оцінювати стан серцево-судинної по індексах слід виконувати з великою обережністю. Із цієї причини, очевидно, інтерес до використання індексів у лікарсько-фізкультурній практиці за останні роки різко знизився. Однак багато лікарів рекомендують у своїх порадниках деякі індекси для динамічної функціональні проби з дозованим м'язовим навантаженням.
За нашої думкою, найбільш перспективні є індекси, що характеризують типи реакцій серцево-судинної системи з навантаженням. Так можливо визначення 4 основних типів функціональної залежності і фізичних можливішій людини:
1). Нормотонічний тип (нормальний) реакції поряд із частішанням пульсу характеризується виразним підвищенням максимального артеріального тиску, мінімальне ж тиск або не міняється, або злегка знижується; пульсовий тиск підвищується.
2). Астенічний тип реакції характеризується більш значним частішанням пульсу; максимальний артеріальний тиск слабкий або зовсім не підвищується, а іноді навіть знижується, мінімальний артеріальний тиск звичайний підвищується, пульсовий тиск знижується. Серцеві скорочення в основному забезпечуються за рахунок частішання ритму серцевих скорочень. Період відновлення при такому типі реакції значно подовжується. Реакція явно несприятлива і її можна спостерігати при перенапрузі серця, різних його захворюваннях, загальної функціональної слабості організму.
3). Гіпертонічний тип реакції характеризується високим максимальним артеріальним тиском ( до 180-200 мм рт. ст. і вище), мінімальне ж тиск не знижується або навіть підвищується; пульсовий тиск значний підвищується, що обумовлене підвищеним опором струму крові. У таких випадках пульсовий тиск недостатній відбиває величину ударного обсягу серця. Пульс значно прискорений. Відбудовний період затягається. Такий тип реакції можна спостерігати в людей, що страждають гіпертонією, атеросклерозом і іншими захворюваннями. Подібна реакція в літніх спортсменів може бути обумовлена віковими змінами; спостерігають її й у молодих спортсменів при порушеннях режиму тренувань.
4). Дістонічний тип реакції характеризується різким частішанням пульсу, підвищенням максимального артеріального тиску з одночасним зниженням мінімального; останнє іноді падає до нуля. Цей тип реакції відбиває надмірну лабільність системи кровообігу, обумовлену різким порушенням нервової регуляції судинної мережі. Такий тип реакції спостерігають при порушеннях з боку вегетативної нервової системи, неврозах, після перенесених інфекційних захворювань як результат пере тренованості і т. д. Зниження мінімального артеріального тиску до нуля, як це має місце при дістонічної реакції, становить сутність так званого феномена нескінченного тону.
Комбінована проба на швидкість і витривалість застосовується якщо попередня проба розрахована на фізично мало тренованих пацієнтів, то комбінована проба, навпаки, розрахована на фізично досить підготовлених пацієнтів. Проба включає значне й різноманітне навантаження й складається з: а) 20 присідань (це навантаження служить як би розминкою до наступних основних навантажень); б) перегони на місці протягом 15 секунд із максимальною інтенсивністю (навантаження на швидкість); в) перегони на місці протягом 3 хвилин у темпі 180 кроків у хвилину (навантаження на витривалість).
При нормальній функціональній здатності серцево-судинної системи в добре тренованих пацієнтів після кожної частини проби одночасно підсилюються реакції пульсу й максимального артеріального тиску; мінімальний же артеріальний тиск у нормі помірковано знижується при всіх навантаженнях. Якщо після всіх навантажень пульс значно частішає, а максимальний тиск слабкий підвищується або знижується від одного навантаження до іншої, то це вказує на знижену функціональну здатність серцево-судинної системи.
Іноді спостерігають «східчастий» підйом максимального артеріального тиску; безпосередньо, тобто на 1-й хвилині, після проби максимальний артеріальний тиск нижче, чим на 2-й і 3-й хвилині відновлення. Реакцію на комбіновану пробу «зі східчастим» підйомом максимального артеріального тиску звичайно не спостерігають у добре тренованих фізкультурників.
При оцінці комбінованої проби слід виділяти нормо тонічний тип реакції, що характеризується правильним пристосуванням організму до навантажень, і так звані атипові реакції (гіпотонічна, гіпертонічна, дістонічна реакції з «східчастим» підйомом максимального артеріального тиску). Атипові реакції найчастіше зустрічають у пацієнтів з недостатньою й перекрученою пристосовністю до навантажень у результаті пере напруженості й пере тренованості.
Комбіновану функціональну пробу застосовують при обстеженні пацієнтів, що мають розряд; вона є коштовним методом, що відбивають ступінь загальної фізичної підготовленості і рівень їх тренованості.
Таким чином, розглянуто дослідження яке на відміну від інших функціональних методик дозволяє визначити ступінь пристосовності організму до фізичних напруг різного характеру й різної інтенсивності.
Висновки
Відповідне з метою роботи нами підтверджено як достатньо перспективне – комплексне дослідження (Проба Руфʼє, Дослідження функціонального резерву ССС., Коефіцієнт економізації кровообігу.) і визначення 4 основних типів функціональної залежності та фізичних можливішій людини за рахунок комбінованої функціональної проби.
Базуючись результатами дослідження нами створено таблиця адекватності результатів функціонального стану - можливим фізичним навантаженням людини.
Література.
1. Бароненко В. А. Здоровье и физическая культура студента / В.А. Бароненко, Л. А. Рапопорт. – Москва : Альфа-М, 2003. – 417 с.
2. Белая Н. А. Лечебная физкультура и массаж / Н. А. Белая. – Москва: Советский спорт, 2001. – 272 с.
3. Бісмак О. В. Основи фізичної реабілітації: навчальний посібник / О.В. Бісмак, Н. Г. Мельнік. – Харків : Бровін О.В., 2010. – 120 с.
4. Казаков В. Н. Медицинская реабилитация в спорте : руководство для врачей и студентов / В. Н. Казаков, В. Н. Сокрут. – Донецк : Каштан, 2011. – 620 с.
5. Качесов В. А. Основы интенсивной самореабилитаци / В. А. Качесов. – Москва : БДЦ-ПРЕСС, 2007. – 174 с.
6. Козубенко Ю.Л. Лікувальна фізична культура / навч. метод. посібник / Козубенко Ю.Л. - Переяслав-Хмельницький. «Домбровська Я.М.» – 2017. – 188 с. ISBN.
7. Макарова Г. А. Медицинский справочник тренера / Г. А. Макарова, С.А. Локтев. – Москва : Советский спорт, 2006. – 587 с.
8. Макарова Г. А. Спортивная медицина : учебник / Г. А. Макарова. – Москва : Советский спорт, 2003. – 480 с.
9. Матузов Л. Е. Теоретические основы самостоятельных занятий физической культурой / Л. Е. Матузов. – Уфа : Китап, 2013. – 104 с.
10. Менхин А. В. Оздоровительная гимнастика: теория и методика / А.В. Менхин, Ю. В. Менхин. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. – 384 с.
11. Мухін В.М. Фізична реабілітація / В.М. Мухін. – Київ: Олімпійська література, 2005. – 424 с.
12. Пирогова Л. А. Основы медицинской реабилитации и немедикаментозной терапии : учебное пособие / Л. А. Пирогова. – Гродно : ГрГМУ 2008. – 212 с.
13. Форми лікувальної фізичної культури [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://medical-enc.com.ua/formy.htm.
14. Фурманов А. Г. Оздоровительная физическая культура : учеб. для студентов вузов / А. Г. Фурманов, М. Б. Юспа. – Минск : Тесей, 2003. – 528 с.
15. Ципин Л. Л. Физическая культура с основами здорового образа жизни: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Л. Л. Ципин. – Санкт-Петербург: СПбГАФК им. П.Ф. Лесгафта, 2002. – 164 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter