Актуальність. Сьогодні вирішення більшості економічних проблем пов’язано з розвитком аграрного сектору. Оскільки Україна має на меті покращення становища на європейських ринках, впровадження засад нової ССП ЄС у свій агробізнес є важливим, проте неоднозначним кроком.
Мета та методи дослідження. Метою роботи є дослідження засад нової ССП, її основних напрямків та перспектив її реалізації для України. Під час роботи використовуються теоретичні методи дослідження, такі як аналіз наукової літератури, узагальнення, синтез.
Результати дослідження та їх обговорення. ССП закладає основні постулати діяльності аграрного сектору. Зараз витрати на неї займають левову частку бюджету ЄС, а саме 40%. На наступні 4 роки ССП матиме на меті такі основні цілі [4]: забезпечити справедливий дохід для фермерів; підвищити конкурентоспроможність; підтримувати оновлення поколінь; захистити якість їжі та здоров’я; сприяння знанням та інноваціям: та ще декілька, що стосуються екології. Для втілення цих цілей було запроваджено ряд засад.
1.Прямі виплати для “екологічних” регулювань. Оскільки більша частина вище перелічених цілей стосується так чи інакше екології, для їх виконання запроваджуються певні “стимули”. Наприклад, згідно з новою політикою 30% прямих виплат мають бути виділені для “екологічних” регулювань. Це передбачає виплату додаткових коштів фермерам та аграрним підприємцям, які реалізовують вимоги, що не належать до їхніх зобов’язань, наприклад, догляд за угіддям або часткою земель, що не обробляється. Екологічні проблеми в Україні є масштабнішими. Запровадження таких “стимулів” покращило б як і екологічну ситуацію, так і доходи підприємців.
2.Розподіл коштів на розвиток сільських територій. Мінімум, який має бути спрямований на це зараз, становить 35% бюджету. Оскільки територія ЄС порівняно не дуже багата на сільськогосподарські землі, то інтенсивний спосіб підвищення ефективності ведення господарювання та введення інновацій є найкращим. Технологічна ефективність аграрного сектору в Україні теж розвивається, але не такими швидкими темпами. Така ж система, розподілу коштів як у ЄС, для України, на мою думку, буде не зовсім ефективною, оскільки існують ще й інші проблеми. Однією з таких є фінансова нестабільність, яка так би мовити “відштовхує” інвесторів. Я вважаю, що спершу варто вжити заходів щодо покращення фінансового становища сільськогосподарського комплексу, а згодом уже переходити до наступних за доцільність проблем.
3.Прямі виплати на підтримку молодих фермерів. Наразі 4% прямих виплат має виділятись на це. Проблема підтримки малих підприємств існує фактично у всіх галузях національної економіки, але найяскравіше виражена в аграрному секторі. Близько 80% загальної суми прямих субсидій отримують 25% найбільших фермерських господарств [5, c. 241]. При цьому тільки 2% бюджету – молоді фермери. Очевидно, що це не забезпечує їхнього розвитку: у них немає можливості здобути кращу кваліфікацію чи купити нове обладнання. В Україні існує така ж проблема. Недавно, у 2021р., було внесено зміни до законодавчих актів щодо стимулювання діяльності фермерських господарств.
4.Забезпечення справедливого доходу для фермерів. Економісти зазначають, що регіони з найнижчим рівнем доходу, які знаходяться у Східній Європі, отримують 1200 євро на працівника, а провідні регіони, отримують 6000-11900 євро на працівника [5, c. 245]. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що не всі заходи ССП відповідають вище поставленим цілям. Це тільки посилює нерівність у розподілі доходів, більшу частину яких, отримують знову ж таки великі підприємці.
Перспективи для України. Пристосуватись до всіх норм та вимог ССП, безумовно, неможливо. Однак навіть адаптація до окремих засад буде мати безпосередньо позитивний вплив на розвиток сільського господарства в Україні. Зрозуміло, що не всі фермери зможуть пройти сертифікацію власної продукції. Однак, на таких великих масштабах, це важливо, оскільки однією з цілей нової ССП є захист якості їжі та здоров’я. Новим викликом для України буде ще розвиток органічного виробництва, яке за останні роки значно прогресує.
Висновки. Нова спільна аграрна політика країн ЄС має як свої недоліки так і переваги, яких на мою думку значно більше. Якщо ж обрати варіант, за якого Україна стане країною-членом ЄС, то перспективи є доволі великими, оскільки вона б мала найбільшу площу сільськогосподарських земель – 42,7 млн. га, і видатки на розвиток земель були б відповідними. Малим аграрним підприємствам було б легко пристосуватись до європейських ринкових вимог. Водночас товари, виготовлені ними, не можуть конкурувати на рівних з європейськими, через їх нижчу якість та неможливість забезпечення належної сертифікації продукції. Перед виходом на більші ринки, потрібно навести порядок спершу на державному рівні, забезпечивши виробників належними умовами для ефективного розвитку.
Список літератури:
1.Степаненко С. В. ДОСВІД КРАЇН ЄС ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ АГРОБІЗНЕСУ [Електронний ресурс] / Сергій Віталійович Степаненко. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://openarchive.nure.ua/server/api/core/bitstreams/dcd8156c-9742-4475-9415-06396c5060aa/content.
2.Старікова Л. Спільна аграрна політика ЄС і завдання України в контексті євроінтеграції (план наближення політик і гармонізації законодавства) [Електронний ресурс] / Лариса Старікова. – 2023. – Режим доступу до ресурсу: https://www.apd-ukraine.de/images/2023/Agrarpolitische_Berichte/09-2023/Starikova_Alalyse_und_Empfehlungen_CAP_UA.pdf.
3.Неміш Д. В. ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МАЛОГО АГРАРНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ [Електронний ресурс] / Д. В. Неміш, М. М. Гуменюк. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://agrovisnyk.com/pdf/ua_2022_08_10.pdf.
4.Нова спільна сільськогосподарська політика ЄС на 2023-2027 роки. – Режим доступу до ресурсу: https://ukragroconsult.com/news/nova-spilna-silskogospodarska-polityka-yes-na-2023-2027-roky/
5.Scown W. , Brady. M , Nicholas A. (2020). Billions in Misspent EU Agricultural Subsidies Could Support the Sustainable Development Goals. One Earth. 3, 237–250. Режим доступу до ресурсу: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2590332220303559
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter