Вивчення метакогнітивного моніторингу у сучасній психології є провідною темою у сфері людського пізнання. Особливої уваги надається проявам метакогнітивного моніторингу в освітній діяльності. Саме навчаючись, здобуваємо знання із подальшим його використання чи в контролі знань чи в практичній діяльності. Надмірна впевненість чи не впевненість у власних знаннях завдає багато труднощів у протіканні ефективного навчального процесу, тому важливо ідентифіковувати ці процеси задля розуміння власних когнітивних процесів. Тобто знання про власні вміння, стратегії ефективного засвоєння інформації, методів творчого пристосування щодо пошуків індивідуальних способів, коли старі не працюють і т.д.
Узагальнюючи думки різних вчених (Т. А. Гусєва, С. І. Кудінов, І. П. Шкуратова, М. О. Холодна, А. В. Карпов, І. М. Скітяєва, С. Д. Максименко, І. Д. Пасічник, Р. В. Каламаж), метакогнітивний моніторинг - це здатність до оцінки поточного стану когнітивної активності та спрямований на відслідковування того, чи суб’єкт правильно вирішує поставлену проблему, а також на встановлення рівня розуміння опрацьованого матеріалу [2].
Метод оцінювання метакогнітивного моніторингу знань С. Тобіаса та Г. Еверсона. Г. Шро описує п’ять показників метакогнітивного моніторингу – абсолютну точність, відносну точність, упередженість, розсіювання значень та розрізнення. За Д. Дж. Хакером, Л. Бол та К. Бахбахані, впевненість у виконанні тесту пов’язана зі стилем атрибуції як характеристикою, за якою причини навчальних успіхів та невдач пояснюються зовнішніми або внутрішніми мотивами [1]. Суб’єкти, які надають перевагу приписувати успішне засвоєння інформації зовнішнім факторам, проявляють надмірну впевненість у своїх знаннях, ті що внутрішнім – навпаки. Тобто має місце переважаючий локус контролю та прояв його у навчально-тестовій ситуації.
Д. Хакер, Л. Бол описують явища надмірної впевненості та надмірної невпевненості в контексті їх впливу на процес читання. При неуважному читанні та поверхневому ознайомленні із інформацією подальша точність метакогнітивного моніторину зменшується. Тобто надмірна впевненість впродовж читання може заважати для ефективного запам’ятовування інформації. І на противагу цьому, стійка надмірна невпевненість при засвоєнні інформації може стимулювати до неправильного визначення часу потрібного для підготовки [3]. Судження метакогнітивного моніторингу є важливим джерелом регуляції студентом процесу пізнавальної діяльності під час засвоєння інформації. Д. Хакер та Л. Бол пропонують розглядати метакогнітивний моніторинг через явище калібрації. Калібрація – це ступінь співвідношення сприйняття власних здібностей індивіда з його актуальним здібностями [3] . Наголошуючи на важливості точного метакогнітивного моніторингу, калібрації в процесі навчання, П. Вайн зазначає, що запам’ятовування є обернено пропорційним до кількості помилок, і прямопропорційне точності калібрації [4]. Тобто менш здібні студенти показували надмірну впевненість у своїх знаннях, але результати тестів показували зворотнє. Цікавим є ще те, що студенти із низьким рівнем успішності демонстрували нездатнітсь відрізнити відому та невідому інформацію. Дослідження Є. Ю. Савіна та А. Є. Фоміна показують, що має вагомий вплив на точність метакогнітивних суджень має соціальна сміливість особистості [1].
Отже, підсумовуючи погляди та дослідження різних вчених можна виокремити такі чинники на динаміку точності метакогнітивного моніторингу: рівень академічної успішності студентів; відповідний локус контролю; кількість вивченого та час на підготовку; надмірна впевненість, недостатня впевненість при відповіді на тест та підготовці до будь якого завдання; соціальна сміливість. Що дозволяє зробити висновок, що впевненість у власних знаннях можуть формувати особистісні характеристики людини.
Список використаних джерел:
1.Методичні поради до підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності в здобувачів вищої освіти. Острог : Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2022. 132 с.
2.Ткачук, О. В. (2018). Вплив точності метакогнітивного моніторингу на успішність навчальної діяльності. Технології розвитку інтелекту.
3.Garavalia L. S. An exploratory study of academic goal settings, achievmrnt calibration and self-regulated learning / L. S. Garavalia, M. E. Gredier // Journal of Instructional Psyhology, 2002. — Vol.29, — P. 221-230.
4.Ward S. B. The effect of feedback on the illusion of knowing and comprehension monitoring of college students / S. B. Ward, H. T. Clark, ІІІ // Paper presented at the Annual Meeting of the Eastern Educational Research Association, 1989. – 18 p
______________________________________________________________________
Науковий керівник: Ткачук Ольга Володимирівна, кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри психології та педагогіки, Національний університет «Острозька академія»
|