Зацікавленість українських драматургів монологічним мовленням у своїх п’єсах зумовлює популяризацію і активний розвиток такого жанру як монодрама. Драматичний жанр відображає внутрішній конфлікт персонажу п’єси, розділення свідомості якого передається монологом через опозицію «висловлене» / «невисловлене», що не тільки відображає але й у процесі виголошення стає способом розвитку драматичної дії [5, с. 12]. Монодрама дає змогу зосередити увагу глядача на почуттях однієї людини, а це, в свою чергу, збільшує емпатію і занурення глядача у виставу. Глядач пізнає себе через драматичне дійство тому вистава несе в собі терапевтичний ефект проживання і переосмислення травматичного досвіду.
Багато п'єс, які були написані після початку повномасштабного вторгнення, змальовують першу реакцію тіла та розуму на тривожні події, відсторонення розуму і почуттів від тілесного, існування ніби «не тут». У п'єсі О. Астасьєвої «Словник емоцій воєнного часу» описується, як жінка, не тямлячи себе, збирає речі для евакуації, героїня полишає небезпеку і дістається до Європи, де весь навколишній світ здається нереальним та несправжнім. Зокрема, можна згадати ще «Три п’єси» Д. Корчинського: «Посттравматична рапсодія» та «Взводний опорний пункт», в яких автор демонструє рецептивну оптику безпосереднього учасника бойових дій, а також п’єсу «Віденська кава», яка, абстрагуючись від безпосередніх подій війни, але враховуючи її вимір, стає розмовою про українську ідентичність. Багато п'єс, написаних на початку війни, згадують про розкол тіла і розуму головного героя. Однією з таких є п’єса А. Галас «Хроніки евакуйованого тіла і загубленої душі», яка базується на роз’єднанні тіла та розуму внаслідок травми війни та вимушеного переселення.
Анна Галас – перекладачка, дослідниця, драматургиня. Народилася у Львові та отримала освіту на факультеті іноземних мов ЛНУ імені Івана Франка за спеціальністю «переклад». Пізніше продовжила навчання в Оксфордському університеті (Велика Британія), де вивчала сучасну британську драматургію. Здобула стипендію імені Джона МакГрата в галузі театрознавства та взяла участь у Школі постмодерної драми в Единбурзі, Шотландія. По поверненню до Львова розпочала викладацьку та дослідницьку діяльність в ЛНУ ім. Івана Франка, спеціалізуючись в області театрального перекладу. Активно працює як театральний перекладач, керує проектом «Лабораторія театрального перекладу». Як драматург дебютувала у ІІ Лабораторії драматургії, організованій Національною спілкою театральних діячів України. До фіналу лабораторії увійшла п’єса «Ловець снів», яка була представлена на Фестивалі сучасної драматургії. Інші п’єси увійшли до лонг- та шорт-листів драматургічних конкурсів «Тиждень актуальної п’єси. Дріб», «Липневий мед», «Корнійчуковські читання», «Batumi International Festival of Monodrama» [1].
Зі слів А. Галас, читки п'єси «Хроніки евакуйованого тіла і загубленої душі» відбувалися в різний час в різних містах Україні, Польщі, Чехії, Канаді, США, Великобританії. П'єса була опублікована в Антології24 в 2022 році, до якої увійшли п'єси переможці відкритого конкурсу від ParadeFest. Тоді ж її було перекладено англійською мовою. П’єса також увійшла до короткого списку міжнародного конкурсу сучасної драматургії від Kibo Productions та Barons Court Theatre (Лондон, Великобританія), на який було подано більше ніж 400 текстів з різних країн світу. Виставу було представлено на фестивалі Reboot Festival у Лондоні у вересні 2023 року. Цей фестиваль, створений Kibo Productions, демонструє 3 різні блоки з 6 коротких п’єс, які змінюються щотижня, і зосереджується виключно на нових і майбутніх письменниках. Режисером вистави став Джош Гіндс, а головні ролі виконали Е. Беговіч та М. Іванова [3]. Також вистава за цією п’єсою відбулася і в Україні в Копичинецькому центрі дозвілля і культури народним театром поезії «Слово».
П’єса «Хроніки» - це відтворений досвід існування, ніби у паралельній дійсності, емоційний досвід перевернутого війною світу, який відображається в сприйнятті оточуючого середовища та власної життєвої реальності. У багатьох випадках травматичний досвід може призвести до оніміння тіла та втрати здатності розуму контролювати основні функції організму. Крім того, внаслідок травматичних подій під час війни героїня відчуває втрату внутрішнього та зовнішнього відчуття захищеності. Тіло вже не сприймається нею як безпечний простір, а розум тяжіє до відділення від нього. Провина вціліого, відповідальність за дітей, новини з України, жахливі історії біженців - все це посилює тривожність і створює величезний контраст між спокоєм, мирним життям «тут і зараз». Усе це змушує тіло героїні існувати механічно, бездумно, для того, щоб задовольнити базові потреби. Також акцентується зв’язок між різними поколіннями українців у сприйнятті війни на своїй території, порівняння переживань людини вже похилого віку у Другу Світову війну. Постає питання, як жити, відчувати далі не в ненависті та антипатії. Ця п’єса про долю, з якою зіткнулося дуже багато українців, і її мета – показати, що їх переживання і страхи не самотні, що відчувати спустошеність, роздвоєння, самотність, нереальність того, що відбувається – це нормально.
Значна кількість драматургічних текстів, створених та оприлюднених протягом року з моменту початку повномасштабної російської агресії, свідчить про великий інтерес українського суспільства та світової громадськості до аналізу та осмислення формування української нації в умовах військових подій у 2022 році. Через такі драматургічні твори українці висловлюють світовій спільноті глибокий біль від цієї війни та вшановують героїзм українського народу.
Список використаних джерел:
1.Антологія24. URL: https://paradefest.com.ua/anthology24/#s1-6 (дата звернення: 12.11.2023);
2.Бондарева О .Є. «Антологія 24»: Нові драматургічні практики в осмисленні війни. С. 23 – 25. URL: http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/343/9439/19703-1 (дата звернення: 01.11.2023);
3.World Literature Today. Warsick: Testimonial Plays Share Ukrainians’ Experience of War. URL: https://www.worldliteraturetoday.org/blog/essay/warsick-testimonial-plays-share-ukrainians-experience-war-oleksandra-wallo-anna-halas ( дата звернення: 05.11.2023);
4.Бортнік Ж. «Особливості сюжету сучасної монодрами». Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Мовознавство. Лiтературознавство. Луцк, 2023. Вип. 64. С. 227-233. URL: http://www.aphn-journal.in.ua/archive/64_2023/part_1/32.pdf ;
5.Бортнік Ж. Монодрама як жанр: теоретико-історичний аспект (стаття перша). Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Мовознавство. Літературознавство. Луцк, 2012. Вип. 13. С. 11-16. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/3871/3/Bortnik.pdf .
_________________________________________________________________________
Науковий керівник: Стьопіна Алевтина Юріївна, доктор філософії, Харківський національний університет мистецтв імені. І. П. Котляревського
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter