Антропогенні ландшафти формуються під впливом господарської діяльності людини відповідно до їх історичного походження. Територія східної частини Опілля на Тернопільщині характеризується значним сільськогосподарським освоєнням території.
Найпоширенішими ландшафтами досліджуваного регіону є сільськогосподарські антропогенні ландшафти. Фоновими ґрунтами у них є сіро-бурі ґрунти, що сформувалися під буково-грабовими та дубово-грабовими лісами на лесових породах легкого механічного складу, часто вкритих пісками із близьким їх заляганням[3]. Сільськогосподарські антропогенні ландшафти займають 13815,52 га, що становить 55,8% території громади [5]. Аналізуючи фондові матеріали управління земельних ресурсів можемо відмітити, що найбільша частка сільськогосподарських антропогенних ландшафтів припадає на такі громади – Куропатники та Надрічне, а найменша – на Урманську та м.Бережани.
У структурі сільськогосподарських антропогенних ландшафтів виділяють польовий, садовий та лучно-пасовищний ландшафти (рис. 1).
Польові ландшафти у структурі сільськогосподарських займають найбільші площі. Виходячи з характеристик організації, доцільно розділити польові ландшафти на власне польові та польові ландшафтно-інженерні системи [2].
Рис. 1. Структура сільськогосподарських антропогенних ландшафтів Бережанської ОТГ
Функціонування власне польових ландшафтів забезпе-чується щорічною оранкою ґрунту, внесенням добрив та отрутохімікатів, а також створенням штучних агрофіто-ценозів[4]. У Бережанській ОТГ найбільшу площу польові ландшафти займають у Куропатницькій (2036,8 га), Шибалинській тергромадах (1503,63 га) . Найменшу площу - Жовнівська (265,5 га), Посухівська (427,8 га) Потуторська (498,7 га) сільські громади (рис.2.). Це свідчить про те що, в тут раціонально підійшли до кількості розорюваних земель .
Лучно–пасовищні ландшафти є невід’ємною складовою сільськогосподарських ландшафтів краю. Існування лучно-пасовищних ландшафтів вже давно підтримується систематичним сінокосінням та випасом худоби. Можна сказати, що скошування і випасання - регулююча основа лук, хоча ступінь саморегуляції в них більша, ніж у польового і садового типів ландшафтів і близька до типу природного степу.
В межах Бережанської ОТГ лучно-пасовищні ландшафти характеризуються меншою площею ніж польові, але не найменшу - площу з сільськогосподарських. Найбільшу площу ці ландшафти займають у Біщенській (585 га) та Жуківській громадах (497,9 га).. Найменшу у Жовнівській (61,3 га) , Надрічнянській (158,5 га) , Потуторській (186,5 га) громадах та м.Бережани (рис.2.).
Садові ландшафти, порівняно з польовими та лучно-пасовищними, поширені на значно менших площах, в умовах значно складнішого рельєфу.
Рис. 2. Картосхема структури сільськогосподарських антропогенних ландшафтів Бережанської ОТГ.
Переважно, сади закладаються на крутих схилах, непридатних під інші угіддя. Це чітко їх відрізняє у структурі сільськогосподарських ландшафтів. Садові ландшафти в чомусь схожі на лісокультурні, але відрізняються своєю менш вираженою саморегуляцією та глибокою антропогенною перебудовою ґрунту. Більшість садів створені на місці колишніх польових ландшафтів. У садах ряди постійно очищають, вносять добрива та переважно застосовують штучне зрошення [2]. У Бережанській ОТГ їх частка є найменшою з усіх сільськогосподарських антропогенних ландшафтів і займає всього 1.85% від її площі. Найбільшу площу ці ландшафти займають у таких громадах як: Жовнівська (78,8 га), Шибалинська (41,5 га) та м. Бережани(118,1 га). Найменшу площу вони займають у Посухівській (4,8 га), Потуторській (2,7 га), та Надрічнянській (5,6 га) громадах[4].
Для оптимізації структури антропогенних ландшафтів необхідно знизити рівень польового підкласу та збільшити частку лучно-пасовищних, зокрема на схилах, що зменшить ерозійне навантаження в умовах горбогірної місцевості, бо значна частина земель приурочена до схилів та пагорбів, що сприяє яроутворенню та змиву верхнього родючого горизонту ґрунту.
Крім того, необхідно застосувати низку агротехнічних заходів: контурно–меліоративне землеробство; планування полів за контурами ландшафтів та здійснення для кожного контуру оптимальних заходів щодо благоустрою території та систем землеробства.
Список літератури:
1.Атлас адміністративно-територіального устрою Тернопільської області / Електронний ресурс. – Режим доступу: https://atu.decentralization. gov.ua/.
2.Денисик Г.І. Антропогенне ландшафтознавство: навчальний посібник. Частина І. Глобальне антропогенне ландшафтознавство; Вінниця: ПП «ТД «Едельвейс і К», 2012. 336 с.
3.Природні умови та ресурси Тернопільщини / наук.ред.: М.Я. Сивий, Л.П.Царик. Тернопіль: Терно-граф, 2011. 512 с.
4.Фондові та статистичні матеріали управління земельних ресурсів Тернопільської області. Форма 6-зем.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter