Сучасна педагогіка вимагає комплексного запровадження інноваційних методів задля якісного подання та засвоєння учнями матеріалу. Формування загальноприйнятих цінностей та розвиток особистості під час навчального процесу доволі тривалий час було викликом для науковців, практичних психологів та педагогів. Підлітковий вік уособлює в собі не тільки фізіологічні зміни, але й тісно пов’язаний із психологічним розвитком [2]. Важливою працею щодо підходів розуміння психології підлітків є праця Е. Шпрангера «Психологія юнацького віку» [8], у якій науковець виділив три базових види, що сприяють психологічному розвитку підліткового віку, а саме:
1.Підліткова криза. Даний вид передбачає підлітковий вік як період кризи, що пов’язаний зі зміною себе та пошуку власного «я» у світі. Підліткова криза проявляється у міжособистісних конфліктах, суперечках та емоційних коливаннях. Даний тип є початком переосмислення підлітком свого призначення та самоідентифікації.
2.Друге народження. Наступний етап, котрий характеризується підвищеною самостійністю та розумінням самого себе. Е. Шпрангер визначав даний період як друге народження, адже підліток може брати на себе відповідальність, стає незалежним та загалом відкриває власні можливості.
3.Активне самовиховання. Науковець визначав даний тип як активний саморозвиток підлітка, де підліток знаходить новий досвід, вирішує проблеми, які виникають перед ним та, як наслідок, формує себе як особистість.
Зазначені типи є невід’ємною частиною формування сучасного підлітка, його незалежності, здатності побороти всі виклики, які оточують людину під час будь-якої взаємодії зі світом.
Актуальні події, які довготривало впливають на систему освіти України стали викликом серед наукової спільноти. Проблема якісного викладання на території України тісно пов’язана із запровадженням карантину через поширення COVID-19 [5], що у поєднанні з запровадженням воєнного стану унеможливило якісно надавати освітні послуги та спричинило ряд негативних психологічних впливів на сучасну молодь.
Сучасні дослідження підтверджують, що дистанційне навчання як інноваційний підхід може сприяти розвитку навчання учнів з урахуванням певних умов, а саме розвитку технологічних навичок у навчальному процесі (застосування комп’ютера, інтерактивних дошок) у поєднанні з проявом психологічних навичок як от застосування емпатії, розуміння, взаємоваги та ін.[4]. Однак, вимушене запровадження дистанційного навчання унеможливлює педагогу здійснювати належний контроль за навчальним процесом учня. Викладачі змушені займатися додатково самоосвітою задля дотримання належного викладання та успішності випускників. Наразі створюються нові методики викладання, з’являються нові підходи до учнів та змінюється система оцінювання.
На веб-сторінці «Нової української школи» відзначають, що останні три роки були справжнім викликом для освітнього процесу в Україні [7]. Протягом цього часу діти були позбавлені можливості фізично ходити на заняття. Пандемія Covid-19 обмежила фізичні контакти між людьми, щоб припинити поширення вірусу. Але повномасштабна війна додала нових викликів: освітній процес повинен бути безпечним, але зберігати якість.
Державна служба якості освіти спільно з проектом «Супровід урядових реформ в Україні» провели дослідження, яке продемонструвало, що серед недоліків так званої «дистанційки» є:
• недостатня кількість живого спілкування й соціалізації;
• нездатність дітей самостійно опрацьовувати навчальний матеріал;
• на шкільних платформах відсутні повноцінні дистанційні курси. Учні присутні на уроках в ZOOMі, однак можливостей самостійного опрацювання матеріалу під належним педагогічним супроводом наразі немає [7].
Однак недоліки дистанційного навчання можна перетворити в переваги, які не завадять організувати якісний освітній процес під час воєнного стану чи пандемії.
Ми не можемо говорити виключно про негативні наслідки дистанційного навчання. Самоосвіта, а отже, самостійна робота з навчальними матеріалами, дозволяє учню виконувати завдання в будь-якій комфортній обстановці, із допомогою викладача чи без його участі. Подібний процес допомагає вчитися поглиблено та розширювати власні знання, сформувати творчу особистість, яка зможе впродовж усього життя вдосконалювати навички незалежно. До того ж, часто дистанційне навчання відкриває для підлітка новий інтерес до пізнавальної діяльності [3].
Учень, який навчається дистанційно зацікавлений пошуком нових методів, сильніше вмотивований, бо більшу частину шкільного матеріалу повинен освоювати самостійно.
Дуже важлива під час цього процесу наявність дискусії. Саме вона розкриває навички доброзичливої комунікації, сприяє розвитку власної думки, відсутність страху перед критикою чи осудом від викладача чи однокласників. Також під час дистанційного навчання діти змушені мислити глобальніше, розвивають логіку та навичку тайм-менеджменту.
Наразі науковці виділяють два види труднощів, які можуть вплинути на саморегуляцію дитини під час дистанційного навчання.
Перший вид відноситься до соціальних труднощів [3]. Це зміна місця проживання, нові умови життя, нове оточення чи особливості спілкування. Переїхавши в нове місто, дитина потрапляє під опіку не лише нового наукового керівника, а ще й може позбавитися звичного кола друзів. Декому доводиться облаштовувати власний побут, будувати новий режим дня, його розпорядок.
Навчальні труднощі вміщують у собі нові форми та методи, які застосовуються вчителями, однак вимагають саме від учнів уміння самостійно організувати робочий процес, контролювати його [3].
Самостійна робота є аудиторною та позааудиторною. Аудиторна робота відбувається власне під час заняття завдяки лекційним та практичним процесам. Форми можуть застосовуватися різні: аналіз помилок, тестові питання, дискусія, опитування, індукція та дедукція, рефлексія. Щоб бути готовим до подібних занять, учню необхідно мати ґрунтовні теоретичні та практичні обізнаності.
Дискусія є необхідною під час дистанційного навчання. Завдяки їй учні практикуються в доброзичливому спілкуванні один з одним. Учитель в цей час може підмітити якісь індивідуальні особливості мислення кожного підопічного. А клас загалом у процесі дискусії знаходить істину, розподіляє отриману інформацію на головну та баластну, формує особисту та колективну точки зору.
Позааудиторна робота супроводжується пошуково-аналітичною та науковою роботою. Мислення кожного учня може вийти «за рамки», формуються нові уміння та навички. Позааудиторна робота насамперед залежить від учня, а відтак здатна виконуватися в будь-який зручний для нього час.
Державна служба якості освіти України опублікували поради навчальним колективам шкіл щодо налагодження ефективнішого освітнього процесу [6].
1. Перш за все варто змінити календарно-тематичне планування. Повітряні тривоги наразі заважають дотримуватися єдиного розкладу занять, а отже, планування уроків повинне бути гнучким та мати змогу змінюватися протягом навчального року. Педагогу необхідно вміти адаптувати основу плану. Наприклад, певна тема може повторюватися більше разів, вимагати детальнішого вивчення й діагностування. Варто звернути увагу на головне, без чого надалі матеріал не зможе засвоюватися. Визначити серед матеріалу, що простіше опрацюється учнем (можливо, навіть самостійно), а що навпаки. Також варто зважати на наявні ресурси для роботи.
2. Школа повинна мати єдину навчальну платформу. Це буде комфортнішим не лише для дітей, а й самим працівникам освіти. Наразі найпоширенішими є Google Classroom, Moodle. Якщо школа має достатнє фінансування, то може самостійно розробити власну унікальну платформу. Учителі повинні зосередитися на отриманні зворотного зв’язку з учнями, який так часто втрачається сьогодні. Система оцінювати має бути прозорою, визначена чіткими критеріями. Терміни здачі завдань та дедлайни поставлені відповідно.
3. Методи навчання розширюються до створення різноманітних творчих проєктів, пошукових та дослідницьких завдань. Створення інфографіків, таблиць, діаграм захоплює сучасне покоління, яке звикло до візуалізованих матеріалів на персональних комп’ютерах. Учитель відслідковує, які методи покращують активність учнів на уроці, бере зворотній відгук та прислухається до колектива.
4. Досягнення класу навіть під час війни важливо вміти відстежувати. Цьому можуть допомогти діагностичні завдання. Моніторинг здобутків учнів сприятиме своєчасному виявленню проблеми та її вирішенню.
5. І наостанок найголовніше – зв’язок із батьками. Співпраця дорослих людей є важливою складовою успішності учнів під час дистанційного навчання. Це не вміщує в собі те, що вчитель перекладає власні обов’язки «на плечі» батьків. Родина здатна мотивувати дитину, підтримати її, допомогти з організацією власного навчального простору, створити комфортні умови. Особливо це стосується початкової школи. Необхідно проговорити процес навчання, продемонструвати платформи, на яких усе відбуватиметься, пояснити роботу з ними. Не варто забувати, що важливо проговорити з батьками дії вчителя та дітей під час повітряної тривоги.
Варто зазначити, що саморегуляції має вчитися не лише учень, але й учитель. Педагоги також мають багато проблем, адже старі конспекти потрібно вміти адаптувати під нові вимоги, технічні навички роботи з комп’ютером необхідно поліпшувати та шукати нові методи взаємодії з дітьми через екран комп’ютера. Багатьом необхідно навчитися створенню адекватної самооцінки, щоб надалі заняття були ефективнішими та прогресивнішими.
Багато конфліктів та стресових ситуацій, які відбуваються під час робочого процесу вчителя, безпосередньо впливають на його психічну стійкість. Потім з’являється професійне вигорання, небажання працювати в колективі та емоційна напруженість. Учитель повинен обрати самостійно вправи, які покращать його професійну діяльність та допоможуть уникнути небажаних емоційних проявів.
Феномен саморегуляції розглядався також різними міжнародними та українськими вченими як Б. Цимерман, Д. Шунк, Н. Жигайло, Т. Кириченко, О. Савченко, Л. Прохоренко, І. Пасічника, Р. Каламаж, Е. Балашов та ін.
Саморегуляція є діяльністю, що забезпечує рівновагу й стабілізацію системи, у якій перебуває особистість [1]. В умовах постійних викликів, саморегульоване навчання стало невід’ємною частиною навчального процесу. Дослідження даного феномену є актуальним у наш час, адже зупинення навчального процесу стане перепоною задля формування підвищення рівня освіти. Актуальність дослідження саморегуляцї допоможе підвищити рівень навчальної успішності учнів у складний час та сформувати позитивні навички, наприклад, рефлексію, самоконтроль, само моніторинг. У свою чергу це сприяє вихованню самостійного учня, який уміє боротися незалежно з будь-якими перепонами.
Отже, сучасна українська педагогіка перебуває в скрутному становищу у зв’язку з рядом негативних подій, що прямо впливають на розвиток психологічної діяльність юнаків. Враховуючи зазначене, рівень освіти потребує інноваційних підходів та детальнішого дослідження саморегульованого навчання задля розробки механізмів, що сприятимуть розвитку самостійності, самоаналізу та самоконтролю учнів. Дослідження саморегульованого навчання допоможе підтримати належний розвиток навчального процесу в Україні.
Список використаних джерел і літератури:
1. Балашов Е. Метакогнітивний моніторинг саморегульо‐ ваного навчання студентів : монографія. Острог : Вид‐во Нац. ун‐ту «Острозька академія», 2020. 496 с.
2. Бєлякова, С., & Шовкова, К. (2018). СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО ПІДЛІТКА. Молодий вчений, 5 (57), 454-458. вилучено із https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/4551
3. Верголяс О. РОЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ : дис. канд. юр. наук / Верголяс Олександр – Мелітополь, 2022. – 320 с.
4. ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В УМОВАХ ЛОКДАУНУ І ВІЙНИ В УКРАЇНІ / Л. М. Махиня, Я. В. Гнезділова, В. М. Гнатенко. // «PLANTA+. НАУКА, ПРАКТИКА ТА ОСВІТА». – 2023. – №4. – С. 99.
5. Прохоренко Л. І. СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА УКРАЇНИ У ВИМІРАХ МИРУ ТА ВІЙНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ВИРІШЕННЯ [Електронний ресурс] / Леся Іванівна Прохоренко // Всеукраїнська науково-практична конференція «ІНТЕГРАЦІЯ НАУКИ І ПРАКТИКИ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ». – 2023. – Режим доступу до ресурсу: http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/handle/123456789/18115/%D0%97%D0%B1%D1%96
%D1%80%D0%BA%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%9
6%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84.%20%
D0%A1%D0%9E_23-24.03.2023.pdf?sequence=1#page=180.
6. Якісне дистанційне навчання в умовах війни: поради директору школи [Електронний ресурс] // Державна служба якості освіти. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://sqe.gov.ua/yakisne-distanciyne-navchannya-v-umovakh/.
7. Gorodenkoff. Змішане навчання: як організувати якісний освітній процес в умовах війни [Електронний ресурс] / Gorodenkoff // Нова українська школа. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://nus.org.ua/articles/zmishane-navchannya-yak-organizuvaty-yakisnyj-osvitnij-protses-v-umovah-vijny/.
8. Spranger, E. (1924). Psychologie des Jugendalters [Psychology of youth]. Leipzig: Quelle & Meyer.
_______________________________________________________________________
Науковий керівник: Матласевич Оксана Володимирівна, доцент, доктор психологічних наук, Національний університет «Острозька академія»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter