Реформування вітчизняної системи економічної освіти, її входження до європейського освітнього простору неможливе без врахування зарубіжного досвіду, передусім промислово розвинутих країн. Запозичення їхнього досвіду має стати визначальним у трансформації професійної підготовки майбутніх економістів в Україні. Значний інтерес викликає економічна освіта фахівців у США, оскільки ця країна є світовим лідирує у сфері виробництва, експорту товарів і освітніх послуг, контролює третину світового фінансового обігу.
На основі аналізу публікацій О. Наугольникової [2; 3] можна констатувати, що підготовка майбутніх економістів у ЗВО США ведеться за декількома ступенями:
– початковий (2 роки навчання) із присвоєнням кваліфікації економіста та ступеня «асоціант», що здійснюється на базі коледжів. Більшість їх випускників йде працювати в організації, на підприємства, і лише біля третини продовжує навчання;
– навчання упродовж 4 років із можливістю отримання кваліфікації «бакалавр економіки» та вступу до магістратури. На третьому році навчання здобувачі вищої економічної освіти мають право вибирати спеціалізації та відповідні навчальні дисципліни;
– магістерський ступінь за певною економічною спеціальністю (1 р.) або отримання кваліфікації магістра міжнародного ділового адміністрування (2-3 р.) та ін.
– науковий ступінь доктора філософії в галузі економіки на підставі захисту докторських дисертацій в економічних університетах.
Студіювання наукових джерел [1; 2; 3] дозволяє дійти висновку, що у США функціонує три основні типи шкіл бізнесу. До школи першого ступеня (4 р. навчання), де приблизно 60% навчального часу відводиться на вивчення економічних і спеціальних управлінських дисциплін, вступають випускники повних середніх шкіл. По закінченню вони отримують ступінь бакалавра. Підготовка у школі бізнесу другого ступеня здійснюють упродовж двох років на базі ступеня бакалавра. Ці школи, серед яких Гарвардська, Колумбійська, Чиказька та ін., надають ґрунтовні знання в галузі економіки, організації виробництва і управління, і її випускникам присвоюють ступінь магістра. Третій тип шкіл бізнесу – це інтегровані, в яких ведеться підготовка як за дворічною, так і за чотирирічною програмами. Останні здійснюють підготовку управлінських кадрів для багатьох галузей економіки. Прикметно, що викладачі шкіл бізнесу близько половини свого робочого часу витрачають на проведення наукових досліджень в галузі економіки, що засвідчує, що школи бізнесу є центрами розвитку економічної науки. Водночас велика частка викладачів працюють у них за сумісництвом. Як правило, це практичний працівник, представник фірми, ділових кіл. Часто для навчальних цілей великі компанії передають школам бізнесу новітнє обладнання та устаткування.
Дослідник О. Стойка, порівнюючи вищу освіту в США та Україні, зазначає такі її особливості: найзатребуванішою формою навчання в США є дистанційна; широке запровадження таких форм навчання, як «університет без стін», «навчання на базі досвіду», кооперована освіта тощо [4, с. 280].
Зміст навчання та структура навчальних планів ЗВО економічного спрямування США, як стверджує О. Наугольникова, є уніфікованими: «ключовий компонент навчальних планів для майбутніх економістів не відрізняється в університетах. Таким чином, не виникає потреби в державних стандартах цієї галузі. Водночас гнучкий багатокомпонентний навчальний план дав змогу поєднати потрібні основи професійної економічної підготовки студентів, орієнтуючись на вибір індивідуальної стратегії навчання» [2, с. 297]. Дослідниця до особливостей вищої економічної освіти в США відносить потребу «навчити майбутнього фахівця працювати в реальних професійних умовах».
Н. Войнаровська у своєму дослідженні виокремила основні підходи до підготовки майбутніх економістів у ЗВО США, а саме: Chalkand Talk традиційний педагогічний підхід до викладання економіки (у формі лекцій); Proficiency Approach – підхід професійності, перевага надається формуванню професійних умінь; Peakonomic проблемний підхід, переважає використання проблемних ситуацій; Writingintensive письмовий підхід, що забезпечує виконання письмових робіт з метою детальнішого й поглибленого вивчення матеріалу; ARCS – мотиваційний підхід, забезпечує оптимізацію елементів мотивації [1].
Особливої уваги заслуговує досвід США щодо організації неперервної освіти, коли професійні асоціації США, фірми, корпорації створюють свої центри підвищення кваліфікації спеціалістів з економіки [4].
Таким чином, особливістю професійної підготовки майбутніх економістів у США є розвиток загальних та професійних компетентностей, набуття здатності економістів пристосовуватись до швидкозмінних ринкових умов; ефективна організація неперервної освіти, залучення бізнесових структур до підготовки фахівців тощо.
Список літератури:
1. Войнаровська Н. В. Підготовка бакалаврів з економіки у вищих навчальних закладах США: автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Вінницький держ, пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. Вінниця, 2011. 20 с.
2. Наугольникова О. М. Система професійної підготовки майбутніх економістів у США. Педагогіка та психологія. Харків, 2016. Вип. 52. С. 291–301.
3. Наугольникова О. М. Становлення і розвиток вищої економічної освіти в США. Проблеми сучасної педагогічної освіти. Ялта, 2013. Вип. 39, ч. 2. С. 134–138.
4. Стойка О. Я. Вища освіта США та України: відмінні та спільні риси. Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. Педагогіка. Соціальна робота. 2017. Вип. 1 (40). С. 280–283.
______________________________________________________________________________
Науковий керівник: Лянной Юрій Олегович, доктор педагогічних наук, професор, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter