Розслідування злочинів є складною діяльністю, що регламентована кримінальним процесуальним законодавством. Однією із важливих слідчих дій, спрямованих на пошук, виявлення, отримання, дослідження та оцінку доказів, з метою встановлення об’єктивних обставин злочину є огляд місця події. Важливість огляду полягає в тому, що це невідкладна слідча дія, яка проводиться негайно, як правило, на початковій стадії розслідування і має велике значення для розкриття та розслідування злочинів.
Він є невід'ємною частиною отримання інформації у процесі розслідування злочинів. Від якості даної слідчої дії практично завжди залежить успіх розслідування, оскільки отримана під час огляду місця події інформація може бути доказовою.
Огляд місця події є питанням, яке завжди привертає увагу науковців. Зокрема слід відзначити праці таких вчених як: М. С. Бокаріус, Н. І. Клименко, В. О. Коновалова, Є.Д. Лук’янчиков, Є. І. Макаренко, Е. О. Разумова, М. Л. Цимбала, Є.В. Пляхін, В. Ю. Шепітька, К. О. Чаплинського, В. Ю. Шепітько, М. Г. Щербаківського, М. П. Яблокова та ін.
Будь-які зміни у навколишньому середовищі залишають матеріальні сліди. Безумовно, до їх числа входять і сліди злочину. Виявлення змін в обстановці вчинення злочину може бути досягнуте через аналіз місця події під час огляду, який дозволяє зрозуміти та встановити механізм утворення слідів, їх зв'язок з об'єктами, виявленими під час огляду, особами, причетними до цієї події. Тому огляд місця події одна із найважливіших і початкових слідчих дій, з якого починається весь перебіг розслідування злочину [2, с. 111].
Огляд проводиться слідчим, прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 237 КПК України) [1].
Процесуальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій закріплені у ст. 223 КПК України, де встановлені загальні правила проведення слідчих дій. Зокрема, правила проведення слідчої дії, як «Огляд», детально регламентовані у ст. 237-239 КПК України.
Огляд місця події є одним з видів слідчої (розшукової) дії. Більш того, ця слідча дія, згідно ч. 3 ст. 214 КПК України, є першочерговою і може бути проведена до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування.
Результати, отримані під час проведення огляду, зазвичай є тим відправним початком, від якого залежить весь наступний перебіг розслідування. Його висока значимість обумовлена багатьма обставинами. Основними є ті, які можуть надати істотну допомогу у отриманні доказів. На місці скоєння злочину завжди залишаються сліди вчиненого. До них можуть належати знаряддя злочину та сліди ніг, рук, сліди від злочинних діянь, залишені на різних речах. До слідів злочину слід відносити все те, що згодом забезпечить отримання доказів, за якими можна виявити особу, яка вчинила злочин та розкрити картину злочину.
Все виявлене під час огляду місця події стане предметом детального огляду виявлення тих чи інших слідів. Виявлені і зафіксовані сліди при огляді дають велику інформацію, яка використовується слідчим для побудови слідчих версій, а також підстави для проведення допитів, призначення та проведення різних видів експертиз. Усе це утворює процес збору, перевірки та оцінки доказів на основі яких розкривається вся картина скоєного злочину.
На думку В.І. Цимбалюк, огляд місця події - це невідкладна слідча дія, що полягає в безпосередньому сприйнятті, аналізі та дослідженні слідчим обстановки місця події та окремих матеріальних об'єктів з метою виявлення слідів злочину, іншої доказової інформації, висування версій про механізм скоєного злочину [4, с. 145].
Як вважає Ю.О. Гресь, огляд – це слідча дія, яка полягає у безпосередньому сприйнятті, вивченні (дослідженні) та фіксації слідчим обстановки місця події, а також у виявленні, фіксації та вилученні слідів та речових доказів необхідних для встановлення характеру та обставин події та винних осіб [5, с. 408].
Якісний огляд місця події забезпечує можливість вирішити низку важливих завдань, серед яких слід виділити такі:
– отримати відомості про характер події, спричиненої злочинними діяннями;
– виявити, зафіксувати сліди злочинного характеру та вилучити предмети зі слідами злочину;
– визначити види першочергових, невідкладних експертиз із виявлених слідів та предметів, які згодом можуть змінювати або втрачати свої властивості;
– отримати відомості, необхідні для висування слідчих версій, для збирання інших доказів щодо розкриття події, визначити напрямки оперативно-розшукових заходів та отримання оперативної інформації про скоєний злочин [3, с. 231].
За результатами огляду місця події складається протокол з дотриманням вимог. На цьому етапі слідчий та інші учасники огляду аналізують зібрані дані, оцінюють, наскільки повно їм вдалося вирішити поставлені завдання.
Отже, значення огляду у розкритті злочинів визначається різноманіттям можливих його результатів. Встановлення справжніх обставин злочину, найважливішим засобом забезпечення достовірності і допустимості доказів є не лише дотримання тактичних і технічних рекомендацій, а й точне дотримання вимог кримінально-процесуального закону.
Література:
1.Кримінальний процесуальний кодекс України від 24.08.2023 р. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення 08.11.2023 р.)
2.Пляхін Є.В. Криміналістичні засоби та методи розслідування кримінальних правопорушень: навчальний посібник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ. 2022. 164 с. URL: http://surl.li/ncwnd
3.Лазебний А. М., Бичок Т. П. Огляд місця події (правові, організаційні та техніко-криміналістичні проблеми). Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). Вип. 1–2 (10–11). 2018. С. 228-236. URL: http://surl.li/ncwjl (дата звернення 13.11.2023 р.)
4.Цимбалюк В. І. Процесуальний порядок огляду місця події. Право. Юридичний вісник. № 4 (33). 2014. С. 144-147. URL: http://surl.li/mznva (дата звернення 08.11.2023 р.)
5.Гресь Ю. О. Місце події як джерело інформації про особу злочинця. Правове життя сучасної України. матер. Міжнар. наук.-практ. конф. Одеса. 2019. С. 407-409. URL: http://surl.li/mznrk (дата звернення 08.11.2023 р.)
________________________________________________________________________
Науковий керівник: Колосовський Євген Юрійович, кандидат юридичних наук, завідувач кафедри кримінальних розслідувань ННІ економічної безпеки та митної справи, Державний податковий університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter