У 2023р. минає 150 років з дня народження визначного українського художника, архітектора, графіка й мистецтвознавця В. Г. Кричевського. Осмисленюю наукової вагомості особи В.Кричевського та його творчої спадщини, визначенню маловідомих фактів його біографії сприяє історіграфічна база даного питання.
Аналіз літератури, що стосується цієї проблеми, дозволяє виділити три основні історіографічні періоди, які відображають загальні тенденції розвитку вітчизняної історичної науки та суспільства:
-Закінчення 1960-х – середина 1980-х років - період "застою" в радянському суспільстві і історичній науці, відзначений зростанням конфліктів між радянськими та зарубіжними істориками, посиленням партійного контролю, забуттям В. Кричевського та ігноруванням його праць.
-Друга половина 1980-х – початок 1990-х років - етап, коли радянські вчені спробували переосмислити історичні події тоталітарного періоду. Умови демократизації і гласності в радянському суспільстві дозволили відновити видання та перевидання праць В. Кричевського, введено нові підходи до розгляду його життя та творчого шляху.
-Сучасний історіографічний період розпочався після набуття незалежності Україною в 1991 році. Він супроводжується розгортанням демократичних процесів і створенням сприятливих умов для об’єктивного вивчення історії України. Знову в центр уваги виставлена особа та спадщина В. Кричевського в історіографії.
Одними з перших вагомих досліджень діяльності В. Кричевсього є праці Вадима Щербаківського. Цей український мистецтвознавець істотно сприяв розумінню місця Василя Кричевського в історії українського живопису. Щербаківський публікував статті та монографії, присвячені творчості Кричевського та його ролі у формуванні національного мистецтва.
Історик та мистецтвознавець Дам'ян Горняткевич також звертав увагу на творчість Василя Кричевського у своїх дослідженнях. Він докладно аналізував стиль та теми робіт художника, а також вплив Кричевського на подальших поколінь українських митців.
Євген Блакитний досліджував не лише творчість Василя Кричевського, але й його роль у розвитку української живописної традиції. Блакитний відзначав важливість Кричевського як піонера новаторських підходів у мистецтві.
Не можна не погодитись з наступним дослідником. Іван Кейван у своїй монографії 1968р. називає Василя кричевського творцем українського національного стилю.
Особливості виявлення модернізму в українській архітектурі відображені у наукових працях видатних дослідників, таких як Ю. Бірюльов, В. Кодін, С. Біленкова, Л. Поліщук, М. Стакян0 та інших авторів. У роботі Н. Є. Новосельчук визначено ключові композиційні методи формування архітектурних споруд у стилі модерн, а також розкрито синтез мистецтв як основний засіб створення гармонійних внутрішніх та загальних форм будівель, і це ілюструється на прикладі відомого об'єкта українського модерну - будівлі Полтавського губернського земства, створеного за проектом Кричевського.
У статті було досліджено історіографію та наукові дослідження, присвячені творчості Василя Кричевського. Результати аналізу показали, що наукова розробка цієї теми поки що є недостатньою та фрагментарною.
Хоча Василь Кричевський має значний внесок в українське мистецтво і є важливою постаттю для розуміння культурних процесів в Україні в середині та другій половині ХХ століття, існує відчутний брак наукових праць та джерел, присвячених його творчості.
Дослідження, проведене в рамках аналізу наукових джерел, художніх каталогів і періодичних видань, підтвердило потребу у комплексному дослідженні творчості Василя Кричевського. Це дослідження дозволило б відстежити розвиток творчого доробку митця на протязі років і збагатити наше розуміння про його часи і його вплив на формування модернізму в Україні.
Отже, подальша наукова робота, спрямована на вивчення і аналіз творчості Василя Кричевського, є необхідною та актуальною.
Список літератури
1.Щербаківський В. Пам'яті Василя Григоровича Кричевського. Лондон: Українська видавнича спілка, 1954, 56 с., іл.
2.Горняткевич Д. Василь Кричевський // Д. Горняткевич. Українські мистці в автобіографіях. Лондон: Українська видавнича спіл ка, 1958. С. 17-54, іл.
3.Блакитний Є. Василь Григорович Кричевський. Нью-Йорк: УВАН у США, 1963. 32 c., iл.
4.Кейван І. Василь Григорович Кричевський творець українського націо нального стилю. Рим. 1968. 30 с., іл.
_________________________________________________
Науковий керівник: Жмуд Наталя Вікторівна, кандидат історичних наук, доцент, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter