Феномен професійного самовизначення особистості надзвичайно складний і різноманітний. Теоретичні підходи до розуміння сутності професійного самовизначення охоплюють різні аспекти саморозвитку та самореалізації людини. У старшому підлітковому віці люди приймають рішення щодо свого життя. У цьому віці головними питаннями є соціальне, особистісне та професійне самовизначення. Випускники повинні думати про свої життєві перспективи, експериментувати з різними соціальними ролями та шукати відповіді на питання про сенс життя. Вибір професії – складний і відповідальний крок у житті людини. Зробити правильний вибір – значить знайти своє місце в житті.
В роботах українських (І. Бех, А. Бунчук, К. Гордійчук Л. Долинська, Г. Костюк, Л. Лупійко, І. Маноха, Н. Побірченко, І.Чорна, інші) як і зарубіжних (Е. Берн, А. Маслоу, Ф. Парсонс, Д. Сьюпер, Д. Тідеман, інші) дослідників розглядаються проблеми професійного самовизначення особистості. В наукових дослідженнях розглядаються компоненти (П. А. Шавір, 1981), механізми (Н. В. Самоукіна, С. Д. Неверкович, 1990), типи (М. С. Пряжников, 1996), моделі та рівні (Є. О. Клімов, 1996), особливості формування професійного самовизначення засобами профорієнтації (І. М. Чорна 1995, 2003, 2018, 2022).
Мета нашого дослідження полягає в аналізі психологічних особливостей професійного самовизначення старшокласників, розгляді чинників вибору професії та шляхів активізації професійного самовизначення старшокласників.
Вибір професії – це важливий крок у житті людини. Професія – це своєрідна доля, тому її слід заздалегідь та ретельно планувати. Кожен вибирає свою роботу за різними критеріями. Деякі дослухаються до думки батьків, одні йдуть з другом «за компанію», інші обирають модну та популярну роботу. Проте, правильним вибір буде лише за умови глибокої, усвідомленої мотивації. Важливими аспектами є врахування інтересів та здібностей, професійно важливих якостей особистості, запитів ринку праці.
У працях зарубіжних та вітчизняних дослідників немає єдиного підходу до визначення поняття «професійного самовизначення», його структури, детермінантів, інш.. Так, К. О. Абульханова-Славська визначає професійне самовизначення як поняття перспективи професії. Вона виділяє наступні рівні ідентифікації людини з професією: відсутність перспективи, кар’єра, професійний розвиток і творчий підхід до діяльності. П. А. Шавір розглядає професійне самовизначення як взаємодію двох систем: процес становлення особистості як складової саморозвиваючої системи продовжується в процесі професійного самовизначення, а система суспільних орієнтирів реалізується в процесі професійного самовизначення, без якої молодь не може свідомо обрати професію [1].
Є. Клімов розділяє професійне самовизначення на два рівні. Перший – гностичний (перебудова свідомості та самосвідомості), а другий – практичний рівень (реальні зміни соціального статусу людини).
Мотиви, або точніше кажучи, система та ієрархія мотивів, що визначають їх ставлення до майбутньої професії, відіграють надзвичайно важливу роль у професійному самовизначенні старшокласників.
Мотивація вибору професії є психологічною основою пошуку людиною свого покликання, коли людина фіксує емоційні переваги своєї роботи та моральні переконання, переконання та оцінку своїх професійних можливостей.
На успіх професійної підготовки та продуктивність майбутньої реалізації себе у професії значно впливає адекватна і сформована мотивація до вибору професійної діяльності. Такі фактори включають визначеність і стійкість професійних намірів, реалістичність власних можливостей і життєвої ситуації, усвідомлення власних мотивів до вибору професії та переваги внутрішньої мотивації над зовнішніми мотивами.
Психологічна готовність до професійного самовизначення сприяє активізації та більш якісному процесу вибору майбутньої професії. Самосвідомість, тобто усвідомлення своїх якостей і оцінка їх, а також розуміння свого дійсного та бажаного Я, є важливим компонентом психологічної готовності до самовизначення. Отже, науковці стверджують, що 1) професійне самовизначення пов’язане з певною діяльністю; 2) щоб його реалізувати, людина повинна мати уявлення про свої можливості та обмеження; 3) у людини повинен бути сформований образ бажаного майбутнього; 4) необхідно враховувати потреби суспільства.
На професійне самовизначення впливає багато факторів, включаючи соціальні та економічні, культуру, відповідальність людини за своє життя в цілому, особливості майбутньої професійної діяльності, особистісну зрілість і готовність до прийняття рішень, рефлексивні здібності, особливості самосвідомості та індивідуально-типологічні характеристики суб’єкта професійного вибору.
Психологи розрізняють об’єктивні та суб’єктивні фактори вибору професії. Суб’єктивні фактори включають інтереси (пізнавальні та професійні, інтерес до професії, нахили), здібності (психологічні характеристики, необхідні для успішного виконання певного виду діяльності), темперамент і характер. Об’єктивні фактори включають освіту (академічну успішність), стан здоров’я та обізнаність про світ роботи. Тим не менш, важливі елементи, такі як обізнаність, досвід, емоційне ставлення та мотивація, формуються ще в шкільному віці, коли формуються цілі щодо майбутнього кар’єрного шляху [2].
Профорієнтація – це науково обґрунтована система заходів, спрямованих на допомогу особистості у виборі майбутньої професії, з урахуванням її інтересів, нахилів, здібностей та вимог кон’юнктури ринку праці. Завдання здійснення якісних цілеспрямованих, планомірних профорієнтаційних заходів покладається на шкільного психолога [3].
Висновок. Проаналізувавши зарубіжну та вітчизняну теорії та практики особистісного самовизначення, можна сказати, що особистісне самовизначення є складним процесом, який триває все життя і включає формування внутрішньої позиції дорослої людини, усвідомлення себе як члена суспільства, потребу вирішувати проблеми майбутнього, усвідомлення своїх фізичних, розумових і інших якостей. У межах підліткового та раннього юнацького віку виникає явище професійного самовизначення. Одним із завдань шкільного психолога НУШ є здійснення системи заходів з профорієнтації для активізації процесу професійного самовизначення. Зважаючи на запровадження профільних класів, учні до дев’ятого класу мають визначитись із вибором профілю навчання в старших класах, який відповідає майбутній професійній освіті та обраній професії. Вибір майбутньої професії школярем має бути свідомим та науково обґрунтованим.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці заходів для сприяння професійному самовизначенню учнів школи.
Список використаних джерел:
1.Лупійко Л. В., Бунчук А. О. Психологічні особливості професійного самовизначення старшокласників. Актуальні проблеми теоретичної та консультативної психології : матеріали V Міжнародної науково-практичної інтернетконференції. Вип. 2. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2021. С. 59-62.
2.Гордійчук К. Психологічні особливості професійного самовизначення старшокласників. Психологія: реальність і перспективи. Збірник наукових праць РДГУ. Вип. 13. Рівне, 2019 201 с.
3.Чорна І. М. Психологічні особливості професійного самовизначення школярів. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. Випуск 12. Львів: Видавничий дім «Гельветика», 2022. С.157-163. DOI https://doi.org/10.30970/PS.2022.12.18
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter