У статті розглядаються психолого-педагогічні аспекти ролі казкотерапії під час корекції тривожності у дітей шкільного віку, постраждалих від воєнних подій. Автори висвітлюють ефективність використання казок для підтримки емоційного стану дітей у стресових умовах, наводять приклади казок та аналізують їх значимість та вплив.
Ключові слова: казкотерапія, емоційний стан, тривожність, діти шкільного віку, війна.
У сучасному світі, де багато дітей зазнають впливу стресових ситуацій, особливо в умовах війни, питання забезпечення психічного благополуччя дітей набуває особливої актуальності. Тривожність серед школярів може стати серйозним викликом для їхнього психічного здоров'я та навчальних досягнень. У цьому контексті казкотерапія виступає не лише як техніка, але і як важливий засіб корекції тривожності, допомагаючи дітям знаходити емоційний вихід та розвивати стратегії подолання стресових ситуацій. Ще видатний український педагог В. Сухомлинський вважав, що казкою можна лікувати різні душевні рани дітей.
Тому вважаємо актуальним розгляд ролі казкотерапії у психолого- педагогічній підтримці школярів під час воєнних подій, висвітлюючи її потенціал для сприяння емоційному відновленню та стабілізації психіки дітей у надзвичайних обставинах.
Казкотерапія може виявитися корисною для корекції тривожності у дітей шкільного віку під час воєнного конфлікту. Читання або розповідь казок може служити засобом вираження емоцій, сприяти психологічному розслабленню та розвитку внутрішньої стійкості тощо. Казка може допомагати дітям зрозуміти свої почуття та знаходити конструктивні способи їх вираження та вирішення різних проблем, викликаних втратами або перепроживанням воєнних подій.
Ефективна корекція тривоги здійснюється через застосування казкотерапії. Протягом тривалого періоду казки сприяють розвитку позитивних взаємовідносин з однокласниками та вчителями, формуванню соціальних та поведінкових навичок, а також моральних якостей особистості дитини, формуючи її внутрішній світ. Казкотерапія може допомогти подолати тривогу у школярів, включаючи страхи, агресію та пристосування до нового шкільного колективу, нових обставин, нового місця життя тощо. Вона застосовується для роботи з дітьми, які мають проблеми з контролем агресії, відчувають невпевненість у собі, стикаються з сором'язливістю, брехливістю, а також у випадках психосоматичних захворювань. Казкотерапія дозволяє усвідомлювати та аналізувати критичні проблеми та ситуації, шукати шляхи їх вирішення.
О. Музичук вважає, що казкотерапія представляє собою інтеграційну діяльність, в якій віртуальні ситуації поєднуються з реальним спілкуванням, спрямованим на стимулювання активності, самостійності, творчості та регулювання емоційних станів дитини [2].
Казкотерапія представляє собою вплив практичної психології на внутрішній світ дитини, і фахівці рекомендують особливо ефективно використовувати її з дошкільниками або молодшими школярами. Це пов'язано з тим, що вони ще не можуть оцінити, а подекуди і сприйняти події реального життя належним чином і проаналізувати їх для усвідомлення і прийняття рішень.
Під час гри, коли дитина перевтілюється у роль казкового героя, може вільно виражати свої враження, емоції та думки. Сеанси казкотерапії допомагають дітям засвоювати моделі поведінки, навчатися реагувати на життєві ситуації і підвищувати рівень знань про себе та світ, що їх оточує.
Казки сприяють розвитку пізнавальної сфери у дитини,формуванню моральних почуттів та емпатії. Вони впливають на уявлення особистості про себе, орієнтуючись на розвиток бажань дитини. Казки використовують найкращі якості, що вже притаманні кожній дитині. Діти шкільного віку через казки можуть освоїти ідею, де добро завжди перемагає зло, а негативні вчинки призводять до кари. Розуміючи це, дитина навчиться уникати негативних вчинків, таких, як шкода іншим, руйнування чужих речей, сварки та образи своїх однолітків тощо.
Важливим аспектом ефективності є спроможність казок переносити дітей в уявний світ, де вони можуть знаходити рішення для власних проблем. Казкотерапія сприяє розвитку рефлексії та саморегуляції, що є ключовими навичками в управлінні тривожністю. Такий підхід дозволяє дітям знаходити конструктивні відповіді на стресові ситуації та зберігати психічне здоров'я навіть у надскладних умовах воєнного конфлікту [1].
Казка показує можливі й бажані форми поведінки. Приклад Івасика-Телесика, який зробив вигляд, що не знає, як сідати на лопату Зміючки Оленки, показує, в яких випадках ефективна хитрість. В інших ситуаціях дитина, слухаючи казку, дізнається, що є моменти, коли потрібно бути сміливим і використовувати пряму агресію - дістати меч і перемогти дракона, показати свою силу та міць.
Казка, особливо з елементами чарів, виступає джерелом, яке відновлює емоційні сили. Можливість використання цієї чарівної сили є нагадуванням про те, що так, як і в казці, можна знаходити додаткові можливості для вирішення будь-яких життєвих труднощів і в реальному життті, докладаючи зусиль і долаючи різні перешкоди.
Казка дарує можливість переживати емоції. Навіть якщо персонажі вигадані, їхні дії викликають абсолютно реальні почуття. І таким способом казка вчить нас на чужих помилках. Наприклад, можна відчути стан сестриці з казки "Гуси-лебеді" і зрозуміти, які наслідки може мати безвідповідальність та непослух.
Сила навіювання казки також підготовлює до дорослішання. Наприклад, у казці про маленьку Дюймовочку, яка проходить через ряд випробувань і потрапляє в країну Ельфів, відбувається не що інше, як історія перетворення малюка в дорослу особистість.
Серед інших казок варто виділити "Гуси-лебеді летять" (про мудрість та необхідність подолання життєвих труднощів), "Лисичка та Журавель" (про хитрість та розум, що допомагають подолати труднощі), "Лисичка і Ведмідь" (весела казка, яка навчає дітей розуміти власні помилки), "Рукавичка" (про те, як спільнізусилля можуть вирішити складні завдання)
Також важливо наголосити на новостворених казках про героїв російсько-української війни, наприклад, пса Патрона. Письменниця Ірина Мацко пише казки для дітей, серед яких «Пташка зі сталі» про відважну захисницю «Азовсталі» Катю-Пташку або «Коник Вогник, який засвітив зорі», у якій Коник разом зі своєю матір'ю тікає до лісу, у той час як тато залишається разом з іншими звірятками, щоб захистити їхній луг від нападу саранчі. Коли батько відстоює їхнє житло, Коник навчається, розраджує свою матір та вірить у те, що все врешті-решт буде добре. Ця казка містить корисні поради та допомагає заспокоїти малюків. Інша казка про Романа Ратушного «Лицар світла», у якій головний герой іде воювати, долучившись до іншого сонячного воїнства, і вже пізніше на небі бореться зі злом. Ця казка порушує важливі питання, які також турбують і певною мірою лякають дітей. Особливу цінність мають терапевтичні казки, наприклад «Птах світла». Такі казки можуть бути використані як засіб сприяння емоційному відновленню та підтримки дітей, які опинилися і живуть в умовах війни.
Розглядаючи різноманітні аспекти казкотерапії, можна зробити висновок про її ефективність у коригуванні тривожності дітей шкільного віку під час війни. Казки надають дітям не лише можливість висловлення емоцій, але і сприяють їхньому психологічному відновленню та підтримці. Казки стають важливим інструментом для вивчення життєвих ситуацій та навчають дітей стратегіям подолання труднощів.
Важливо враховувати при створенні казок сучасні реалії війни, адаптуючи традиційні сюжети до потреб сучасного покоління, а також віддавати належне розумінню, що кожна дитина унікальна, і вибір казок варто проводити з урахуванням її індивідуальних потреб та емоційного стану.
Література
1.Коломіна К. О. Казкотерапія- як метод зниження тривожності у дітей дошкільного віку. Всеосвіта: веб-сайт. URL: https://vseosvita.ua/library/kazkoterapiia-iak-metod-znyzhennia-tryvozhnosti-u-ditei-doshkilnoho-viku-566884.html
2.Музичук О.О. Казка як засіб розвитку особистісних цінностей молодших школярів. Проблеми сучасної психології. 2012. № 17. С. 22-35.
______________________________________________________________________
Науковий керівник: Нікітіна Наталія Петрівна, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри мов і методики їх виконання, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, м. Чернігів, Україна
|