Дослідження психологічних особливостей копінг-поведінки в підлітковому віці говорять, що постійне перебування в стресовому стані може мати негативні наслідки для їхнього академічного та психологічного здоров’я.
Все життя людини стрес супроводжує її. Постійний стрес вважається центровим в структурі підліткового віку. Він виражається у змінах функціональних систем організму, що може мати різну силу та зміст порушень і проявляється через невеликі перепади настрою до більш значних емоційних захворювань. Варто зазначити, що стрес позначається та впливає на процес навчання (процес оволодіння знаннями та практичному використання таких знань), що перешкоджає успішності та створює психологічний та емоційний напружуючий дискомфорт, і як результат рівень загального стресу значно збільшується. Поняття та зміст стресу, це не єдина проблема, яка цікавить дослідників. Важливим є вивчення та дослідження стресостійкості, вибір копінг-стратегій, які людина обирає у стресових ситуаціях. Важливо знайти особистісні способи захисту від деструктивного щоб використовувати в стресових ситуаціях життя [1]. Розглянемо деякі психологічні особливості стресостійкості в підлітковому віці.
Впевненість у собі: підлітки з високим рівнем стресостйкості, як правило, має високий рівень впевненості в собі, що дозволяє їм висловлювати свої думки та почуття.
Самосвідомість: стресостійкі підлітки мають значно розвинуту особистісну рефлексію й, як наслідок, складну та глибоку Я-концепцію. Вони добре розуміють власні потреби та почуття, що дозволяє їм ефективно доносити їх до інших: мають високу позитивну самооцінку та вірять у власні здібності. Висока самооцінка також може допомогти їм впоратися з стресовою ситуацією.
Емпатія: підлітки з достатнім півнем стресостійкості уміють співчувати та розуміти інших. Це дозволяє їм налагоджувати своє спілкування та активність враховувати почуття й потреби інших обираючи стратегію (пошуку соціальної підтримки чи розв’язання проблеми).
Навички вирішення проблем; стресостійкі підлітки, як правило, добре вирішують проблеми та здатні віднайти рішення, які відповідають їхнім власним потребам, враховуючи при цьому також потреби інших.
Емоційна саморегуляція: Значний рівень стресостійкості в досліджувальних дозволяє їм регулювати власні емоції, вони вміють активізувати власні ресурси на дієву активність в стресових ситуаціях. Вони можуть впоратися зі проблемно-складними та неочікуваними ситуаціями в житті, а у процесі вирішення стресуючих ситуацій розвивають високий рівень стресостійкості.
Самоефективність: підлітки, які мають відчуття контролю над своїм оточенням і є цілеспрямованими, можливо, зможуть конструктивно самостверджуватися в процесі досягненні цих цілей. Адаптація до різних складних життєвих ситуацій в них є на доброму рівні, вони достатньо обдумують над складними рішеннями та є психологічно готовими до можливих змін.
Комунікативні навички: ефективне спілкування також є важливою ознакою стресостікості. Підліткам властиві комунікативна здібність на основі хорошого почуття гумору , вміння висловлювати свої думки й почуття, водночас володіють методами активного позитивного слухання.
Важливо відзначити, що стресові симптоми в особистості є досить різними. А динаміка стресового стану проявляється в різноманітних структурних складових особистості. В емоційні сфері вони можуть проявлятися, як у вигляді емоційного позитивного піднесення, так і через переживання негативних емоцій: гострого відчуття дискомфорту, тривожності, агресії, апатійності, дратівливості, навіть депресії. У когнітивній – сприймання небезпечної загрози, аналіз стресової ситуації та прогнозування майбутнього. Мотиваційна сфера може репрезентувати мобілізацію внутрішніх ресурсів, а з іншої сторони – втрату мотивації та мотивуючих інтересів. В поведінці реакції на стрес можуть проявлятися в змінах активностей та діяльності, в темпі виконання звичної активності, можливі зміни, заторможеність в моториці. Таким чином, можемо констатувати, що реакції на стрес виражаються в підвищені або знижені інтенсивності активностей у відповідних сферах життєдіяльності особистості [2]. Варто зазначити, що інтенсивність, величина та тривалість стресогенних реакцій залежить від фізіологічних та особистісних властивостей особистості. Самоспостереження та саморефлексія своїх стресових змін на основі знань про стресові стани та загальна спостережливість за іншими людьми, які перебувають в стресі є базовими компетенціями та знаннями для управління власним життям.
Список літератури
1.Журавльова Л. П., Сенкевич В. Г. Емпіричне дослідження емпатійності у структурі реагування молоді на небезпеку щодо ураження віл. Наукові записки. Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». Острог: Вид-во Національного ун-ту «Острозька академія», 2015. № 2. С. 39-54.
https://eprints.oa.edu.ua/7474/1/7.pdf
2.Кормило О., Чіп Р., Гончаровська Г. Особливості стресостійкості та вибір копінг-стратегій старшими підлітками. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2022. Випуск 12. С. 68–78. http://psy-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/12_2022/12_2022.pdf
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter