У процесі вивчення, засвоєння та оволодіння англійською мовою як другою іноземною, велика увага приділяється засвоєнню лексичного матеріалу. Адже від сформованості лексичних умінь та навичок значною мірою залежить успішність спілкування іноземною мовою, а отже і професійна іншомовна компетенція.
Ентвісл та МакКьюн [3] пропонують студентам використовувати стратегічний підхід: якщо вони хочуть успішно засвоїти іншомовну лексику, вони повинні знати, що "має значення", а потім наполегливо і систематично працювати, щоб досягти своєї цілі. Відповідно, Veenman і Beishuizen [4] продемонстрували, що студенти, які вивчали складніший текст, демонстрували більшу залученість у метакогнітивну діяльність, ніж студенти, які вивчали менш складний текст.
Коли завдання менш складне або не дуже цікаве, саморегулятивний студент може впоратися з цим, зосередившись на отриманні хороших оцінокі ставлячи собі за мету лише навчання і розуміння лише заради отримання високих оцінок. Ці два шляхи дозволяють студентам гнучко адаптувати свою мету і керувати навчанням, що дає їм змогу оптимально облаштувати свою навчальну поведінку під завдання і досягти хороших результатів Suárez Reveiro та ін.
У своїх дослідженнях В.Д. Борщовецька та Ю.О. Семенчук, виділяють “стимулюючі, соціальні, мнемонічні, когнітивні й метакогнітивні, а також компенсаторні стратегії”. [1]
Дослідниками запропоновані різні моделі для ефективного навчання іншомовної фахової лексики. Anneke Vrugt & Frans J. Oort розробили модель ефективного саморегульованого навчання[2]. Модель включала цілі досягнення (майстерність, цілі досягнення та уникнення), метапізнання (метакогнітивні знання, регуляція та досвід), стратегії навчання (метакогнітивні, глибинні когнітивні, поверхневі когнітивні та стратегії управління ресурсами) та академічну успішність. Взаємозв'язки в моделі були протестовані з урахуванням інтелектуальних здібностей, статі та віку. Результати показали, що ефективне саморегульоване навчання включає два шляхи: метакогнітивний і стратегічний. Перший шлях передбачав позитивний зв'язок цілей оволодіння і негативний зв'язок цілей уникнення виконання з метакогніцією. Метапізнання позитивно впливало на використання чотирьох стратегій навчання. Стратегічний шлях включав позитивний вплив цілей оволодіння та цілей, спрямованих на досягнення результату, на використання метакогнітивних та глибинних когнітивних стратегій. Крім того, цілі результативного підходу позитивно вплинули на використання поверхневих когнітивних стратегій та стратегій управління ресурсами. Використання метакогнітивних стратегій та стратегій управління ресурсами мало позитивний, а використання поверхневих когнітивних стратегій - негативний вплив на екзаменаційні бали. [2]
Література:
1.Борщовецька В.Д., Семенчук Ю.О. , Використання навчальних стратегій для оволодіння іншомовною лексикою. Навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах 2009. http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/18811/1/
2.Anneke Vrugt, Frans J. Oort (2008) Metacognition, achievement goals, study strategies and academic achievement: pathways to achievement. 123-146
3.Entwisle, N., & McCune, V. (2004). The conceptual bases of study strategy inventories. Educational Psychology Review, 16, 325–345.
4.Veenman, M. V. J., & Beishuizen, J. J. (2004). Intellectual and metacognitive skills of novices while studying texts under conditions of text difficulty and time constraint. Learning and Instruction, 14, 621–640
|