Основним завданням харчування є покращення показників здоров’я населення шляхом максимального використання їжі як найбільш важливого фактору навколишнього середовища. Гармонійний фізичний розвиток, відсутність захворювання у підростаючого покоління – це основний шлях посилення підйому й інтелектуального розвитку суспільства в майбутньому.
Формування здорової дитини нерозривно пов’язане з харчуванням як фактором зовнішнього середовища, який має унікальну властивість перетворюватися і засвоюватися та впливати на розвиток центральної нервової системи та інтелект дитини, а також органи та системи організму. В наслідок цього підвищується стійкість дитячого організму до різних несприятливих факторів, забезпечується високий рівень його адаптаційних можливостей, що веде до зниження захворюваності та дитячої смертності.
Основною причиною розвитку низки захворювань є порушення принципів раціонального харчування, насамперед, перевищення калорійності раціону харчування над енерговитратами, високий рівень споживання рафінованих харчових продуктів, цукру, насичених жирних кислот, недостатнє надходження біологічно активних речовин, мінеральних елементів та вітамінів.
Раціональне харчування ґрунтується на принципі – їсти треба те, що корисно, причому це «корисно» має бути повноцінним, різноманітним та збалансованим. Науковці виділяють чотири основних постулати раціонального харчування: енергетична цінність їжі, що споживається, повинна відповідати енергетичним витратам нашого організму; відповідність хімічного складу харчових речовин фізіологічним потребам організму; дотримання оптимального режиму харчування; облік індивідуальних особливостей людини.
Проблема, яка продовжує зростати в усіх країнах світу є безпека харчових продуктів. Серед багатьох факторів довкілля, які впливають на рівень захворюваності та стан здоров’я структура раціону харчування є одними з найважливіших. Результати регулярних масових обстежень різних груп населення підтверджують широке поширення дефіциту мікронутрієнтів у більшої частини дитячого та дорослого населення, найважливішими з яких є дефіцит мікроелементів, таких як фтор, селен, цинк, залізо та йод, а також кальцію та магнію.
На думку науковців, значне місце у формуванні аліментарної захворюваності займає порушення структури харчування населення. Існують безперечні докази впливу характеру харчування на найважливіші біологічні характеристики організму, зокрема на тривалість життя, старіння, час оптимального функціонування фізіологічних систем [1].
Варто зазначити, що крім порушень у структурі харчування додатковий негативний вплив на стан здоров’я населення надають природні фактори, пов’язані з низьким вмістом мінеральних елементів (кальцію, магнію, фтору, йоду). Так, проблема йодного дефіциту видається зараз також надзвичайно актуальною, бо у зв’язку з низьким змістом цього елемента в питній воді, ґрунті та інших об’єктах біосфери, а відповідно і в сільськогосподарській продукції. Низьке споживання харчових продуктів, які містять джерела йоду, насамперед морської риби та морепродуктів, а іноді і погана поінформованість населення призводить до зростання йододефіцитних станів та захворювань. Дефіцит йоду в харчуванні є причиною хронічної йодної недостатності, що призводить до ендемічного поширення ендокринологічних захворювань. Щорічно у спеціалізованій ендокринологічній допомозі в Україні потребують понад мільйон дорослих та дітей із захворюваннями щитовидної залози.
Недостатнє надходження кальцію та магнію, підвищує ризик розвитку патології кістково-м’язової системи, серцево-судинної та ендокринної систем. Порівняльний аналіз анкетних даних про споживання харчових продуктів в 2021 р., який провели з студентами факультету фізичного виховання та спорту показав наступне: спостерігається недостатнє споживання молочних продуктів, яке нижче за рекомендовані гігієнічні норми на 17%; вживання овочів, фруктів та ягід знижено на 23–26%; яєць на 8%. Відомо, що молочні продукти є основними джерелами легкозасвоюваного кальцію в організмі людини, а овочі та фрукти багаті різними біологічно активними нутрієнтами, необхідними для нормальної життєдіяльності організму. Водночас виявляється підвищене споживання м’яса та м’ясопродуктів на 26%, цукру на 29%.
Отже, аліментарна профілактика, починаючи з дитячого та юнацького віку, гігієнічна освіта з питань здорового харчування та водоспоживання відіграють велику роль у запобігання розвитку захворювань. Забезпечення населення безпечними та якісними харчовими продуктами, у тому числі збагаченими, що відповідають фізіологічним потребам організму – найважливіший напрямок державної політики України.
В останні роки встановлено суттєве зростання захворювань, пов’язаних зі структурою та якістю живлення. Захворюваність населення на цукровий діабет, гіпертонічну хворобу серця суттєво зростає, відзначається поширеність інших аліментарно-залежних захворювань, у тому числа ожиріння.
Список літератури:
1. Effect of reducing total fat intake on body weight: systematic review and meta-analysis of rando-mised controlled trials and cohort studies / [L. Hooper, A. Abdelhamid, H. J. Moore etc.] // British Medical Journal. – 2012. − № 345. – P. 1–15.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter