Актуальність. Гігієнічний стан поверхневих водоймищ і водогонів, як основних джерел і резервуарів питної води, має важливе санітарно-гігієнічне значення [1, 2]. В умовах глобального потепління, трансформації клімату та інтенсивної промислової і сільськогосподарської діяльності людей гідрохімічні показники води озер і річкових систем зазнають змін [3, 4, 5].
Мета дослідження – скринінг гігієнічних показників поверхневих вод водоймищ і водогонів Волині (озеро Світязь, річки Стир, Сапалаївка, струмок Грушвицький) в осінній сезон.
Матеріали та методи. Матеріалом дослідження були зразки поверхневих вод водоймищ і водогонів Волинської області. Гідрохімічні дослідження включали визначення мінералізації води (ppm), електропровідності (μS/см), окислювально-відновного потенціалу (mV), концентрації водневих іонів (рН), постійної жорсткості (GH), тимчасової жорсткості (КН), концентрацій іонів Са2+, Mg2+, розчиненого SiO2. Мінеральність та електропровідність води визначали за допомогою TDS-метра – TDS&EC meter (hold) (Китай), водневий показник - приладом рН-метр (Китай), постійну та тимчасову жорсткості – з використанням тест-систем GH та КН «Tetra Test» (Німеччина). Концентрації іонів Са2+ та Mg2+ вимірювали тест-системою Aquatest Ca Mg «Zoolek» (Німеччина), оксид кремнію – тест-системою Aquatest SiO2 «JBL» (Німеччина). Визначення окисно-відновного потенціалу води (mV) проводили за допомогою приладу YY-400 (Китай). До мікробіологічного дослідження види входило вивчення загального мікробного числа і колі-індексу.
Результати. Вода озера Світязь мала мінералізацію 91 мг/л, електропровідність – 182 μS/см, GH 8°d, КН 5°d, pH 8,3 у.о., окислювально-відновний потенціал – ORP дорівнював 0, вміст іонів Са2+ склав 35 мг/л, іонів Mg2+ - 3 мг/л, розчинений SiO2 2 мг/л. Фізико-хімічні показники води річки Стир відрізнялись в залежності від локації відбору зразків води. В місті Луцьк показники води річки Стир були такими: мінералізація – 259 мг/л, електропровідність – 518 μS/см, GH 26°d, КН 14°d, pH 8,29 у.о., ORP дорівнював 0, вміст іонів Са2+ склав 95 мг/л, іонів Mg2+ - 12 мг/л, розчинений SiO2 >6 мг/л. Аналогічні показники води річки Стир в селищі міського типу Колки Волинської області були дещо іншими: мінералізація – 198 мг/л, електропровідність – 396 μS/см, GH 13°d, КН 10°d, pH 7,6 у.о., ORP дорівнював +6, вміст іонів Са2+ склав 65 мг/л, іонів Mg2+ - 9 мг/л, розчинений SiO2 >6 мг/л. Показники води річки Сапалаївка, яка є притокою річки Стир у межах міста Луцьк, були наступними: мінералізація – 227 мг/л, електропровідність – 454 μS/см, GH 18°d, КН 12,5°d, pH 8,0 у.о., ORP дорівнював 0, вміст іонів Са2+ склав 70 мг/л, іонів Mg2+ - 15 мг/л, розчинений SiO2 >6 мг/л. Вода Грушвицького струмка – так званого струмка Святого Сергія (село Грушвиця Перша) мала такі показники: мінералізація – 678 мг/л, електропровідність – 1356 μS/см, GH 40°d, КН 26°d, pH 8,5 у.о., ORP дорівнював 0, вміст іонів Са2+ склав 170 мг/л, іонів Mg2+ - 24 мг/л, розчинений SiO2 >6 мг/л. В усіх вивчених зразках води вказаних водоймищ мікробіологічні показники (загальне мікробне число, колі-індекс) були в межах допустимих.
Висновки. Поверхневі води водоймищ і водогонів Волині за фізико-хімічними показниками значно відрізняються, що залежить як від типу водоймища, так і від локації відбору зразків води. Найкращі гігієнічні показники має вода озера Світязь, води річок Стир і Сапалаївка, а також вода Грушвицького струмка відносяться до вод з високою жорсткістю.
Список літератури:
1.Екологія поверхневих вод: навч. посібник. / І.М. Петрушка, Н.С. Ріпак, А.М. Гивлюд, А.М. Шибанова. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. - 156 с.
2.Наказ Міністерства охорони здоров’я України №341 «Зміни до додатку 2 до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»; 2022. 12 с. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0304-22#Text (дата звернення: 07.11.2023).
3.Сніжко С., Шевченко О., Дідовець Ю. Аналіз впливу кліматичних змін на водні ресурси України (повний звіт за результатами проекту). Київ: Центр екологічних ініціатив «Екодія», 2021, 68 с. URL: https://ecoaction.org.ua/wp-content/uploads/2021/06/analiz-vplyvu-vodni-resursy-full.pdf (дата звернення: 07.11.2023).
4.Осипов В.В., Осадча Н.М., Осадчий В.І. Кліматичні зміни та водні ресурси басейну Десни до середини ХХІ століття. Доповіді Національної академії наук України. - 2021. - №2. – С. 71-82. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180407 (дата звернення: 07.11.2023).
5.Єльнікова Т.О. Екологічна характеристика водних об’єктів гірничодобувних регіонів (на прикладі річки Ірша Житомирської області). Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – 2021. - №4 (62). – С. 75-81. URL: https://doi.org/10.17721/2306-5680.2021.4.6 (дата звернення: 07.11.2023).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter