В цій публікації автор оприлюднює результати емпіричного дослідження особливостей психологічної адаптації українських дітей тимчасових біженців до європейської системи освіти. Базою дослідження були 3 початкові школи м. Гамбург, Німеччина (Duvenstedter Markt, Teichwiesen, Alsterredder). Дослідження проводилося протягом вересня-жовтня 2023 року в очному форматі. Вибірка – 45 дітей (середній вік – 6,4 роки; 16 хлопчиків й 29 дівчат) та їх батьків.
Для опитування використовувались «Анкету для оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації» Н. Лусканової; тест шкільної тривожності Філіпса; тест – опитувальник А.В. Фурмана «Наскільки ти адаптований до життя?; методика «Поведінковий портрет» (у модифікації А.І. Тінякової, Н. В. Сосновенко) [1].
За результатами опитування було встановлено, що понад 60% дітей українських біженців, які були вимушені виїхати за кордон після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, мають низький рівень адаптації до європейської системи освіти (за власними оцінками дітей). В першокласників переважає негативна шкільна мотивація (46% проти 34% тих, хто володів хорошою шкільною мотивацією) та вище середнього рівень шкільної тривожності (у понад 77% дітей), що вкрай негативно позначається як на якості навчання, спілкування, так і настрої дитини пов’язаному зі школою; основними причинами цього є страх невідповідності очікуванням (у 72% учнів), страх самовираження (у 67% учнів), страх публічної перевірки знань (у 51% першокласників), страх проблем у спілкуванні з однолітками (для 47% учнів).
Порівняння самостійної оцінки дитиною свого рівня адаптації та оцінки її батьків показує, що оцінка дитини, як правило, дещо вища, ніж оцінка дорослого щодо цієї дитини. За власною оцінкою дітей понад 40% потрапили у категорію з високим рівнем адаптації (на противагу 30% за результатами зовнішньої оцінки); 20% мали середній рівень, що близько до оцінки батьків у 25%; понад 60% дітей оцінили свою адаптацію як низьку, тоді як за зовнішніми оцінками кількість цих дітей становить лише 45%.
Між оцінкою дитини щодо свого рівня адаптації та оцінкою дорослого існує статистично значуща розбіжність: ці оцінки відрізняються (t=1,453, p=0,034) та є взаємообернененими (r=-0,863, p=0, 0001). Це можна пояснити тим, що здатність до адекватної оцінки самого себе в молодшому шкільному віці тільки формується. Діти не володіють навичками самоусвідомлення, рефлексії та аналізу як дорослі, а тому не завжди можуть адекватно (об’єктивно, реально) оцінити себе або інших [2].
В підсумку, було встановлено, що низький переважаючий рівень адаптації серед українських дітей тимчасових біженців до європейської системи освіти зумовлює ряд психологічних труднощів та проблем, серед яких: відсутність мотивації до навчання, тривога та страх школи, страх невідповідності очікуванням, труднощі у взаємодії з іншими дітьми та дорослими, відсутність стійких пізнавальних мотивів, мовний бар’єр тощо.
Список літератури:
1.Алендарь Н. І. Адаптація першокласників до навчання в школі. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Серія : Педагогічні науки. Луцьк, 2013. № 7 (256). С. 20-23.
2.Бабаян Ю. О. Особливості формування самооцінки молодшого школяра. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Психологічні науки. 2014. Вип. 2.12. С. 26-30.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter