В інтернет-комунікації, у соціальних мережах, у Х (Twitter) зокрема, вміння висловлювати співчуття, розуміння, співпереживання є надзвичайно важливим та нагальним для функціонування сучасного суспільства.
Актуальність теми зумовлена високою потребою вивчення мовних засобів вираження емоцій, зокрема співчуття, у соціальних мережах з метою дотримання принципів толерантності та комунікативної грамотності в інтернет просторі.
Праці таких науковців, як Н. Таценко, Л. Козяревича, В. Шаховського, Т. Коломієць, є ключовими у дослідженні екпресивності мовлення, зокрема визначення поняття «співчуття» та «емпатії», окреслення функцій співчуття у соціальних мережах, використання мовних засобів під час інтернет-комунікації та інші феномени пов’язані із цим явищем.
Узагальнюючи позиції науковців, уважаємо за доцільне ототожнити терміни «емпатія» та «співчуття». Співчуття – це емоційна реакція на смуток та журбу іншої людини, чуйне та уважне ставлення до її переживань. Водночас емпатія – це здатність рефлексувати чужі емоції та сумний чи негативний досвід, розпізнаючи та відчуваючи почуття іншої людини. Отже, окреслені поняття та їх визначення споріднені за значенням та використанням.
Варто зауважити, що вираження емпатії може мати різну природу, відтак, науковці пропонують різні класифікації видів емпатії. Наприклад, учений Л. Козяревич виокремлює такі види:
- інтуїтивна – підсвідома реакція на переживання іншої людини;
- емоційна – емоційний відгук на переживання та почуття оточуючих;
- раціональна – реакція на основі інтенсивного аналізу інформації про іншого;
- поведінкова – реакція вольового типу, яка виражається яка виражається у спонканні об’єкта емпатії до дії [2, с. 191].
Натомість, деякі дослідники наголошують на комплексі взаємопов’язаних складників емпатії: когнітивного, афективного, конативного.
У контексті дослідженні функціонування явища співчуття в X (Twitter) комунікації вважаємо за потрібне визначити такі види співчуття: раціональний, емоційний, афективний, інтуїтивний та підсвідомий. У дописах політиків зазвичай продемонстровано раціональний вид співчуття. Через свою діяльність та впливовість політики дуже стримано виражають співчуття. Їх імідж та спосіб життя несе за собою велику відповідальність за будь-яку публікацію у соціальних мережах. Натомість, інфлюенсерам більш притаманний емоційний вид емпатії. Вони відкрито та не соромлячись, можуть висловлювати свої емоції, почуття, власну думку в онлайн комунікації.
Аналіз публікацій у соціальній мережі Х (Twitter) дозволяє вивчити використання лексично-стилістичних та граматичних мовних засобів. Особливий інтерес до дослідження викликають саме коментарі пересічних користувачів під публікаціями. Оскільки соціальною мережею Х (Twitter) користуються люди з різних країн та різних національностей, лексичні мовні засоби дуже різняться, хоча мова спілкування одна й та сама.
У результаті дослідження публікацій політичних діячів, інфлюенсерів та коментарів різних користувачів можна зробити висновок, що зазвичай вони стурбовані проблемами сьогодення, такими як: війни (російське вторгнення на територію України та воєнний конфлікт між Ізраїлем та ХАМАСом), природні катаклізми, вичерпні природні ресурси, рівноправ’я, несправедливість, злочини, загибель відомих особистостей тощо.
Наведемо приклади мовних засобів, за допомогою яких політичні діячі та інфлюенсери виражають співчуття у своїх дописах у соціальній мережі X (Twitter).
Аналізуючи твіти політиків можна зробити висновок, що вираження співчуття та жалю можливо багатьма способами: завдяки розділовим знакам, звертанням, емодзі, картинкам чи відео, написанні слів великими літерами, що передасть емоційність, хештегам тощо (наприклад, «My dear, sending healing prayers and comfort during this tough time»; «My WHOLE HEART goes out to you for the loss of your dear friend. I know how much she meant to you. I will keep you in my thoughts and prayers»).
Політичні діячі переважно демонструють раціональний вид емпатії, однак у деяких випадках (різна тематика твіту, що може виклакати глибокі почуття або навіть мати зв'язок з особистими спогадами або специфічним досвід тощо) дописи політиків можуть репрезентувати емоційний вид емпатії. Наприклад: «deepest condolences» (найглибші співчуття); «deepest sympathy to» (найглибші співчуття); «our sympathy goes to the families of the victims» (пер. співчуваємо родинам загиблих).
Утім аналіз твітів інфлюенсерів демонструє переважно емоційний вид емпатії. Наведемо приклади: «I’m shocked and saddened» (я шокований і засмучений); «my thoughts are with you» (мої думки зараз вами); «I love you and will miss you» (я люблю тебе і буду сумувати); «I’m crying» (я плачу). Вони зазвичай не обмежуються стриманим вираженням емоцій, як політики. Особлива печаль та журба у лідерів думок репрезентовано через смерть або загибель найближчих, як-от родичів, друзів чи колег, а також у контексті теми несправедливості, війни чи інших трагедій. Один із прикладів твіттер-публікації на тему загибелі близької людини: «I do not wanna believe my brother is dead! I cannot take this anymore, life is too short..!» (Я не хочу вірити в те, що мій брат помер! Я не можу це перенести, життя таке коротке..!). Інфлюенсери відчувають себе більш відкритими, коли публікують новини й виражають своє співчуття у них. Тому вони використовують багато мовних засобів, певних кліше, символів (знаки оклику, три крапки, питальні знаки тощо), емодзі тощо.
Отже, аналіз дописів у соціальній мережі Х (Twitter) різних користувачів, як-от політиків та інфлюенсерів, аналіз коментарів до таких твітів демонструє, що раціональний вид співчуття більше переважає у постах політиків, їх професійна діяльність та спосіб життя обмежує вираження емоційності у соціальних мережах та у публічному просторі. Політичні діячі оминають використання провокаційних висловів, які можуть понести за собою певну відповідальність або можуть вплинути на політичну ситуацію. Проте, політики завжди мають чітку позицію та власний погляд на події різного характеру. Натомість у дописах інфлюенсерів переважає емоційний вид емпатії, оскільки вони не бояться виражати свої емоції та не приховують почуття. Такий вид співчуття – це, свого роду, емоційний відгук на переживання певної ситуації.
Користувачі соціальних мереж здебільшого використовують невербальні засоби, щоб як найкраще висловити свою емоцію. Наразі розповсюдженим є використання емодзі, gif-анімації, картинок чи мемів. Також більшість користувачів полюбляють використання розділових знаків (знаки оклику, три крапки, питальні знаки тощо). Усе це привертає більше уваги до допису чи коментаря та допомагає підкреслити свій емоційний стан.
Список літератури:
1. Шварц В. Параметри емпатії : основні міркування для психотерапії та супервізії // Досягнення в описовій психології. 2013. 276 с.
2. Козяревич Л. В. Вербальні та невербальні методи вираження емпатії в діалогічному дискурсі (на матеріалі англійської прози ХХ ст.) : дис. канд. філол. наук. Київ, 2006. 191 с.
3. Коломієць Т. В. Особливості емпатійної міжособистісної взаємодії у юнацькому віці : дис. канд. псих. наук. Житомир, 2015. С. 18-24.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter