Вимоги, які ставляться програмою до кожного предмету, шкільних підручників і методики навчання, розраховані на так званого середнього учня. Проте вже з перших класів починається стрімке розшарування учнів: на тих, хто легко і з цікавістю засвоюють програмний матеріал з предмету, тих, хто при вивченні досягає лише задовільних результатів та тих, кому успішне вивчення матеріалу дається з великими труднощами.
Все це призводить до необхідності індивідуалізації навчання математики, зокрема її розділів, пов’язаних із тригонометрією. Однією із форм індивідуалізації навчання є позакласна, зокрема факультативна робота.
Варто відрізняти два види факультативної роботи з будь-якого предмету:
•робота з учнями, які відстають у вивченні програмного матеріалу (додаткові позакласні заняття);
•робота з учнями, які проявляють підвищену зацікавленість, здібність до предмету, у порівнянні з іншими (власне, позакласна робота в традиційному розумінні).
Говорячи про перший напрямок факультативної роботи, можна зазначити наступне: цей вид позакласної роботи з учнями, які вивчають математику, є далеко не в кожній школі. Проте навіть у цьому випадку підвищення ефективності навчання з необхідністю повинно призвести до зниження значення додаткової навчальної роботи з учнями, що відстають у навчанні. В ідеалі перший вид позакласної роботи повинен мати виражений індивідуальний характер і проявлятися лише у рідких випадках (хвороба учня, перехід зі школи іншого типу і т.і.)
Другий із зазначених вище напрямів факультативної роботи з математики – заняття з учнями, які проявляють зацікавленість до вивчення математики, відповідає наступним основним цілям:
1)Розвиток підвищеної зацікавленості до математики.
2)Розширення і поглиблення знань учнів з програмного матеріалу.
3)Оптимальний розвиток логічних здібностей учнів та навичок науково-дослідницького характеру.
4)Виховання високої культури мислення.
5)Розвиток і поглиблення уявлення про практичне значення предмету в сучасному суспільстві.
6)Розвиток в учнів вміння самостійно і творчо працювати з навчальною та науково-популярною літературою.
Тригонометрія є одним із найважчих і у той самий час одним із найцікавіших розділів математики у ЗЗСО. Знання учнями основних тригонометричних формул ще не гарантує їм вмілого їх застосування. Факультативні заняття як ніколи допоможуть зацікавленому учневі отримати естетичне задоволення від процесу розв’язування тригонометричних рівнянь, нерівностей, доведення тригонометричних тотожностей. Різні способи розв’язаня конкретної задачі покажуть учневі як можна нестандартно міркувати.
Приклад. Довести тотожність
Перенесемо усі доданки в одну сторону, позначимо їх суму S і будемо доводити тотожність
Список використаних джерел:
1.Козира В.М. Технологія уроку з математики.– Тернопіль, Астон, 2002р, 52с.
2.Ясинський В.А. Задачі математичних олімпіад та методи їх розв’язування. – Тернопіль, навчальна книга – Богдан, 2005рб 208с.
3.Конет І.М., Паньков В.Г., Радченко В.М., Теплінський Ю.В. Обласні математичні олімпіади – Кам’янець-Подільський, Абетка, 2004р.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter