Зміна освітньої мети в системі організації навчального процесу переорієнтовує навчання у вищій школі на особистість студента, що, в свою чергу, передбачає організацію навчального процесу з урахуванням особливостей індивідуального розвитку студента.
Як активізувати навчальну діяльність з математики, тобто підвищити рівень самостійності студентів, досягти того, щоб навчальна діяльність сприймалась не як необхідність, а як внутрішня потреба? Відповідь на це запитання вимагає нових підходів щодо організації різних форм навчання математики студентів, методики їх проведення, здійснення поточного, модульного та підсумкового контролю знань, що активізує самостійну роботу студентів, підвищує якість засвоєння вивченого матеріалу.
Вважаю, що одним із підходів вирішення цих завдань є застосування групової навчальної діяльності студентів.
Особливо зараз для вищих навчальних закладів аграрного профілю використання групового навчання математики студентів особливо актуальне з деяких причин:
- на вивчення дисципліни „Вища математика” відводиться невелика кількість аудиторних годин;
- студенти-аграрники, особливо аграрних спеціальностей, як правило, мають недостатній рівень знань з математики, тому потребують підвищеної уваги;
- соціальний склад студентської групи – це переважно студенти, що отримали повну середню освіту в сільських школах, де наповнюваність класів невелика, отже психологічно вони вже налаштовані на роботу в „малих” групах[1, с.38].
За такої організації навчання викладач керує роботою кожного студента опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи.
Стосунки між викладачем та студентами набувають характеру співпраці, оскільки педагог безпосередньо втручається у роботу груп тільки в тому разі, якщо у студентів виникають запитання і вони самі звертаються за допомогою до нього. Це їхня спільна діяльність, яка не ізолює студентів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці.
У груповій навчальній діяльності з математики студенти показують більш високі результати засвоєння знань, формування вмінь. Групова робота сприяє також організації ритмічної діяльності кожного студента.
Важливу роль групова діяльність відіграє у досягненні виховної функції навчання: формується колективізм, моральні, гуманні якості особистості, ініціатива.
Групова навчальна діяльність виконує й організаційну функцію. Полягає вона в тому, що студенти вчаться розподіляти обов’язки, спілкуватися один з одним, розв’язують конфлікти, що виникають у спільній діяльності. У груповій роботі студент бере на себе певні функції викладача і виконує їх.
Отже, перевагами групової роботи з математики є: 1) за той самий проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший; 2) висока результативність у засвоєнні знань і формуванні умінь; 3) формується вміння співпрацювати; 4) розвивається навчальна діяльність (планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль); 5) взаємозалежність членів групи; 6) особиста відповідальність кожного члена групи за власні успіхи та успіхи товаришів; 7) спільна творча навчально-пізнавальна діяльність; 8) можливість працювати в міру своїх сил і здібностей.
Список використаних джерел:
1. Лещенко С.В. Організація групового навчання математики студентів вищих аграрних навчальних закладів // Дидактика математики: проблеми і дослідження: міжн. зб. наук. роб. - Донецьк: ДонНУ, 2007. - № 27. - С. 37-40
|