Під впливом інноваційних інформаційних процесів традиційні сфери економіки, такі як промисловість і сільське господарство, зазнають колосальних змін та переходять на якісно новий, цифровий рівень багатьох виробничих ланок. В мінливих умовах сільськогосподарським підприємствам необхідно обробляти великі обсяги як зовнішньої, так і внутрішньої інформації, що обумовлює необхідність впровадження інформаційних технологій (ІТ) у більш широкому аспекті технологій Індустрії 4.0. Підґрунтям активного впровадження технологій Індустрії 4.0 в аграрному виробництві є те, що більшість механізмів підвищення прибутковості майже вичерпані, існує потреба шукати нові можливості та ресурси. Світовий урядовий саміт опублікував доповідь «Агрокультура 4.0 – майбутнє сільськогосподарських технологій» [1], в якому зазначається, що фермами та сільськогосподарськими операціями доведеться керувати зовсім по-різному, насамперед, через досягнення в таких технологіях, як датчики, пристрої, машини та інформаційні технології. Майбутнє сільське господарство використовуватиме складні технології, такі як роботи, датчики аерофотознімки та технології GPS. Ці передові пристрої та точне землеробство дозволять фермам бути більш прибутковими, ефективними, та екологічними [1].
Наприклад у Німеччині, документацію оцифрували 90% великих німецьких господарств, в яких створено не лише цифрові карти усіх земельних масивів країни, але й внесено повну інформацію про історію полів, їх родючість, екологічну інформацію тощо. В Україні цей відсоток до 2020 р. становив не більше 15 %. Земельна реформа може сприяти пришвидшенню оцифрування геоданих. Запорукою ефективного ведення сучасного аграрного виробництва є застосування комплексу інформаційних систем (ІС) і технологій, автоматизація всіх етапів збору та обробки даних, підтримка прийняття рішень. Для агропідприємств, які стали на шлях впровадження точного землеробства, поступового переходу на рівень Агрокультури 4.0 пріоритетним питанням є організація управління всіма виробничими процесами в середовищі спеціалізованої ІС та можливість поєднання на інтегрованій платформі потоків даних і формування більшості видів звітності.
Перелік і зміст основних модулів таких систем був розглянутий в роботі [2]. Для порівняння проведено аналіз відомих в Україні ІС, які показують рівень їх адаптованості саме до облікових операцій та збору і обробки даних, оперативного реагування на проблемні ситуації у ході здійснення виробничої діяльності: платформа для агровиробників Soft.Farm, спеціалізований модуль MASTER: Агрономія в складі ERP-платформи MASTER [3], міжнародна система Cropio (з 2021 р. проєкт Cropwise як результат оновлення і розвитку цифрової стратегії компанії Syngenta Group [4]). Всі ІС складаються із базових модулів, які охоплюють увесь перелік операцій у рослинництві.
Наприклад, у модулі «Стан посівів» ведеться: оцінка стану посівів через супутникові знімки високої та середньої роздільної здатності, історія полів, карти вегетації, карти рельєфу та схилів, точний прогноз погоди, опади, вологість ґрунту, температура повітря та ґрунту, активні температури, звіти оглядів полів, прогноз урожайності, повідомлення про різке зниження вегетації.
У модулі «Агрооперації:» планування агроробіт; диференційоване внесення внесення насіння, добрив, засобів захисту рослин; тести ґрунту; карти аналізу ґрунту; карти текстури ґрунту;; планування збиральної кампанії.
GPS моніторинг: зв'язок із метеостанціями, дронами різних виробників, різними сенсорами та датчиками; відстеження погодинної та щоденної роботи, техніки; автоматичні оповіщення у критичних ситуаціях.
Системи реалізують можливість поєднання з програмними продуктами класу ERP, системами документообгу, іншими. Кожна система має певні оригінальні рішення, як наприклад, прогнозування урожайності в Cropwise, або набір супровідних модулів платформи MASTER, які охоплюють усі економічні ланки підприємства і здійснюють управління виробничими, обліковими, фінансовими, та іншими програмами. Отже, для цифровізації агровиробництва існує достатньо сучасних рішень. Основним трендом на сьогодні є вирішення питання інтеграції різноманітних програм на єдиних платформах, які б дозволяли проводити обмін даними, поєднувати результати, отримані з моніторингу і обробки як геоданих, так і обліку [2].
На підставі поглибленого аналізу найбільш популярних як зарубіжних, так і вітчизняних цифрових платформ (Field View, Soft.Farm, Cropio) можна стверджувати, що найбільше оптимальними, економічними є системи, що базуються на хмарових сервісах і надають послуги програмне забезпечення як сервіс – Software as a Service [2]. Було визначено, що найбільш ефективні і популярні мають спільні риси і однотипні модулі, а саме: модулі обліку земельного банку, ведення посівів, контролю за роботою транспорту, метеоспостереження, ведення історії полів та планування робіт.
Список літератури
1.Agriculture 4.0 – The Future Of Farming Technology. The world Summit. URL: https://www.oliverwyman.com/our-expertise/insights/2018/feb/agriculture-4-0--the-future-of-farming-technology.html (Дата звернення: 20.10.2023).
2.O. Kopishynska, Y. Utkin, O. Galych, M. Marenych and I. Sliusar. Main Aspects of the Creation of Managing Information System at the Implementation of Precision Farming. Proceedings 2020 IEEE 11th International Conference on Dependable Systems, Services and Technologies (DESSERT), Kyiv, Ukraine, 2020, pp. 404-410, DOI: 10.1109/DESSERT50317.2020.9125072.
3.MASTER: Агрономія. URL: https://masterbuh.com/feature/masteragronomiya-40 (Дата звернення: 20.10.2023).
4.Цифрове рішення для агровиробництва : офіційний сайт URL:https://ua.cropwise.com/operations#features (Дата звернення: 20.10.2023).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter