У наслідок широкомасштабної військової агресії проти України, товарні потоки на глобальному та національному рівні відзначаються суттєвими структурними змінами та значною трансформацією. Тому, підприємства торгівлі повинні адаптувати ланцюги постачання відповідно до ситуації, що склалася в Україні. Адаптивність ланцюга постачання (Supply Chain Adaptability) вказує на здатність ланцюга постачання підприємства змінюватися та адаптуватися до різних умов, зокрема до змін у попиті, умовах ринку, технологічних інноваціях, кризових ситуаціях або інших факторах, що можуть впливати на ланцюг постачання. Гнучкість ланцюга постачання для роздрібних торговельних мереж залежить від варіацій асортименту товарів так може вимірюватися показниками гнучкості обсягу та гнучкості асортименту товарів. Адаптивність ланцюга постачання пов’язана із здатністю підприємства отримувати, обробляти та надсилати необхідну інформацію для його учасників. Адаптація бізнесу в стратегії ланцюга постачання включає гнучких: постачальників, договорів на постачання, бізнес-процесів, асортименту товарів та цін [1]. Гнучкість ланцюга постачання поділяється на реактивну та проактивну гнучкість з такими параметрами вимірювання, як гнучкість виробництва, гнучкість розробки асортименту товарів, гнучкість постачання та гнучкість розподілу [2]. На наш погляд, необхідно виділити основні фактори, що впливають на адаптацію ланцюгів постачання продуктових торговельних мереж під час оголошення воєнного стану:
- наявність стійких постачальників та диверсифікація джерел постачання, оскільки віддаленість від конфліктної зони, наявність альтернативних постачальників та формування надійних логістичних маршрутів можуть забезпечити стійкість ланцюга постачання;
- необхідно забезпечити безпеку перевезення вантажів у зоні конфлікту, оскільки підприємства стикнулися з проблемою нестачі персоналу, а саме експедиторів, забезпечення захисту та супровід вантажів. Забезпечення безперебійної роботи магазинів в умовах воєнного стану вимагає відповідного планування та залучення персоналу;
- попит на товари постійно змінюється в умовах воєнного стану, тому торговельні мережі повинні бути готові до змін у відвідуваності магазинів, надання переваг у певних категорій товарів;
- зміни в законодавстві та правилах можуть впливати на формування ланцюг постачання, тому торговельні мережі повинні бути готові до різних обмежень при перевезенні певної групи товарів;
- торговельні мережі повинні швидко реагувати на змінах, що виникають у логістичній інфраструктурі, включаючи управління товарними запасами, перегляд угод з постачальниками та інші заходи для забезпечення стабільності ланцюгів постачання;
- торговельні мережі повинні постійно мати доступ до фінансових ресурсів для забезпечення оплати постачання та інших поточних витрат.
Забезпечення стійкості ланцюгів постачання в умовах воєнного стану вимагає співпраці всіх сторін, від торговельних мереж до органів влади, активного планування для забезпечення доступності та безпеки харчових товарів. Стійкість ланцюга постачання вказує на здатність системи постачання витримати різні виклики ти стреси, такі як: оголошення воєнного стану в країні, зміни вимог споживачів, зміни виробництва, кризи на ринку, природні катастрофи, глобальні події тощо. Стійкість ланцюгів постачання продуктових роздрібних торговельних мереж в разі оголошення воєнного стану є важливим для забезпечення населення продовольством та іншими необхідними товарами під час конфлікту чи інших надзвичайних ситуацій, що виникають в Україні.
Для забезпечення стійкості ланцюгів постачання роздрібні торговельні мережі повинні: мати систему резервування запасів, що допоможе забезпечити наявність необхідного асортименту товарів для споживачів; планувати постачання товарів та виробництво на період оголошення воєнного стану, враховуючи умови обмеження пересування та виробництво товарів; торговельні мережі повинні співпрацювати з постачальниками, транспортними компаніями та органами влади для забезпечення безперебійного постачання товарів, оскільки спільна взаємодія та обмін інформацією дозволяють швидко реагувати на зміни в попиті та постачанні; оцінювати ризики та кризовий менеджмент, тобто здатність ідентифікувати ризики, оцінювати їх вплив на ланцюг постачання та розробляти плани для управління кризовими ситуаціями; впроваджувати сучасні інформаційні технології та системи управління ланцюгом постачання, такі як системи управління запасами, електронні платформи та аналітика даних, що допомагають забезпечити більшу стійкість та адаптивність до умов, що виникли; розробляти плани відновлення після кризи, щоб якомога швидше відновити нормальне функціонування ланцюгів постачання після негативних подій в Україні.
Таким чином, встановлення системи постійного моніторингу стану ланцюгів постачання, запровадження механізмів для вчасного виявлення та реагування на загрози для стійкості ланцюгів постачання сприятиме забезпеченню стійкості та адаптивності ланцюгів постачання під час оголошення воєнного стану в Україні.
Список літератури:
1.Rajesh, R. Flexible business strategies to enhance resilience in manufacturing supply chains: An empirical study. J. Manuf. Syst. 2020.
2.Yu, K.; Luo, B.N.; Feng, X.; Liu, J. Supply chain information integration, flexibility, and operational performance: An archival search and content analysis. Int. J. Logist. Manag. 2018, 29, 340–364.
|