Історія образотворчого мистецтва Волині налічує багато століть. Перші згадки про мистецтво на території Волині знаходяться в пам'ятках з давньоруської доби, таких як Київська Руська Правда. За часів Волинського князівства у мистецькому житті регіону відбувалися значні зміни, зокрема після переходу до Литовської держави і входу до складу Речі Посполитої.
Протягом XVIII-XIX століть Волинь була відома своїми ремісничими традиціями, такими як вишивка, різьблення по дереву, гончарство тощо. У XX-XX1 столітті на території Волині продовжують активно розвиватись різні види мистецтва, зокрема у напрямках живопису, графіки, скульптури, архітектури, декоративно-прикладного мистецтва.
У загальному контексті, образотворче мистецтво Волині є важливою частиною культурної спадщини України та має значний потенціал для подальшого розвитку та популяризації серед широкої аудиторії.
Над постійним дослідженням, розвитком та популяризацією образотворчого мистецтва Волині працюють обласні музеї, які оновлюють свої експозиції, реставрують і досліджують старі твори мистецтва, а також заохочують і підтримують тенденції творчості нового мистецтва.
Один з таких музеїв це музей Волинської ікони відкритий в Луцьку в серпні 1993 року. Збірка музею нараховує понад 1,5 тис. пам'яток сакрального мистецтва, а саме понад 600 ікон XVI—XIX ст., також предмети металопластики (шати ікон, церковне начиння, іконки), декоративну різьбу (царські врата, кіоти ікон) та скульптуру.
У музеї щороку влаштовуються виставки з музейних фондів та приватних колекцій. Інтерес у відвідувачів викликають виставки пам'яток іконопису XVIII — XIX ст. та церковного начиння, вилучених на волинських митницях.
Музей волинської ікони відомий в Україні і за її межами не лише своєю цікавою експозицією, але й науковою, дослідницькою, організаторською роботою. Щорічно на базі музею проводяться наукові конференції з волинського іконопису.
Музей Волинської ікони в Луцьку — це єдиний в Україні музей, який представляє самобутню регіональну школу волинського іконопису. Створення колекції пов'язане з іменем відомого українського мистецтвознавця Павла Жолтовського (1904—1986), який очолював наукові експедиції Волинського краєзнавчого музею 1980-х років з вивчення та збору історичних і культурних пам'яток у храмах Волині [1].
Безцінною перлиною збірки є Холмська Чудотворна ікона Божої Матері (Рис.1), унікальна пам'ятка візантійського мистецтва ХІ-ХІІ ст., одна з найшанованіших християнських святинь [2]. У червні 2001 року до 10-ї річниці незалежності України була створена розширена експозиція Музею волинської ікони в новозбудованому приміщенні. У залах музею експонується близько 100 творів іконопису XVI—XVIII ст. XVI століття представлене іконами «Спас у славі», «Розп'яття», «Юрій Змієборець». Канонічністю, строгістю композицій та віртуозністю виконання відзначений монументальний образ «Спаса у славі» середини XVI ст., що є одним із найкращих зразків такого іконографічного стилю.
Про майстерність волинських іконописців XVII ст., різноманітність стилів, творчої манери, малярських осередків свідчать ікони «Зішестя Святого Духа на апостолів» поч. XVII ст, «Різдво Богородиці» та «Вознесення пророка Іллі» першої пол. XVII ст., «Зішестя до пекла» середини XVII ст., «Св. Варвара з житієм» кінця XVII ст., «Спас Вседержитель» першої пол. XVII ст.
Діяльність монастирських іконописних осередків на Волині у XVII — поч. XVIII ст. представлена творчістю волинського іконописця 1630 р. (ікони «Юрій Змієборець», «Покрова Богородиці», «Богородиця Одигітрія»), Майстра ікон з Михнівки (ікони «Різдво Богородиці», «Причащання Святого Онуфрія»).
Вершиною професійного малярства Волині є твори видатного українського живописця Йова Кондзелевича (1667-після 1740), в яких органічно поєднані східна та західноєвропейська іконописні традиції. У 19 років він стає ченцем Білостоцького Хрестовоздвиженського монастиря поблизу Луцька. Відтоді творчий і життєвий шлях майстра пов'язаний із Волинню, яка зіграла вирішальну роль у формуванні його самобутнього таланту.
В експозиції можна побачити роботи Йова Кондзелевича: одвірки дияконських та царських врат 1696 р, ікони «Спас Вседержитель» та «Святий Георгій» (Рис.2), фрагменти пророчого ряду Іконостасу [3]. Вони зачаровують тональним багатством, гармонійністю і яскравістю кольорів, живописною теплотою образів, бездоганно побудованими композиціями. Особливу увагу відвідувачів привертає рідкісна за сюжетом ікона «Спокуса Ісуса Христа» початку XVIII ст. Її автор працював поруч з Кондзелевичем у складі монастирських артілей. Підписний апостольський ряд 1750 р. відкриває імена обдарованого народного маляра Слави Михальського та його сина Томаша. їх творам та іконам «Свята Катерина», «Коронування Богородиці», «Святий Миколай» притаманні яскрава декоративність, елементи світськості, портретність ликів окремих персонажів.
У музеї експонуються оригінальні зразки декоративної різьби і скульптури Волині XVIII ст. — царські врата «Древо Єсея», фігурки ангелів та святих.
Окремий зал музею присвячений Холмській Чудотворній іконі Божої Матері, де проводяться не тільки екскурсії, але й богослужіння. У затишному залі можна залишитись і наодинці зі святинею.
У музеї щороку влаштовуються виставки з музейних фондів та приватних колекцій. Інтерес у відвідувачів викликають виставки пам'яток іконопису XVIII — XIX ст. та церковного начиння, вилучених на волинських митницях.
Музей Волинської ікони відомий в Україні і за її межами не лише своєю цікавою експозицією, але й науковою, дослідницькою, організаторською роботою. Щорічно музей поповнюється новими експонатами і на його базі проводяться науково практичні конференції .
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1.Жолтовський Павло. UMBRA VITAE. Спогади, листування, додатки / ред. тому О. О. Савчук—2013. — 608 с.; 353 іл. — Серія «Слобожанський світ». Випуск 6.
2.https://uk.wikipedia.org/wiki/ Музей_Волинської_ікони
3.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%B2_%D0%9A%D0%BE%D0%BD
%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter