Відбір язикового матеріалу для вивчення іноземної мови в аспірантурі пе-реслідує дві основні мети: навчитися читати науково-технічну літературу та оволодіти навичками говоріння та аудіювання в рамках спілкування за темами спеціальності.
Як відомо, під час навчання в аспірантурі язиковий матеріал поділяється на новий матеріал і вже відомий матеріал, знання якого потрібно поглиблювати і розширювати. Вивчення засобів вираження модальних форм в німецькій мові в університетських програмах в основному обмежується вивченням модальних дієслів. Вони також пов'язані з ключовими темами повторного курсу в аспіран-турі і входять в тему «Пасивний стан». Іншим засобам вираження модальності, зокрема, модальним словам і словосполученням, не приділяється достатньої уваги, як в навчанні читання і перекладі науково-технічної літератури, так і в розумінні усного мовлення. Повне вивчення засобів вираження модальності не є самоціллю, а підпорядковане цілям і завданням комунікативно-орієнтованого навчання іноземних мов.
Незважаючи на деякі відмінності в оцінці сутності і меж модальності, всі дослідники вважають, що модальність характеризує судження в цілому (Адмоні В. Г.; Баллі С.; Виноградов В.В.; Зіндер Л.Р.; Шендельс Є.І.; Енгель У.; Хельбіг Г; Чон В; Москальська О.; Abraham W.; Вайднер А. та ін.). Це дозволяє розгля-дати модальність як смислову категорію, яка є основою всього змісту повідом-лення, будь то усне або письмове. Виходячи з розуміння сутності модальності В. В. Виноградовим багато лінгвістів виділяють три аспекти модальності: внут-рішній, зовнішній і суб'єктивний, ступінь довіри мовця до повідомлених фактів або його ставлення до висловлювання в цілому [1, 2, 4].
У науково-технічній літературі всі ці аспекти модальних відносин мають місце. Модальні дієслова, модальні слова і словосполучення виражають різні типи ставлення автора до викладених фактів [3]. У зв'язку з цим представляється доцільним використовувати, зокрема, семантичну класифікацію, що включає два класи модальних слів і словосполучень [1, 2, с. 214]: модальні слова і сло-восполучення, що виражають впевненість в тому, що повідомляється, і мода-льні слова і словосполучення, що виражають припущення і сумніви в тому, що повідомляється. Ці засоби вираження свого ставлення до сказаного дозволяють краще зрозуміти точку зору автора при прочитанні науково-технічного тексту.
Слова першого класу використовуються для того, щоб підкреслити пра-вильність судження, категоричний характер рішення, незаперечне існування по-відомлених фактів і явищ і їх незаперечність: Gewiss, darf man nicht annehmen, dass .... Звичайно, не можна вважати, що ....
Слова другого сорту використовуються тоді, коли мовець недостатньо обізнаний з певним фактом або явищем. Він не може категорично стверджувати або заперечувати, що зміст повідомлення відповідає дійсності, тому висловлю-ється з певною часткою ймовірності, в залежності від ступеня своєї обізнаності, або сумнівається або не впевнений у представлених фактах: Es ist kaum möglich, dass .... Навряд чи можливо, що ....
Якщо виключення модальних слів першого класу істотно не порушує стверджувального змісту висловлювання, то виключення слів другого класу вносить істотні зміни в модальну характеристику висловлювання, оскільки воно втрачає свою презумптивну модальність і набуває характеристики стверджува-льної модальності [5].
Ці модальні слова і словосполучення особливо поширені в тих частинах наукових статей, в яких відбувається дискусія (Diskussion), обговорення викла-деного матеріалу, результатів і прогнозів дослідження. Знання цих слів дозволяє правильно зрозуміти суть викладеного матеріалу і проблеми, пов'язані з викла-деним змістом, незаперечність або ймовірність існування фактів або явищ.
Використання певних слів для вираження ставлення до сказаного слід відрізняти від інших значень цих слів. Наприклад, вживання слова «etwa» для вираження ймовірності, « мабуть, , ймовірно», слід відрізняти від іншого зна-чення слова: «приблизно». При цьому за словом «etwa» зазвичай слідує числі-вник.
Слово «Gewiss», крім модального значення визначеності, має ще й конце-сійне, поблажливе значення, наприклад: « безсумнівно ... однак...».
Для вироблення навичок автоматизованого перекладу лексичних і грама-тичних явищ, характерних для німецької науково-технічної літератури, необхід-но створювати спеціальні вправи з практичними інструкціями, в яких звертаєть-ся увага на найбільш складні моменти для засвоєння конкретного матеріалу і робляться застереження щодо можливих типових помилок, а також підбирати тексти, що містять максимум лексичних і граматичних явищ в поєднанні з сино-німічними формами для продуктивного засвоєння матеріалу.
Список літератури:
1. Вайднер А. Еквіваленти німецьких модальних дієслів : експеримент, логіко-смислова характеристика. Мюнхен : Verlag Otto Sagner, 1986 // Slavistische Bei-träge, vol.6. – 336 с.
2. Abraham Werner. Die Urmasse von Modalität und ihre Ausgliederung. Modalität anhand von Modalverben, Modalpartikel und Modus // Modalität: Epistematik und Evidentialität bei Modalverben, Adverbien, Modalpartikel und Modus. - Tübingen, 2009.- S. 251-302.
3. Diewald Gabriella/ Smirnova, Elena (2010): Abgrenzung von Modalität und Evi-dentialität im heutigen Deutsch // Kątny, Andrzej/ Socka, Anna (Hrsg.): Modali-tät/Temporalität in kontrastiver und typologischer Sicht. Frankfurt am Mainю - S. 113-131.
4. Rainer Dietrich. Zur Theorie der relativen Modalität. Verlag für Sozialwissen-schaften, Wiesbaden. - 224 S.
5. Kijko Juri. Evidentialität und epistemische Modalität in deutschen und ukraini-schen Pressetexten // tekst i dyskurs – text und diskurs 6, 2013. - S. 131- 152.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter