Майбутнє нашої країни напряму залежить від сучасної освітньої політики в Україні. Пріоритетним завданням якої є забезпечення якості освіти, адекватної темпам розвитку суспільства і трансформації природного середовища, її збереженні та відновлення, розвитком науково – технічного прогресу. Ключовим принципом освіти є орієнтація на результат: фундаментальна підготовка випускника, спрямована на забезпечення його мобільності та здатності до адаптації у динамічному соціальному і виробничому середовищі; володіння особистісними якостями на рівні конкурентоспроможності; мотивація подальшого удосконалення особистості. Виконання цих завдань здійснюється через комплекс змін, що формують інноваційне науково-освітнє середовище.
В цьому контексті вивчення природничих наук в сучасній освітній парадигмі визначається не лише набуттям фактів, але й розвитком пізнавальних умінь, необхідних для розуміння та активного взаємодії з навколишнім світом. Формування пізнавальних умінь учнів стає ключовим завданням освітнього процесу, оскільки воно спрямоване на розкриття потенціалу кожної особистості в її здатності аналізувати, експериментувати та робити висновки на основі отриманих знань.
Підходи до вивчення психолого-педагогічних умов формування умінь описано у працях В. І. Бондар, М.В. Гриньової, С.І. Кисельгофа, О. П. Коханко, Є.О. Мілеряна, А.М. Москаленко, К.К. Платонова, Н.Ф. Тализіної, К.Д. Ушинського, В.О. Сухомлинського. Дослідженням особливостей та закономірностей формування умінь займались А. М. Алексюк, О. А. Абдуліна, С.І. Архангельський, Г.А. Атанов, І. М. Богданова, О. А. Дубасенюк, Е.М. Кабанова-Меллер, В. А. Мельнікова, О.М. Левинов, Н.А. Лошкарьова, В. О. Сластьонін, О.В. Усова. Вивчення психолого-педагогічних досліджень П.Я. Гальперіна, Д.Б. Ельконіна, С.Л. Рубінштейна, Н.Ф. Тализіної дають підстави до висновку, що формування пізнавального інтересу та пізнавальної активності є складовими компонентами пізнавальної діяльності та сприяють формуванню умінь.
Сьогоднішній світ вимагає від учнів більш глибокого розуміння природничих явищ, а також вміння застосовувати це розуміння в різних контекстах. Формування пізнавальних умінь учнів в процесі вивчення природничих наук стає актуальною та важливою як для навчальної галузі, так і для подальшого успішного впровадження отриманих знань у реальному житті.
В цьому контексті важливо розглядати освіту як засіб не лише передачі інформації, але й як інструмент формування критичного мислення, дослідницької активності та здатності до самостійного опанування нових знань. В. О. Сухомлинській у своїй праці "Сто порад вчителю" акцентував увагу на такі моменти :"Закоханість у предмет, інтелектуальна активність можливі лише тоді, коли в людини є в шкільні роки неоціненне багатство — вільний час. Педагогічному колективу треба глибоко продумати, як досягти того, щоб у другій половині дня в школі загорілося безліч вогнищ, які кликали б до поглибленого вивчення різних галузей знань. Це не тільки науково-предметні гуртки, про які йшла мова раніше. Це й така активна діяльність, в якій теоретичні знання стають головним стимулом творчості, розв’язання розумових і трудових завдань"[1 ст.198]. Отже, вчитель – це генератор ідей: саме в тому які методи та прийоми використовує вчитель, якими засобами користується, залежить взаємодія учнів із світом природи та стає не лише процесом вивчення конкретних предметів, але й способом розвитку умінь розуміти, аналізувати та вирішувати завдання, що стає перед ними в їхньому житті. У цьому контексті важливо розглядати формування пізнавальних умінь не як відокремлений процес, а як невід'ємну складову загального розвитку особистості. Вірно побудований процес вивчення природничих наук може стати каталізатором для розкриття творчих можливостей та підготовки молодого покоління до викликів сучасного інформаційного суспільства [2ст.2]
Викладачі в Україні використовують різні методи для формування пізнавальних умінь учнів у предметах природничого спрямування. Ось деякі загальні підходи та методи:
1.Практичні роботи та лабораторні роботи:
-Викладачі активно використовують практичні вправи та лабораторні роботи для засвоєння теоретичних знань та розвитку практичних навичок.
-Учні можуть вивчати явища та закони природи шляхом проведення експериментів, аналізувати результати та робити висновки.
2.Інтерактивні методи:
- Вчителі стимулюють активну участь учнів у вивченні, використовуючи дебати, обговорення, групову роботу та інші інтерактивні методи.
-Застосування сучасних технологій, інтерактивних дошок та віртуальних лабораторій також може бути частиною уроку.
3.Проблемне навчання:
-Вчителі ставлять перед учнями питання та завдання, що вимагають розгляду реальних проблем та їх вирішення.
-Учні навчаються застосовувати теоретичні знання для аналізу ситуацій та прийняття рішень.
4.Позакласні заходи та екскурсії:
-Вчителі можуть організовувати позакласні заходи, експедиції та екскурсії для практичного вивчення природних об'єктів та явищ.
-Це дозволяє учням отримати практичний досвід та побачити, як теоретичні знання застосовуються у реальному житті.
5.Робота з використанням відкритих джерел:
Вчителі підтримують самостійну роботу учнів з використанням відкритих джерел інформації, досліджуючи та аналізуючи дані.
6.Індивідуалізація та диференціація:
Врахування індивідуальних особливостей учнів, використання різних підходів для підтримки навчання різних груп учнів.
Ці методи спрямовані на розвиток критичного мислення, аналітичних та творчих навичок учнів, а також на підготовку їх до роботи з природничими науками в майбутньому. Творчий підхід вчителя до підготовки кожного уроку дає змогу кожному учню використати всі знання, які дає педагог, у дослідженні всіх природніх процесів, помічати закономірності у змінах навколишнього середовища, виявляти інтерес та формувати свої пізнавальні навички.
Список літератури.
1. Сухомлинський В.О.. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, 301.
2. ПащенкоI.E. В.О.Сухомлинський про розвиток активної пізнавальної діяльності.URI:https://library.udpu.edu.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/8/visnuk_32.pdf
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter