В статті досліджено основні засади визначення чинників, які впливають на рух фінансових потоків Акціонерного товариства «Укрзалізниця» диктують необхідність пошуку дієвих важелів впливу на його становище, які б могли використовуватися вищим керівництвом підприємства залізничного транспорту в процесі управління.
Ключові слова: чинники впливу, економічна безпека, фінансові потоки, фінансова політика, оптимізації грошових потоків, рух коштів, мотивації праці, вартісно-орієнтоване управління, пасажирські перевезення, залізничний транспорт.
Постановка проблеми.
З початком повномасштабної військової агресії росії проти нашої країни найбільший національний перевізник вантажів та пасажирів Акціонерне товариство "Укрзалізниця" показала свій міцний характер, встояла під ударами, допомогла евакуювати понад чотири мільйони осіб, з яких понад мільйон дітей та більше сотні тисяч домашніх тварин, що опинились в зоні бойових дій. Наші залізничники гинули та отримували поранення на робочих місцях, але продовжували виконувати свою роботу, частиною якої стала організація доставки гуманітарної допомоги тим, хто її потребує. Станом на листопад 2022 року, залізницею було перевезено більш як 300 тис. тонн гуманітарних вантажів.
За даними фінансово-економічних показників, станом на кінець жовтня 2022 збитки залізничної інфраструктури країни внаслідок воєнної агресії оцінювались у 4,3 млрд доларів. Крім того, станом на вересень було пошкоджено, зруйновано або захоплено росіянами щонайменше 110 залізничних вокзалів і станцій.
Значно скоротився сукупний попит. На 34 % за 11 місяців 2022 р. скоротився товарний експорт. Причому основною причиною було як скорочення експортного виробництва, так і ускладнення експортної логістики, зокрема – обмежена пропускна спроможність західного кордону України. Через погіршення платоспроможності домогосподарств в умовах втрати роботи звузився споживчий попит. Спостерігається стагнація інвестицій, яка зумовлена високою невизначеністю та втратою фінансових ресурсів підприємств [1].
Економічна безпека на залізничному транспорті є основним чинником впливу на забезпечення стабільності та ефективності руху фінансових потоків перевізного процесу і може охарактеризуватися через її функціональні складові:
- фінансова - економічно обґрунтована тарифна політика у сфері перевезень; удосконалення державної підтримки інвестиційної програми розвитку залізничного транспорту; ефективне фінансове планування та управління активами структурних підрозділів АТ «Укрзалізниця» тощо;
- кадрова - підвищення продуктивності праці персоналу за рахунок прогресивної системи мотивації, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
- науково-технічна - збільшення фінансування науково-технічної сфери залізничного транспорту; посилення впровадження результатів НТП у сфері оновлення, модернізації, ремонту та розширення інфраструктури на залізничному транспорті, в тому числі парку локомотивів і вагонів та інше;
- правова - належне дотримання законодавчих норм щодо правового забезпечення діяльності структурних підрозділів Товариства; ефективні програми захисту структурних ланок від розкрадань та незаконних фінансових операцій; забезпечення ефективних договірних відносин з контрагентами тощо;
- інформаційна - ефективна реалізація заходів інформаційної політики щодо відповідності рівня поширення та використання інформації підрозділами залізничного транспорту прийнятим стандартам [2;3].
Забезпечити економічну безпеку фінансових потоків Товариства є великою проблемою і, згідно із системним підходом, для них необхідний розподіл в декількох напрямах.
Зарубіжний досвід управління грошовими потоками підприємства виділяє основні чотири чинники, які впливають на формування та управління структурою грошових коштів [4]:
- фінансова гнучкість;
- ризиковість;
- податкова система;
- управлінський консерватизм.
Для того, щоб підприємство пройшло успішну реалізацію напрямків оптимізації грошових потоків, варто проводити відповідні заходи, які можуть опиратися на вище вказані чинники. Також можна використовувати наступні заходи (такі дії найчастіше виконуються саме на зарубіжних підприємствах, сюди відносимо: перебудова та модернізація виробничого потенціалу, зниження енергомісткості; удосконалення фіскальної політики (зниження податкового тиску); підтримка виробництва за рахунок стимулювання споживчого попиту; створення умов для легалізації коштів; тощо [5-6].
Тож основою бізнес-процесу АТ «Укрзалізниця» повинна стати не максимізація прибутку, який по факту відображується в бухгалтерському обліку, а зростання реальної вартості активів з урахуванням інфляційних процесів, ризиків та альтернативних витрат. Окрім того, А. Амілс визначив, що управління на основі цінностей, як управлінський підхід, полягає в максимізації акціонерної вартості шляхом виробництва дохідності, що перевищує вартість капіталу та збільшує оборот доходності фінансових потоків Товариства [7, с. 201; 202 - 8, с. 112].
Розглянувши зарубіжні моделі мотивації праці, можна побачити, що в розвинутих країнах підприємства мають високопродуктивний кадровий потенціал із високим рівнем соціального захисту та рівнем заробітної плати. При цьому конкурентоспроможність людських ресурсів являє собою гармонійне поєднання стимулювання праці та соціальних гарантій, що забезпечує як економічний добробут, так і соціальну захищеність персоналу.
Наприклад, Японія звертає увагу на професійну майстерність персоналу, вік, стаж та результативність найманих працівників. Основою мотиваційної моделі є забезпечення корпоративної філософії та колективізму в роботі.
Якщо розглянути США, то можна побачити, що до основних чинників мотивації праці належать: якість роботи, кваліфікація персоналу та заохочення підприємницької діяльності. Оскільки в цій країні налагоджені довірчі відносини між працівниками та керівництвом, то персонал мотивується можливістю брати участь у вирішенні проблем компанії
Центром німецької мотиваційної моделі персоналу можна відзначити людину як вільну особистість зі своїми індивідуальними особливостями професійного розвитку. Для повноцінного розкриття трудового потенціалу працівників в Німеччині досить поширене поєднання матеріальної та соціальної мотивації [9, с. 330].
Щодо України, то, розглядаючи матеріальні стимули праці, до яких входить насамперед рівень заробітної плати, треба зазначити, що зараз за висновками Міжнародної організації праці розмір мінімальної заробітної плати в Україні є найнижчою національною ставкою мінімальної заробітної плати в Європі. У перерахунку в євро мінімальна заробітна плата в Україні на 2020 р. становить 150 євро, водночас цей показник дорівнює в Німеччині 1 584 євро, в Польщі - 611 євро, Литві - 607 євро, Чехії - 575 євро, що за даними Міжнародної організації праці та Світового банку при оптимальному значенні 50-60 % - незадовільно [11].
Аналізуючи рівень заробітної плати в Товаристві зазначимо, що загальна середня заробітна плата в Україні порівняно з 2021 роком зросла приблизно на 840 грн (або на 6%). Водночас середній заробіток по АТ «Укрзалізниця» навпаки скоротився на 200 грн (або на 1,5%) — із 13 тис. 387 грн до 13 тис. 185 грн.
Це свідчить про незадовільний рівень ціни на кваліфіковану робочу силу в країні та в Товаристві в цілому, що стримує ефективність трудової діяльності персоналу на підприємствах та впливає на плинність кадрів та низький рівень кваліфікаційного кадрового потенціалу .
Саме тому головною метою Товариства повинно стати стимулювання та мотивація праці персоналу, а головною метою кожного співробітника Товариства повинно стати створення вартості компанії, що поліпшить результати фінансово-господарської діяльності національного перевізника та сформує корпоративну культуру .
Під час застосування вартісно-орієнтованого управління мотиваційні важелі впливу на ефективність виконання функціональних завдань персоналом повинні передбачати взаємозв’язок між цільовими критеріями управління, чистою вартістю та винагородою співробітників. З метою мотивації персоналу вартісно-орієнтоване управління передбачає розробку системи індикаторів для кожного структурного підрозділу.
Щодо підвищення рівня обслуговування пасажирів залізничного транспорту персоналом Товариства, рівня його компетентності та професійності, актуальним є запровадження клієнтоорієнтованих заходів, що супроводжують процес надання послуг з перевезення пасажирів [10].
Негативний вплив на обсяги пасажирських перевезень залізничним транспортом в Україні здійснюють неефективні реформи, їх застарілість та затягування, неефективна система управління галуззю, застаріла фінансова модель та система встановлення тарифів, часткове або повне руйнування об’єктів інфраструктури та промислових й логістичних об’єктів, втрата людського капіталу, розбалансованість у професійно-кваліфікаційному сигменті.
За таких умов подальша доля України, як незалежної країни буде залежати від успіху українських військових на полі боя. Суттєву роль тут також має відіграти спроможність економіки країни забезпечити фронт та населення всім необхідним від продуктів харчування і до новітніх зразків зброї .
Висновки
Саме тому на сьогоднішній день керівникам державної компанії вже зараз треба впроваджувати реформи, щоб Акціонерне товариство «Укрзалізниця» після перемоги в умовах конкуренції з авіацією, автомобільним та морським транспортом залишилася популярним та зручним видом транспорту для пасажирів та бізнесу. Війна не привід для зупинки цього руху. Тому що без комфортного залізничного сполучення не можна уявити сучасну європейську Україну.
Список використаних джерел:
1.Чаркіна Т. Ю. Концептуальні засади забезпечення антикризового управління пасажирського комплексу залізничного транспорту. Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, ТОВ Редакція журналу «Економіка та держава» 2020. № 12. С. 45-49.
2.Муренко Т. О. Діагностика рівня економічної безпеки підприємств залізничного транспорту. Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного університету. Серія: Економічні науки: зб. наук. праць / за ред.: В. В. Прядко (голов. ред.) та ін. Чернівці : БДФЕУ, 2015. Вип. 28. Ч. 4. С. 190-193.
3.Амосов О. Ю. Фінансова безпека підприємства економічних умовах: теоретичний аспект. Проблеми економіки. 2011. № 4. С. 76-80
4.Мороз Л.І. Моделювання матеріально-фінансо¬вих потоків внутрішньовиробничих логістичних систем з регенерацією. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2009. № 640. URL: http:// vlp.com.ua/node/3185 (дата звернення: 21.02.2020).
5.Лігоненко Л.О. Управління грошовими потоками : навчальний посібник. Київ : КНТЕУ, 2012. 327 с.
6.Реформування Укрзалізниці: стан і особливості / Ю. В. Єлагін, Д. І. Брильов, Л. А. Зубарєва // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2018. – № 63. – С. 75-82. 7.Марценюк Л. В., Кокітко О. В., Скубченко Д. О Економічна безпека на залізничному транспорті як ефективна складова стабільного розвитку залізничних перевезень//Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2021. № 1 [Електронний ресурс] https://visnik.dduvs.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/21_1_ua_n/52.pdf
8.Устіловська А. С. Мотивація персоналу як один з основних інструментів успішного управ¬ління персоналом. Молодий вчений. 2017. № 4.4 (44.4). С. 112 - 115.
9.Стрельбіцький П. А., Стрельбіцька О. П. Світовий досвід мотивації праці та можливість його впровадження в Україні. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Економічні науки. 2015. Вип. 10. С. 323-333
10.Стасюк О. М, Чмирьова Л. Ю., Федяй Н. О. Ринки вантажних та пасажирських перевезень в Україні: проблеми та тенденції. Ефективна економіка. 2020. № 9. DOI: 10.32702/2307-2105-2020.9.54
11.Заярна Н. М., Шевчук І. О. Зарубіжний досвід мотивації праці та доцільність його викори¬стання в Україні. Науковий вісник НЛТУ України. 2011. № 21 (5). С. 368-372.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter