Термін егалітарність (фр. égalitarisme, із фр. égalité – рівність) позначає соціальну рівність громадян, рівноправність, паритетність, одноправність, рівництво в усіх суспільних сферах; серед багатьох контекстів його тлумачать і як гендерну рівність.
На це явище звертають увагу науковці, дослідники [4; 1; 3; 6], упорядники «Українського правопису» (2019) [5].
Ключовою тезою нашого дослідження є стихійна гендерночутливість та гендерна динамічність української мови в ЗМК як відгук на егалітарність.
Варто окреслювати межі та ступені гендерночутливості, а саме тенденції вживання фемінітивів у засобах масової комунікації, за такими параметрами: чинники, обсяг, лексико-семантична та функційна різноманітність; дериватологічне варіювання; закономірності вживання.
Чинники вживання фемінітивів. Українські ЗМК зустріли цю мовну інновацію редакції українського правопису 2019 року схвально. Лакуна фемінітивів виповнюється прямо на очах. Це шлях до подолання ментальної дихотомії, дисбалансу в трактуванні суспільної ролі жінки: «Досягти гендерної рівності можна, не зрівнюючи жінку з чоловіком (тобто вживаючи для її найменування слова чоловічого роду), а надаючи їй власне ім’я».
Творення фемінітивів триває в контексті демократичних змін, європейських традицій демократії, гендерного балансу [2].
В українській мові додає снаги цьому процесові творення фемінітивів зближення України з Європою, з європейськими слов’янськими мовами та віддалення від російської мови як мови агресора, де фемінітиви функціонують більш обмежено. Тобто впливає політичний фактор. Український правопис започаткував (чи поновив) цю ігноровану ознаку української мови, і це підживило громадську думку.
Соціокультурні екстралінгвістичні чинники збіглися з лінгвістичними тенденціями. ЗМК як маркери суспільства охоче перейшли на вживання фемінітивів і, випередивши лінгвістичну тенденцію в цьому контексті, жваво та довільно почали творити фемінітиви. Зараз маємо значне поширення функційної сфери фемінітивів.
Обсяг уживання фемінітивів. Матеріалом дослідження стали новинарні сайти Ukr.net, УНІАН, УНН, Радіо Свобода, ВВС, «Українська правда» 2019 –2021 років; було дібрано 1568 прикладів фемінітивів на сайтах ЗМК. Правопис збережено.
У суспільстві протягом тисячоліть панівними були стереотипи патріархальності й андроцентризму, тому беззаперечно сприймаються ужиткові фрази (фольклор передається від діда до батька, а від батька до сина; так було з діда-прадіда; відчуваю юнацький запал; це моя дідизна; шановні батьки; батьківські збори; усиновити дитину; що громаді, те і бабі).
Це зумовлює непослідовне вживання гендеризмів у сучасних ЗМК.
Сучасні ЗМК рясніють вербальними виявами егалітарної неології. Констатуємо гендерну асиметрію щодо мовної реалізації фемінітивів, зокрема непослідовне їхнє вживання в контексті: Американська гімнастка стала «Спортсменом року» за версією журналу Time. Вірменські вчені розкопали поховання жінки-воїна). Загориться ліс в Чорнобилі – поїдемо: як працює єдина в Україні жінка хімік-рятувальник. Уживання фемінітивів залежить також від політики сайту: В Україні другій жінці присвоїли звання генерал-майора. Українська вірусологиня Надія Жлобак прокоментувала заяву Китаю про другу хвилю епідемії коронавірусу через безсимптомних носіїв; проте в заголовку: Йде друга хвиля коронавірусу: вірусолог звернулася до українців.
Гендерні настанови в ЗМК здійснюються непослідовно, а мотивація формування егалігатарності є непрозорою. Тому, зокрема, трапляються випадки вживання зевгми як стилістичної фігури конструкції в розміщенні в межах одного ряду перелічуваних однорідних членів речення алогічних об’єктів, одним із яких є жінка: У нову експедицію на станцію «Вернадський» відправлять більше науковців та жінок. У мери Ніжина хочуть двоє Приходьків, одна жінка і 8 інших кандидатів. Водій втік від поліцейських, покинувши мопед і свою дівчину.
Далеким від принципів егалітарності є тлумачення суб’єктів подій у ЗМК: Городнянський район без головихи, Чернігівський без голови (вона не може бути головою, бо голова-посадовець завжди він, тому розмовний суфікс -их характеризує жінку на посаді голови). Відкрито прийом заявок на конкурс краси і благодійності «Квітуча українка». Знайдено золоту жіночу сережку; поверну власнику. У ЗМК рекламують Розумний піднос «Спритна господиня» для зберігання їжі. Зрештою, саме це призначення жінки є меседжем популярних телепередач «Міняю жінку», «Хата на тата».
Стереотипи вербалізують явище антигендеру потенціалом синекдохи: Визначено переможниць конкурсу «Жіночі обличчя Служби судової охорони-2020». Що ховається поміж жіночих звивин: у бібліотеці Коцюбинського відбувся поетично-музичний перфоманс.
Різноманітні лексико-семантичні засоби вираження окреслюють побутову узвичаєність явища сексизму в суспільстві: синекдоха («Холостяк» Заливако ніжно звернувся до своєї коханої: «Мої улюблені ноги»), метафоричний прецедент (корабельна сосна), конотатив (дорогенька моя) тощо; відверто секстистські асоціації з місцем компактного мешкання учениць (Раніше Арестович сказав, що партія «Європейська солідарність» «скотилася до рівня жіночого гуртожитку ПТУ»). У відповідь у ЗМК лунає юкстапозит із хежтегом #я тобі не дорогенька.
Більш прихованими в контексті антигендеру є перифрастичні структури, що характеризують жінок через особи «зіркових» чоловіків: Мільярдерка Маккензі Скотт вийшла заміж за шкільного вчителя; вона була дружиною Джеффа Безоса. Подругу екстопменеджера ЄДАПСу хочуть призначити главою поліграфкомбінату «Україна». Українська дівчина Бонда Ольга Куриленко в латексі позувала для обкладинки глянцю.
У контексті гендерного замовчування можливе повне ігнорування жінки як ключової учасниці якоїсь події: Віталій Марків забрав новонародженого сина з пологового будинку (відео). Жінки також не пасуть задніх: Слава Камінська показала свого ексчоловіка, який став священником. Жінки-аліментниці: на Чернігівщині слабка стать демонструє особливу соціальну безвідповідальність.
Розширення семантичних меж прецедентності є способом подолання ментальної дихотомії: Берегиня – не рабиня – та перифраза: Берегиня в погонах, яка з дитинства мріяла бути військовою. У ролі Діда Мороза успішно побувала чернігівка.
У ЗМК спостерігаємо долання сексизму через продукування фемінітивів: У День захисників і захисниць України у Києві вперше покажуть рок-оперу «Тарас Бульба». В українському війську понад 400 гендерних радників і радниць, але їх потрібно ще підготувати.
Соціальні зміни є мотиваторами мовних змін, а ЗМК є соціокультурним дзеркалом цих змін.
Лексико-семантична та функційна різноманітність фемінітивів. Зона активності вживання фемінітивів у ЗМК насамперед соціальна; це професії, посади, заняття жінок.
Фахова сфера – це передусім сфера різноманітних номінацій, зокрема сфери спорту, культури, політики, інтернет-технологій, інтернет-комунікацій, бізнесу, військової галузі. Вони номінують понад тисячу професій, посад та занять: Українська зоологиня об’їздила всю країну у пошуках найбільшого хижака Європи. Дарина Валеріївна Гладун – українська письменниця, перформерка, дослідниця, перекладачка. «Ні» сексизму: медійниці вимагають від влади розробити етичний кодекс (Укрінформ). Жінки в армії: Історія штурманки Ан-26, яка випустилась після Чугуївської трагедії. Чужі гроші привласнила державна виконавиця. Реперка Alyona Alyona стала переможницею музичної премії Євросоюзу. У бізнесі тільки жінки: як колишня викладачка музичної школи стала сироварницею. Під час поєдинку у бійчині сповз топ: суддя не розгубився.
Серед новотворів є такі, що позначають рідкісні професії та окреслюють політичну сферу. Їм властива варіативність поєднання коренів певних семантичних груп із альтернативними суфіксами. У творенні таких назв часто відсутня жодна, а не те що усталена мовленнєва практика, але тут усю відповідальність узяли на себе не філологи: Одна з найвідоміших діджейок Європи – чернігівка. Інтерв'ю з одеською морською біологинею станції «Академік Вернадський». Ейджизм в IT: QR-тестувальниця отримала 200 відмов через свій вік. Як найстарші українські черлідерки підкорюють спортивні вершини. Чи справді варто їсти супи: нутриціологиня розповіла про користь та шкоду від першої страви.
Джерелом творення фемінітивів, окрім професійної сфери, активно стають побутовізми, експресиви: За словами старожилки, роботи в селі немає, тож молодь тікає. Історія остарбайтерки. Мирослав Щербина про книгу Мендель: це висловлювання антимайданівки. «Батько наш Бандера»: київські школярі потролили вчительку-«ватницю». На Донеччині арештували 23-річну пособницю бойовиків. Ірена Карпа: Іноді шкодую, що я не бичка (від російського слова бич. – В. Пугач) і не гопниця У Кривому Розі шукають інсташкуродерку, яка мучила кішку.
Для дериватологічного аспекту фемінітивів у ЗМК властива варіативність суфіксів: Експерткиня назвала найгірший наслідок для України від зміни клімату. – І експертка. У Вінниці обрали запобіжний захід орендарці комплексу «Батерфляй», де сталася смертельна пожежа. Поліція затримала орендаторку бази відпочинку, де під час пожежі загинула дівчина.
На мовному рівні потребують унормування такі конструкції з різноманітними варіаціями фемінітивів та маскулінізмів:
- лексикалізовані структури: Виконувачка обов'язків посла. Комісія не виконує свою роботу – тимчасова повірена США про обрання керівника САП. На роботу чи відпочинок? – міграційна експертка про те, чому українці їдуть за кордон;
- паронімійні лексеми різної семантики: швачка і швець; секретарка і секретар? Гендер навпаки засвідчують ЗМК: «Нянь із Чернігівщини»: завідувачем дитячого садочка став чоловік. Всі чоловіки мають бути феміністами: про що говорили на конгресі HeForShe і як це пов'язано з освітою;
- структури з прикладкою: «Це був відчай»: лікарка-інтерн про те, як рятують хворих на COVID-19 в Україні. Першу у світі робота-художницю запідозрили у шпигунстві. Серіал ВВС – Різнолюди: жінки-байкери в арабській країні. Інтерв'ю з жінкою-тілоохоронцем. Перша жінка-водолаз в українській армії. Успіх Марви як першої жінки у Єгипті жінки-капітана корабля. Я відчувала, як б'ється серце – перша в Україні жінка-рефері згадує свій кар'єрний шлях.
Фемінітиви в ЗМК фіксують прагматику мовних явищ. Зонами семантичної активності функціонування фемінітивів є, зокрема, сфера спорту, політики, інтернет-технологій, інтернет-комунікацій, бізнесу, військова галузь; побутова сфера. Існують чинники соціальні й лінгвістичні, вирішальним із яких в активному продукуванні фемінітивів є соціальний. Засвідчені дихотомійні тенденції й спонтанно-стихійного, і регулярного творення фемінітивів у ЗМК, що залежить від суспільних настанов і потреб, а також від суб’єктивних екстралінгвістичних факторів.
Видимою є толерантність до вживання фемінтивів, оскільки вони вже проторували собі шлях від гендерних змін у суспільстві до правопису. Вони роблять спілкування точним, гендерно релевантним, що й сприятиме продуктивності й узуалізації оптимальних конкурентних форм фемінітивів.
Існує певна гібридність словотворення фемінітивів епохи постмодернізму, зумовлена превалюванням соціальної мотивації над внутрішніми законами мовного розвитку. І ця дія зумовлює варіативність, фрагментарність у продукуванні та тлумаченні особово-жіночих номінацій, їхню розмитість і слабкість на певних відрізках, обмеженість творення на інших, а також щедрість творення на ще інших як вияв вербальної толерантності.
Література
1.Космеда Т. А. Гендерна лінгвістика в Україні: історія, теоретичні засади,
дискурсивна практика : [колект. моногр.] / Т. А. Космеда, Н. А. Карпенко, Т. Ф. Осіпова, Л. М. Саліонович, О. В. Халіман; за наук. ред. проф. Т. А. Космеди. Х. : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди; Дрогобич : Коло, 2014. 472 с.
2.Лешкова О. О. Новые явления в категории феминативов (на материале
современного польского языка) // Язык. Сознание. Коммуникация : Сборник статей / Отв. ред. Красных В.В., Изотов А. И. 2017. М.: МАКС Пресс, Вып. 55. С. 169–178. URL:
https://science.donnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/6/2019/02/zbirnyk_jsk_60.pdf.
3.Мельник Т., Кобелянська Л. Гендер у термінах, правових актах і практиці
перетворень (понад 700 одиниць). 2020. URL: https://iod.media/article/v-ukrajini-stvorili-slovnik-gendernih-ponyat-6279.
4.Тараненко О. О. Словотворення української мови в аспекті її
сучасних системно-нормотворчих тенденцій (кінець ХХ – початок ХХІ ст.). І. Мовознавство. 2015. № 1 С. 3–32. URL: https://movoznavstvo.org.ua/index.php?option=com_attachments&task=download&id=608.
5.Український правопис. К: Наукова думка, 2019.
6.Słownik nazw żeńskich polszczyzny, pod red. Agnieszki Małochy-Krupy.
Wrocław 2015, 684 ss. URL: file:///C:/Users/user/Downloads/[3_2016]127-1.pdf.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter