Стислий огляд розвитку бальної хореографії у країнах пострадянського регіону доводить, що тут спостерігається широкий спектр суперечливих умов побутування цього виду мистецтва. Без аналізу розвитку бальної хореографії у сусідніх країнах, що раніше були у складі СРСР досить складно зрозуміти тенденції, особливості та проблеми функціонування сучасного вітчизняного бального танцю. Впродовж тривалого часу багато фахівців (Д.Д. Базела, М.В. Богданова, О.М. Вакуленко, Н.О. Горбатова, О.В. Касьянова, М.Е. Кеба, А.І. Крись, Л.В. Шестопал та ін.), розглядили поверхово вищезазначене питання. Аналізування процесів розвитку бального танцю у країнах пострадянського простору, є важливим та актуальним для розвитку хореографічної науки і практики. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розгляду тенденцій розвитку бальної хореографії у країні, що межує з Україною, а саме - Молдові.
Мета статті – розглянути тенденції розвитку бальної хореографії в Молдові, у другій половині ХХ – початку ХХІ століття. Наукова новизна полягає в дослідженні та аналізуванні тенденцій розвитку бальної хореографії в Молдові, у другій половині ХХ – початку ХХІ століття.
Ключові слова: бальна хореографія, бальний танець, конкурсний танець.
Розвиток бальної хореографії у Молдові почався у 1970–ті рр., коли спостерігалося загальне піднесення національної культури республіки. Справа в тому, що на початку 1970–х рр. партійне керівництво переймалося станом самодіяльності та професійного мистецтва, оскільки на 50–річний ювілей від дня формування республіки очікувалися грандіозні святкування, у тому числі візит до Кишиніва генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва. Як і повсюди в країні, бальну хореографію у Молдові «заганяли в рамки» загально–радянського стилю. Місцеві хореографи також створювали танці радянської програми за етнічними мотивами: «молдавський ліричний», «молдавська полька», «весела хора» та ін. Саме у Молдові вплив народної хореографії на бальні танці був дуже помітним. Це доводить і історія виникнення перших самодіяльних і професійних об’єднань з бальної хореографії.
Прототипом перших творчих колективів з бальних танців став ансамбль «Тінереця» Кишинівського політехнічного інституту. Тут танцюристи почали виконувати не тільки народні танці, а й вальси та інші танці європейської програми. Тоді цим танцювальним колективом керував Віктор Рижиков (колишній танцюрист народного ансамблю «Жок», працівник Одеського театру опери та балету). В колективі «Тінереці» почав свою хореографічну кар’єру танцівник Петру Гозун, який згодом заснував ансамбль бального танцю «Кодрянка», що й донині є одним з провідних клубів республіки. Новий танцювальний гурток був сформований на базі заводу обчислювальних машин як колектив народних і бальних танців, проте в 1977 р. унаслідок розширення секції бального танцю відділ народних танців був розформований.
У жовтні 1977–го р. у Молодіжному центрі ім. Ю. Гагаріна в Кишиневі був проведений Перший конкурс бальних танців (клас С і В), який був організований Петру і Світланою Гозун. В якості почесних гостей були запрошені великі майстри жанру, зокрема Станіслав Шкляр з Дніпропетровська та всесоюзні чемпіони Станіслав і Людмила Попови.
У 1988 р. Молдова стала членом Асоціації бального танцю СРСР. Згодом була створена республіканська організація Moldova Dancesport Federation, яка проводить щорічні хореографічні фестивалі та змагання з танцювального спорту. Її засновником та керівником став Петру Гозун, який і донині є визнаним лідером бальної хореографії у Молдові [3]. В січні 2004 р. Молдова брала участь у конференції в Києві, на якій була створена міжнародна любительська організація Міжнародний танцювальний союз (IDU). Також молдавські танцюристи взяли участь у міжнародному турнірі, проведеному наприкінці 2004 р. у Києві, де виступило понад 1250 пар [2, с. 148].
Започатковані за радянських часів традиції бальної хореографії у республіці були продовжені після проголошення незалежності Молдови. Поступова інтеграція бальних танців у міжнародний соціокультурний простір є загальною тенденцією країн пострадянського регіону [1, c.7]. Перші роки через низку об’єктивних труднощів переважно економічного характеру молдавським виконавцям не вдалося зберігати високу планку, проте останнім часом, починаючи з 2000–х рр. молдавські танцюристи досягають великих успіхів на міжнародних танцполах. Підготовка викладачів бальної хореографії здійснюється в республіці на базі Кишинівського державного педагогічного університету ім. Йона Крянге. У 2013 р. було отримано ліцензію на підготовку учителів танцю у сфері початкової та дошкільної освіти (класичний, сучасний, народний, а також сучасний бальний танець), загальна спеціалізація – «Педагог спортивної та сучасної хореографії».
Отже, молдавська школа бальної хореографії, сформована за радянських часів, продовжує активно розвиватися, про що свідчать успіхи молдавських пар на локальних та міжнародних змаганнях і конкурсах.
Список використаних джерел:
1. Павлюк Т. С. Бальна хореографія ХХ – початку ХХІ ст.: генезис, соціокультурний контекст, тенденції розвитку: дис… доктора мистецтвознавства: спец. 26.00.01 – теорія та історія культури / НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. Київ, 2021. 560 с.
2. Тракалюк Т.А. Становлення та розвиток спортивного танцю у світі. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15 : Науково–педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2014. Вип. 9. С. 144–149.
3. Moldova Dancesport Federation: official site. URL: http://dancesport.md/dancesport/ (дата звернення 03.03.2021).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter