Динамічність ринкового середовища господарювання і прагнення до здобуття конкурентних переваг спонукає сучасні підприємства до пошуку нових інноваційних технологій організації бізнесу, виробництва, маркетингу та управління в цілому. Доволі ефективним у цьому відношенні є вияв можливостей підвищення ефективності функціонування підприємства через застосування процесного підходу до управління.
Використання процесного підходу до ведення бізнесу, в основі якого лежить детальний аналіз існуючих бізнес-процесів та їх наступна оптимізація, є одним із основних джерел довгострокових конкурентних переваг не тільки підприємств, а також організацій, які виконують роботи або надають послуги.
Розгляду теоретичних та практичних аспектів застосування процесного підходу до управління підприємством приділяється значна увага в працях вітчизняних і зарубіжних науковців: Н. М. Абдікеєва, П. Друкера, В. Г. Єліферова,
О. Є. Кузьміна, В. В. Рєпіна, М. Хаммера, Дж. Харрінгтона, Ф. І. Хміля, В. В. Еліферова, М. Мескона, Т. Є. Моісеєнко, Н. Н. Серая, І. І. Стец, І. В. Расторгуева, І. М. Перерва тощо. Не зважаючи на численні розробки щодо застосування процесного підходу до управління підприємством, залишається спірним питання щодо недоліків та переваг застосування відповідного підходу до управління сучасними підприємствами. За наявності досить значної кількості робіт у зазначеній науковій царині спостерігається різноголосся думок фахівців щодо понятійного апарату теорії процесного менеджменту та його методичного забезпечення, недостатньо опрацьованими залишаються питання поєднання та узгодження організаційної структури підприємства з визначеною системою його бізнес-процесів, забезпечення їх спрямування на реалізацію цільових намірів підприємства щодо створення цінності для своїх клієнтів і стейкхолдерів. Разом з тим потребує подальшого дослідження вибір оптимальних методів реалізації процесного підходу до управління підприємством із врахуванням стану та тенденцій розвитку вітчизняної економіки.
Процесний підхід до управління – підхід до управління, що ґрунтується на концепції, згідно з якою управління є безперервна серія взаємопов’язаних дій або функцій. Об’єктом управління в процесному підході є безпосередньо процес. Управління на основі процесів дозволяє досягти нової якості управління [1, c. 2].
Процесний підхід – це розгляд всієї діяльності підприємства як мережі взаємодіючих процесів, що протікають усередині організаційної структури підприємства і реалізовують мету його існування [2, c. 4].
Процесний підхід виник порівняно недавно і вважається одним з найбільш ефективних та сучасних у підходів до управління. Однак основа його йде у 60-ті роки XX століття, коли була створена методологія структурного аналізу та проєктування складних систем SADT. Вона прийшла на ринок безпосередньо в 1975 р. і стала основою міжнародного стандарту IDEF0. Інтерес теоретиків менеджменту до цієї методики виник після публікацій М. Хаммера, Д. Чампі у 80-ті рр. [3, c. 40].
Появу процесного підходу пов’язують з іменем основоположника школи адміністративного менеджменту А. Файолем. Головною ідеєю школи було створення універсальних принципів управління успіху підприємства. Цей підхід отримав широке поширення після того, як функціональний підхід повністю втратив свою ефективність, а саме на початку 80-х років ХХ століття [4, c. 155].
Процесний підхід спрямований не тільки на вдосконалення організаційної структуру підприємства, а на вдосконалення бізнес-процесів, кінцевими цілями яких є створення продуктів, що мають цінність для споживача та є базою побудови системи управління якістю на підприємстві.
Застосування процесного підходу до управління підприємством дає можливість вдосконалити організаційну структуру управління підприємством, оптимізувати систему функціональних зв’язків, зробити її прозорою для керівництва та здатною швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища та створити конкурентні переваг підприємству для функціонування в умовах ринкової економіки [5, c. 134].
Отже, можемо зробити висновок, – процесним підходом до управління підприємством є розгляд діяльності підприємства як мережі пов’язаних між собою бізнес-процесів, а не сукупності розрізнених функцій, і орієнтація системи управління підприємством на управління як кожним бізнес-процесом окремо, так і всіма бізнес-процесами, що охоплюють етапи життєвого циклу товару і призводять до створення доданої вартості та цінності для споживача.
Список використаних джерел
1.Козенков Д. Є., Альошина Т. В., Гайдук І. В Процесний підхід до управління підприємством. Економіка та суспільство. 2022. Випуск № 38. С. 1-7.
2.Куліш Н. В., Давидюк Ю. В. Процесний підхід як основа управління бізнес-процесами підприємства. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/02/133.pdf (дата звернення: 10.10.2023).
3.Траченко Л. А. Важливі аспекти формування систем управління якістю в контексті вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2015. Ефективна економіка. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/4_2018/49.pdf (дата звернення: 10.10.2023).
4.Соколова Л. В. Фомування механізму застосування процесного підходу у менеджменті підприємства для прискорення адаптації до змін умов ринку. Науково-виробничий журнал «Бізнес-навігатор». 2015. № 1 (36). С. 134-139.
5.Швиданенко Г. О., Приходько Л. М. Оптимізація бізнес-процесів: навч. посіб. Київ: КНЕУ, 2012. 487 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter