В умовах воєнного стану, соціально-економічної нестабільності в суспільстві відбувається постійне накопичення емоційної напруги, підвищення рівня конфліктності. В цей період надзвичайно важливим стає знаходження як емоційного балансу, так і балансу між фізичними і духовними проявами в цьому світі.
У Національній доктрині розвитку освіти України підкреслено, що освіта має ґрунтуватись на гуманістичних засадах, а загальнолюдські цінності, життя і здоров’я людини, її творчий розвиток – мають бути у пріоритеті в освітньому процесі в закладах освіти.
Дослідженням цінностей та формуванням ціннісних орієнтацій молоді займаються багато науковців: І. Бех, М. Боришевський, Т. Калюжна, З. Карпенко, Л. Коберник, О. Савченко та інші.
У науково-довідковій літератури категорію «цінностей» представлено по-різному. Деякі науковці вважають це поняття як вартість будь-якого предмету, спираючись на таке розуміння «цінність-вартість»; інші наголошуються на тому, доцільно розглядати цінність як суб’єктно-об’єктну значущість. Розуміючи, що поняття «цінності» має багатоаспектні трактування, одним із головних аспектів є поєднання матеріального і духовного початку.
Маючи вагомий «потенціал» освіта має закладати основи життєдіяльності людини згідно з гуманістичними цінностями. О. Савченко виділяє дві системи цінностей: цінності, на які має спиратись освітня сфера зараз і у майбутньому (у перспективі); цінності, які мають, «народжуватись» і формуватися безпосередньо в освітньому процесі [6, с. 3–6].
Дослідники зазначають, що цінності та ціннісні орієнтації є підґрунтям для успішної взаємодії людини з навколишнім середовищем, як соціальним, так і природним, визначають її життєві стратегії. Саме ціннісне ставлення до світу є однією із надважливих характеристик людського буття. Поняття «ціннісні орієнтації» Л. Коберник пропонує розуміти як психологічні новоутворення особистості, що утворюють певну систему світосприйняття і світогляду особистості і проявляються у ставленні до себе, до інших людей, до суспільства в цілому як найвищої цінності [3]. Основою світогляду людини є ціннісні орієнтації, і входять до внутрішньої структури особистості. Сформовані ціннісні орієнтації є «внутрішнім стрижнем» людини, що забезпечує стабільність у світогляді і поведінці особистості, і проявляється у певному типі поведінки людини, в її інтересах, потребах, переконаннях [4, c. 9]. М. Підлісний представляє процес присвоєння цінностей через засвоєння інформації, її трансформації з переходом до власного розуміння. Крім того, дослідник, розкриваючи процес пізнання й прийняття цінностей, виділяє ще два рівні або компоненти в структурі ціннісних орієнтацій: когнітивний (змістовий) та емоційний [5, с. 29].
Саме від характеру прояву емоцій та рівня сформованості емоційного інтелекту залежить успішність процесу формування в учнів молодшого шкільного віку ціннісних орієнтацій. Американський психолог Д. Гоулмен у праці «Emotional Inteligence» підкреслював, що здатність людини керувати своїми емоціями EQ допоможуть досягти успіху в житті. Науковець трактував емоційний інтелект як підструктуру соціального інтелекту, яка включає «здатність відстежувати власні та чужі почуття й емоції, розрізняти їх і використовувати цю інформацію для направлення мислення і дій» [2].
Як зазначає М. Шпак, функціональні характеристики емоційного інтелекту представлені системою емоційних ставлень до себе як до суб’єкта пізнання, до світу та інших людей, що відбувається у взаємодії [7, с. 286].
Молодший шкільний вік є найоптимальнішим періодом формування ціннісних орієнтацій. У молодшому шкільному віці відбуваються кардинальні зміни: дитина стає учнем і починає систематичне учіння, змінюються стосунки з дорослими, серед яких авторитетом стає учитель [1, c. 137]. На формування світосприйняття і ціннісних орієнтації у цей віковий період вагомий вплив має розвинена емоційна сфера дитини. Характерними особливостями розвитку емоційної сфери учнів молодшого шкільного віку є посилення витримки і усвідомлення у прояві емоцій, підвищення стійкості емоційного стану. Учні цього віку більш урівноважені, вчаться гальмувати імпульсивні емоційні прояви.
Лише через власні емоційні переживання побаченого або почутого і «проживання» їх, учні можуть набути певні цінності, спиратись на них у подальшій діяльності. М. Шпак слушно підкреслює, що емоційний інтелект необхідно розглядати у контексті «діяльність», саме в діяльності інтелект розвивається і розкривається [7, с. 286]. Підтримуємо позицію М. Шпак, і зазначимо, що ціннісні орієнтації можна сформувати, але здатність до рефлексії набувається лише у діяльності, емоційно насиченій. В початковій школі формується не лише загальноціннісний інтелектуальний і соціальний, а й емоційний «багаж», з яким учень буде дорослішати. Нова парадигма освіти вимагає пошуку шляхів встановлення гармонії між емоціями і розумом, між головою і серцем.
Список літератури:
1. Бех І. Д. Виховання особистості. У 2-х кн. Кн 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. Київ : Либідь, 2003. 280 с.
2. Ґоулман Д. Емоційний інтелект : пер. з англ. С.-Л. Гумецької. Харків : Віват, 2020. 512 с.
3. Коберник Л. О. Роль та місце ціннісних орієнтацій у формуванні особистості. Наука і освіта. 2008. № 4-5. С. 28-33. URL: http://dspace.pdpuф.edu.ua/bitstream/123456789/5359/1/Kobernik.pdf
4. Панченко Л.М. Формування ціннісних орієнтацій молоді в період системної трансформації українського суспільства : автореф. дис. … канд. філософ. наук : 09.00.03. Київ, 2003.
5. Підлісний М. М. Проблеми аксіології та шляхи їх вирішення : моногр. Дніпро : Видавець Біла К. О., 2020. 164 с.
6. Савченко О.Я. Альтернативні можливості початкової освіти. Початкова школа. 1994. № 5. С. 3-6.
7. Шпак М. Емоційний інтелект у контексті сучасних психологічних досліджень . Психологія особистості, 2011. № 1. С. 282–288. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Po_2011_1_36
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter